Найбільше вплив кризи на собі відчули промислові регіони країни. Серед них і Донецька область, де зосереджено серйозний вугільний і металургійний масив, який сьогодні активно втрачає свої прибутки. Як Донбас бореться з кризою і які заходи має намір впроваджувати в майбутньому? До чого мають бути готові сьогодні донеччани? Чи не зашкодить криза підготовці до Євро-2009/2012, яка повним ходом іде в шахтарському регіоні? На ці та інші запитання в інтерв’ю «Дню» відповідає голова Донецької обласної ради Анатолій Близнюк.
— Анатолію Михайловичу, як саме фінансова криза торкнулася нашої області й що можна прогнозувати надалі?
— Наш регіон почав відчувати на собі наслідки кризи вже у вересні: саме тоді ми втратили 9,1% обсягів виробництва, а в металургійній галузі падіння виробництва становило 60%. Впав і рівень продажу. Я можу навести тільки один приклад. У Донбасі є фірма, не буду її називати, щомісячний прибуток якої ще в червні становив ,1 млрд., а в жовтні він вже становив 0 млн. Тобто підприємство, грубо кажучи, втратило мільярд доларів, відрахування з якого не отримала і Україна. Але це одна фірма. А у нас таких десятки!
Так що прогноз на майбутнє не дуже оптимістичний. Мені здається, ми навіть до кінця ще не розуміємо всієї глибини падіння обсягів виробництва у всіх напрямах економіки. Адже за економічною кризою обов’язково буде криза соціальна, в кінцевому підсумку це позначиться на людях! Безробіття, зниження чи «заморожування» зарплати, зменшення фонду оплати праці, зниження надходжень до місцевих бюджетів, до Пенсійного і Соціального фондів... Все це ще попереду, ми цього ще практично не відчували.
— У зв’язку з кризою в Донбасі як справи з підготовкою до Євро-2012?
— Євро — це один з механізмів, за допомогою якого ми можемо підняти нашу економіку. Кошти, які прийдуть в Україну, в Донбас під час Євро, стануть для нас хорошою підмогою. Всі ці гроші працюватимуть на розвиток малого бізнесу, на сферу послуг, а це один з елементів диверсифікації економіки. Тому ми продовжуємо активно готуватися і до Євро-2009, і до Євро-2012, незважаючи ні на що. На сьогодні у нас не заморожується будівництво жодного об’єкта, все йде за планом.
— «День» уважно стежив за ходом інвестиційного саміту, який проходив у Донецьку. Якими основними досягненнями в ході цієї події може похвалитися Донецька область?
— На цьому саміті було представлено 275 проектів на суму більш ніж млрд. Частина з них була куплена ще під час виставки. Наприклад, Донецький національний технічний університет зміг продати технологію електрошлакової переплавки. По ряду проектів (усього їх близько 10) зараз йдуть переговори: передусім інвесторів цікавлять проекти з будівництва доріг, розважальних і логістичних центрів; йдуть переговори про створення заводу з виробництва кераміки і заводу з переробки побутових відходів.
Ідея саміту виникла у мене, коли я побував у Каннах на виставці, присвяченій підготовці до Євро-2012. Коли я подивився, які проекти там були презентовані, я зрозумів, що ми нічого про цю тему насправді не знаємо і не розуміємо провідні світові тенденції. Тому ми звернулися до провідних світових консалтингових компаній — «Делойт», «Ернст енд Янг», «Альтера Фінанс» — і запропонували їм організувати такий саміт. Ми розуміли, що інвестори вірять тільки перевіреним компаніям, які можуть їм чітко сказати: «Проекти, що пропонують в Донбасі, варті уваги, і ви можете вкладати в цей регіон гроші». Ми виступили як один з партнерів. Ми підійшли до цього саміту системно, адже саме цей захід міг би дозволити нам знайти варіанти виходу зі світової фінансової кризи. Це можливість вийти з фінансової кризи оновленим. І, звичайно, головним завданням цього саміту було показати Донбас зовсім з іншого боку — не просто як старопромисловий регіон, а як регіон інноваційний, що залучає інвестиції, тобто цілком новий Донбас.
