Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Чи покращує штраф якість товару?

1 грудня, 2009 - 00:00
КРАЩА ЗБРОЯ ПРОТИ НЕЯКІСНОГО ТОВАРУ — ІНФОРМУВАННЯ СПОЖИВАЧІВ, УПЕВНЕНІ ЕКСПЕРТИ. ЯКЩО СПОЖИВАЧ ЗНАТИМЕ, ЩО ЦЕ НЕДОБРОСОВІСНИЙ ВИРОБНИК, ТО ПЕРЕСТАНЕ КУПУВАТИ ЙОГО ПРОДУКЦІЮ, ЩО ЗМУСИТЬ ОСТАННЬОГО ПРАЦЮВАТИ ЧЕСНО / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Недоважуючи по 12 грамів на пачці масла, підприємства отримують більші прибутки без відчутного покарання. Так, за третій квартал цього року більше двох тонн масла було забраковано. Держспоживстандарт виявив порушення на дев’яти із 25 перевірених підприємств. Але за реалізацію неякісної продукції було видано лише чотири постанови про накладання штрафів на загальну суму 2,865 тисячі гривень. Виправлятися порушників такі мізерні штрафи мало мотивують. Натомість показують «гарний» приклад підзаробити, ошукуючи споживачів, своїм ще «чесним» колегам. На жаль, подібна ситуація — в усій харчовій галузі, констатують експерти...

ДВІ ТИСЯЧІ ЗА НЕЯКІСНІ ЦУКЕРКИ

Нещодавно Держспоживстандарт оприлюднив чергову інформацію щодо перевірок якості товарів та їх відповідності нормативним документам, які були проведені протягом третього кварталу цього року. В першу чергу шокували обсяги забракованих продуктів та кількість виявлених порушень. Так, найкраща ситуація з будматеріалами — тільки 3,8% перевірених у торгівельній мережі не відповідають нормам. Що ж стосується продуктів харчування, то невідповідностей та порушень тут набагато більше. Близько третини від перевіреної кількості соків та соковмісних напоїв було знято з реалізації, проте за такі порушення були застосовані адміністративні стягнення на суму 22 тисячі гривень та адміністративно-господарські санкції на суму 14 тисяч гривень.

За дев’ять місяців цього року була забракована чверть кондитерських виробів, заборонена реалізація шести партій шоколадних виробів та цукерок на загальну суму 451 тисячу гривень. Проте штраф за таке порушення становив всього дві з половиною тисячі гривень. Подібна ситуація і з ковбасними виробами, питною фасованою водою, рибною продукцією, кисломолочними продуктами та морозивом, а також хлібопродуктами, дитячим харчуванням та іншими видами продуктів.

Показовим також є приклад із вершковим та вершково-рослинним маслом: за третій квартал більше двох тонн цього продукту було забраковано. Порушення працівниками Держспоживстандарту були виявлені на дев’яти із 25 перевірених підприємств. У результаті на п’яти з них була заборонена реалізація п’яти партій продукції, двом підприємствам заборонили реалізовувати два види продукції. За реалізацію неякісної продукції, як повідомляє Держспоживстандарт, «видано чотири постанови про накладання штрафів на загальну суму 2,865 тисячі гривень». Зауважте, це при тому, що один із виробників недоважував у кожній 200-грамовій пачці масла по 12 грамів продукту.

КОЛИ ПРИБУТОК ПОКРИВАЄ ШТРАФИ

Суми штрафів, погодьтеся, просто смішні для того об’єму забракованого товару та порушень, що виявив Держспоживстандарт. Очевидно, саме тому з кожним роком відсоток забракованої продукції від загальної кількості перевіреного товару невпинно зростає.

