Оздоровлюватися вигідніше, аніж лікуватися, адже вчасне санаторно-курортне оздоровлення дозволяє уникнути інвалідності, а часто й забути про хворобу, стверджують лікарі. Економісти ж вважають: одна гривня, вкладена в реабілітацію або санаторно-курортне оздоровлення, зберігає чотири гривні — людина швидше відновлює працездатність у разі хвороби.
Щороку близько 250 тисяч соціальних путівок українці отримують через Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Однак через економічну кризу бюджет Фонду на оздоровчі заходи лишився на рівні минулого року, через що не вдалося збільшити потенціальну кількість оздоровлених українців. Цього року на оздоровчі заходи Фонд запланував майже на 11% коштів більше проти 2008 року — понад півтора мільярда гривень. Зростання витрат на санаторно-курортне лікування значно уповільнилося через декілька причин, основна з яких — скорочення надходжень до Фонду внаслідок кризових процесів: зменшення заробітної плати українцям, тривалі неоплачувані відпустки, скорочення робочого дня і тижня на підприємствахі, нарешті, зменшення відсотку страхового внеску до Фонду з 1,5 до 1,4 від суми зарплатні найманих працівників на користь Фонду.
Кількість оздоровлених осіб за кошти Фонду до початку кризи щороку зростала. Проте цього року, як, певно, і наступного, відбуватиметься загальне зменшення обсягів санаторно-курортного лікування: через швидші темпи зростання вартості путівок від темпів зростання бюджету на оздоровчі заходи, що означає: за певну суму, навіть збільшену, Фонд може купити вже менше путівок, до складу вартості яких входять здорожені харчування, комунальні послуги тощо (середня вартість путівки 2009 року склала 4447 грн., що на 26,2% більше, ніж минулого року).
Однак сталися і певні позитивні зміни — відносно оздоровлення дітей. Часткова оплата лікування дитини в супроводі дорослого за наявності в дитини медичних показань на санаторно-курортне лікування складе 10% від вартості путівки, а лікування двох дітей з дорослим — безкоштовне. Повна вартість дитячої путівки в оздоровчому таборі — 70 гривень на добу в лісовій зоні й 90-150 — на березі моря. Фонд зазвичай оплачує харчування, лікування та культобслуговування дитини в таборі. Решта — за рахунок профспілки та батьків. Тож часткова оплата вартості путівки до дитячого закладу оздоровлення за кошти Фонду 2009 року становила в середньому 636 грн.
Але таких путівок не могло бути багато. Хоча бюджет Фонду для часткового фінансування оздоровлення дітей застрахованих осіб цього року на 20% більший і розрахований на відпочинок понад 300 тисяч дітлахів, його наповнення під загрозою через наслідки кризи для батьків цих дітей. Аби відпочити змогли всі бажаючі, й це не так сильно било по соціальному та сімейних бюджетах, страхувальники мали намір запровадити путівки на 14 днів. Проте в можновладців, зокрема в Міністерстві сім’ї, молоді та спорту, з цього приводу склалася інша думка: краще менше, але ліпше. Тож минулого літа тривалість оздоровлення дитини не могла бути менш як 21 день.
Однак за підсумками літньої оздоровчої кампанії у Фонді лишилися невикористані кошти за цією статтею бюджету: не було достатньо бажаючих. Причин цього декілька: скорочення чисельності застрахованих осіб внаслідок фінансово-економічної кризи, висока вартість путівки та неспроможність батьків здійснити доплату до коштів Фонду у зв’язку зі зменшенням реальних доходів, зменшення кількості дитячих закладів оздоровлення. Для поліпшення ситуації з дитячим оздоровленням за кошти Фонду 2009 року на Донеччині та Сумщині заплановане проведення оздоровлення дітей під час осінньо-зимових шкільних канікул. На зазначені цілі передбачається використати 4,6 млн. грн., завдяки яким зможуть відпочити та поліпшити здоров’я понад 1000 дітей застрахованих осіб.
Сприятлива економічна ситуація в країні — лише одна складова ефективної роботи Фонду у сфері санаторно-курортного лікування й оздоровлення. Соціальні путівки подешевшали б, і більше громадян оздоровилося б у санаторіях, якби попит на них не мав надто виражений сезонний характер. За літо, приміром, кримські санаторії приймають понад половину своїх відвідувачів. Решта приїжджає невеликими партіями впродовж усього року. В осінньо-зимовий період оздоровниці працюють лише наполовину або взагалі закриваються. Втім, цей період більше підходить для покращання здоров’я, аніж літня спека. Вирівняти ситуацію можна додатковими послугами та розвитком санаторної інфраструктури, попрацювати над якими мають вже самі санаторії.