У саміті брало участь понад 700 іноземних представників. Із них 400 — інвестори, а вже серед них 100 — стратегічних інвесторів, які мають величезні кошти і готові вкладати ці кошти як мінімум на 10 років. І для них термін окупності 7 років — достатній, вони не женуться за швидким прибутком. І на цьому саміті стратегічний інвестор побачив і почув, що в Донбасі пропонують реальні перспективи для розвитку нормального бізнесу, який живе на дивіденди 5—10% річних. І саме це наші партнери оцінювали як найперспективніший факт нашої подальшої інвестиційної діяльності.
— Днями донецький мер Олександр Лук’янченко заявив, що самі тільки будівельні компанії Донецька вже звільнили кілька сотень співробітників. Як в цьому плані справи в області? Донбасу загрожують масові звільнення в зв’язку з кризою?
— Я не визнаю таких запитань, вони неправильні. Ще до кризи ми говорили про те, що у нас дефіцит кваліфікованих кадрів, і якщо сьогодні роботодавець звільнить людину, яка йому давала прибуток, він завтра просто залишиться без свого підприємства. Це розуміють всі, тому керівники підприємств все робитимуть для того, щоб затримати людей. Вони платитимуть за колективним договором дві третіх зарплати, і на сьогодні тисяч 50 мешканців області отримуватимуть саме таку заробітну плату. Ні про яке зростання заробітної плати сьогодні мови бути не може, в металургійній галузі — насамперед.
Можливо, звичайно, буде ряд скорочень, але всі вони будуть розумними, повірте. Ми постійно працюємо з роботодавцями. Вони все зроблять — вони в цьому зацікавлені, — щоб кваліфіковані кадри зберегти. І при нормальній ситуації збільшувати виробництво. Але вони змушені будуть приймати узгоджені з профспілками рішення про оплату 75% тарифної ставки, про можливість відпустити людей в безоплатні відпуски, які, можливо, триватимуть місяць-два. Але це рішення обгрунтовані.
— Ринат Ахметов пропонує розвивати внутрішні ринки і, зокрема, в металургійній галузі дотувати не стільки металургів, скільки споживачів їхньої продукції. У регіоні є вже якісь відпрацьовані методи боротьби з кризою?
— Безумовно. Зараз ми прагнемо виробити власну стратегію спільних дій. Днями губернатор Донецької області доручив всім управлінням облдержадміністрації вивчити економічну ситуацію в регіоні: ми хочемо побачити, що ми будемо мати в економіці 1 грудня цього року, в січні та в першому кварталі майбутнього року. Ми хочемо бачити перспективу і що в зв’язку з цим нам треба робити. І вже з урахуванням цієї перспективи нам треба працювати в усіх галузях — в металургії, машинобудуванні, на споживчому ринку, будівництві... Нам треба потурбуватися і про те, щоб у нас не зростала злочинність, що є прямим наслідком кризи.
Що стосується економіки, то тут більш-менш принципи зрозумілі. Так, дійсно потрібно на 100% розвивати внутрішній ринок. І я в цьому плані згодний з Ринатом Ахметовим. Нам треба підтримувати будівельників і машинобудівельників. Але в кожній з галузей ми маємо також думати про споживачів. Наприклад, хто і як сьогодні купуватиме житло? Ми маємо реально оцінювати цей ланцюжок. Держава має стати гарантом роботи в цих сферах: розробляти лізингові, орендні схеми. Нехай держава (самостійно або об’єднавшись із забудовниками) побудує житло і віддасть його в оренду людям. Коли ми зведемо разом попит і пропозицію, тоді ми й знайдемо вихід. Але сьогодні в державі таких раціональних пропозицій, на жаль, немає.
Ми звернулися до Верховної Ради і уряду з пропозицією збільшити соціальні фонди саме для Донецької області. Адже не Полтава ж сільськогосподарська від цієї кризи більше постраждає, а постраждають саме регіони-донори — Дніпропетровська, Донецька області, Київ. Тому з державних фондів саме для таких регіонів необхідно виділяти кошти на допомогу з безробіття, з профорієнтації, професійної переорієнтації...