«Прибуток, який від нечесної практики отримує виробник, набагато більший, аніж витрати на штрафи», — переконана керівник проекту «Спільнота споживачів та громадські об’єднання» Клавдія Максименко. Як пояснює вона «Дню», в такому випадку допомогти може тільки інформування споживачів: якщо споживач буде знати, що це недобросовісний виробник та перестане купувати його продукцію, а товар буде залежуватися на полицях, тоді будуть справді такі фінансові втрати, через які виробнику доведеться або згортати виробництво, або ж бути чесним та продавати якісний товар.

У самому Держспоживстандарті також підтверджують незначущість штрафних санкцій щодо виявлених порушників. «Справді, в порівнянні з європейськими нормами штрафи у нас невеликі», — говорить «Дню» заступник голови Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики Сергій Черепков. Мало того, зараз, на думку експерта, йде інтенсивна пропаганда відміни обов’язкової сертифікації, особливо продуктів харчування (крім дитячих продуктів, алкоголю та тютюну), що дасть абсолютно негативний результат. «Буде повний вихід на ринок фальсифікату, контрабанди та іншої неякісної продукції», — передбачає Черепков.

ЩОБ НЕ ВБИТИ ПІДПРИЄМСТВО

Чому ж сьогодні, коли існує й обов’язкова сертифікація і постійні перевірки підприємств, ми маємо настільки невтішну картину з якістю товарів? Справа в тому, пояснює нам експерт, що перевірки можуть мати ефект за деяких обставин. Перша умова — наявність необхідної кількості штатних інспекторів, котрі могли б здійснювати перевірки. На сьогодні, за словами Черепкова, в нас їх у 7 — 8 разів менше — на неймовірну кількість малих, середніх та великих підприємств країни всього 600 інспекторів.

«Якщо раніше зразки товарів відбиралися та проводилися дослідження за рахунок виробника чи постачальника, то сьогодні ми повинні закуповувати їх», — пояснює заступник голови Держспоживстандарту. Звісно, грошей не це наразі нема. Тому перевіряючим доводиться інспектувати лише те, що можна побачити — загальний вигляд товару, маркування, упаковку тощо.

Ще одна проблема контролю якості — перевіряючі органи повинні попереджувати про свій візит за десять днів. За цей час виробник може підготуватися до перевірки та скласти її на відмінно. Проте чи будуть отримані результати правдивими?

Цікаво, чи після вилучення товару та сплати штрафу підприємство бере зауваження контролерів до уваги чи й надалі продовжує порушувати та обманювати споживача? Добросовісний виробник, в якого перевіряючі виявили ненавмисні порушення (Черепков переконує, що бувають і такі), хвилюється за всій бренд, тому зазвичай виправляється. Експерт сподівається, що й більшість інших підприємств дослуховуються до зауважень з боку Держспоживстандарту — адже якщо такі ж порушення виявляться ще раз, то санкції до виробника застосовуватимуться куди жорстокіші, навіть до закриття виробництва.

Проте для ефективного контролю, вважають у Держспоживстандарті, мають бути задіяні всі методи впливу на виробника в комплексі. «А штрафи повинні бути такими, щоб повністю не вбити економічно самого виробника», — говорить Черепков. Наскільки саме можна підвищити штрафні санкції, що застосовуються до недобросовісних підприємств, у Держспоживстандарті наразі не готові відповісти, адже хтось і сьогоднішні, як не дивно, вважає завищеними.

ДО РЕЧI

Перевіряльників теж перевірятимуть... Нещодавно полтавська організація «Союз споживачів України» висловила свою недовіру роботі Держспоживстандарту, підозрюючи державну структуру в корупції. Про це заявив заступник голови «Союзу споживачів України» Володимир Зайцев. Він також повідомив, що громадська організація візьме під контроль всі перевірки, які проводить Держспоживстандарт. «Ми самостійно будемо робити контрольні закупки за власні кошти, здавати їх у нейтральні лабораторії. Якщо ми взяли один і той же продукт з одного і того ж лотка, а результати будуть різні, тоді я зможу сказати, що тут була корупція», — додав він.

Тетяна МАМАЛИГА, спеціально для «Дня»
Газета: 
Рубрика: