Такий жест виглядає принаймні анахронічно, враховуючи, що в День незалежності
біля пам’ятника духовному символу нації «відмітилися» як представники офіційної
влади, так і опозиції, а біля вождя не було навіть комуністів.
Виступаючи на нечисленному мітингу на Бессарабській площі, секретар
Київського міськкому СПУ Василь Арестов заявив, що «хороша» сама по собі
ідея незалежності в тому вигляді, якому вона втілена в Україні, є знущанням
над народом» За вже відпрацьованою схемою спілкування з прихильниками соціалістичної
ідеї В. Арестов звинуватив у зраді державних інтересів і нехтуванні волею
народу екс-Президента Л. Кравчука і нинішнього главу держави Л. Кучму,
котрі спотворили, на його думку, зміст історичної Декларації про незалежність.
Секретар київського міськкому Соцпартії також назвав «вождя світового
пролетаріату» передвісником української незалежності. Маючи на увазі, вочевидь,
не взяття Муравйовим Києва, а те, що федеративний устрій СРСР і задеклароване
право націй на самовизначення були юридичною передумовою створення незалежної
української держави. Однак, слідуючи подібній логіці, можна доводити, що
дії ДКНС (ГКЧП) набагато більшою мірою, аніж діяльність В. Леніна, сприяли
отриманню нашою країною державного суверенітету.
Василь Арестов засудив тих, хто, на його думку, зрадив соціалістичну
ідею, не вдаючись, щоправда, в подробиці і не називаючи імена «зрадників».
Мабуть тому, що в такому випадку довелося б пригадати «відречення» соціалістів
на останньому з’їзді СПУ від пріоритету марксистсько-ленінського вчення.
Лідер київських соціалістів підкреслив, що в Україні «ще залишилися люди,
які вірять у найсправедливішу ідею». Але, враховуючи, що людей цих стає
дедалі менше (у пікетуванні Палацу «Україна» 24 серпня взяло участь не
більше 50-ти представників блоку лівих сил Київського регіону, хоча напередодні
цю акцію було «розрекламовано» ними як значну демонстрацію протесту), подібні
заяви виглядають непереконливо.
