Якщо вірити «Повісті временних літ», то Софія Київська з’явилася у Києві 1037 року — на честь перемоги Ярослава Мудрого над печенігами. Однак нещодавно українські історики зробили справжнє відкриття і з’ясували, що насправді собор побудований набагато раніше — ще 1011 року, за часів Володимира Великого. Як розповіла завідувачка відділом історичних досліджень Національного заповідника «Софія Київська» Надія Нікітенко, свідченням цьому є графіті, які дослідники виявили на фресках із зображенням св. Василя. Саме це ім’я прийняв при хрещенні батько Ярослава.
— Буквені надписи датуються 1022 роком. Якщо відняти від цієї дати час, який знадобився на оздобу будівлі, створення фресок та складних мозаїк, то маємо 1011 рік. До цих пір жоден із провідних візантологів світу, в тому числі з Москви та Санкт-Петербурга, не спростував наше відкриття. Скепсис із цього приводу висловили і наші вчені з Інституту археології, але теж нічого не змогли довести, — розповіла директор заповідника Неля Куковальська. — А нещодавно ЮНЕСКО надіслало нам документи, в яких підтверджується дата зведення собору — 1011 рік. У зв’язку з цим нам пропонують подумати над святкуванням тисячолітнього ювілею, адже до 2011 року лишається не так багато часу.
Як святкуватимуть тисячоліття, у заповіднику поки що не знають. Можливо, на території Софії влаштують на кілька днів давньоруське свято, де будуть і Володимир, і Ярослав, і Анна. Але це буде потім, наразі вчені працюють над тим, щоб їхнє відкриття стало загальновизнаним, а суспільство усвідомило, що в українській історії ще багато таємниць та загадок.
КОМЕНТАР
Сергій КОТ, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії НАН України:
— На кожному етапі розвитку науки ми отримуємо нові уявлення про наше минуле. Знання культури — це не лише дослідження і відкриття нових пам’яток, а й нові факти стосовно давно відомих святинь. Історія з відкриттям сенсаційних графіті на стінах Софійського собору дозволяє низці науковців стверджувати, що собор був побудований набагато раніше, ніж ми вважали. Але має пройти певний час, щоб відкриття стало загальновизнаним і настільки хрестоматійним, наскільки сьогодні такою вважається існуюча дата та обставини побудови Софійського собору. Це змушує нас по-новому подивитися і на сам літопис, і на ті процеси, що відбувалися в Київській Русі та у її культурі. Бо якщо версію про більш ранню побудову собору буде доведено, ми маємо переглянути багато уявлень про історичні події того часу, про сам рівень і хід розвитку культури. З другого боку, сам Храм святої Софії цікавий тим, що його розписи містять не тільки елементи канонічних християнських зображень, а й типажі та деталі одягу, що мають прикладний етнографічний характер. Бо ті, хто малював фрески, зображували оточуючих людей і малювали одяг, який вони носили. Це свідчить про високий розвиток власної культури на теренах Київської Русі, бо очевидно, що не запрошені майстри могли малювали такі зображення, а існувала серйозна школа місцевих художників. Для нас важливо усвідомити, що коли такі дати зсуваються вглиб віків, значить певні історичні процеси почалися набагато раніше, ніж ми собі уявляли.
