Проведення в Києві V Форуму «За майбутнє демократії», ініційоване українською стороною ще 2006 року, неодноразово опинялося під загрозою зриву. Причинами цього були і рішення ВР про проведення 25 жовтня президентських виборів, і фінансова криза, «завдяки» якій гроші на проведення знакового міжнародного заходу вдалося «нашкрябати» в бюджеті лише в останній момент. Зараз робота по підготовці форуму — в самому розпалі. Роздумами про те, що її результати можуть дати Європі загалом і Україні зокрема, поділився Євген Перелигін, Постійний представник України в Раді Європи.
— Євгене Юрійовичу, розкажіть, будь ласка, як виникла сама ідея проведення подібних форумів? Коли і як було вирішено провести подібний захід в Україні?
— Рішення регулярно проводити форуми «За майбутнє демократії» було ухвалено в травні 2005 року на Третьому саміті голів держав-членів Ради Європи у Варшаві. Останніми роками в європейських структурах, і в тому числі в РЄ, назрівало розуміння того, що багато які істинно демократичні норми, стандарти, інструменти іноді не спрацьовують, буксують. Адже демократія — це «живий механізм», який постійно розвивається і вдосконалення якого потребує регулярних контрибуцій. І зараз очевидною є необхідність надання нового імпульсу цьому розвитку. Причому рішення про зміст такого імпульсу має прийматися на консенсусній основі.
— Іншими словами, необхідний міжінституційний діалог, здатний налагодити ефективну комунікацію між чотирма основними «стовпами» РЄ — Парламентською Асамблеєю, Комітетом міністрів, Конгресом місцевої та регіональної влади — та конференцією міжнародних громадських організацій. З цією метою необхідно в неформальній обстановці обговорити проблему, підготувати пропозиції, сформулювати бачення можливих на даному етапі рішень, за якими потім всі вищезазначені інституції зможуть ухвалити свої нормативні акти.
Це можуть бути і рекомендаційні резолюції ПАРЄ, і обов’язкові для виконання рішення КМ. У разі доцільності можуть бути розроблені нові конвенції або додаткові протоколи до вже існуючих. Вже відбулося чотири щорічних форуми, перший з яких пройшов 2005 року в Польщі, другій — в Росії, потім — у Швеції та Іспанії. Чому в цих країнах? Вирішальним для вибору цих країн був факт їхнього головування в РЄ — або ж у момент проведення форуму, або ж напередодні. Україна запропонувала свою кандидатуру ще в 2006 році, й було вирішено провести цей захід у Києві в 2009 році — за півтора року до нашого головування в РЄ. Для нас це відкриває дуже широкі перспективи. По-перше, проблематика форуму може увійти в пріоритети майбутнього головування, по-друге, у нас буде достатній запас часу, щоб підготувати інструменти практичної реалізації того, про що домовляться європейські представники на форумі в Києві. Особливо я хотів би відзначити той момент, що за можливість проведення подібних заходів у своїй країні між членами РЄ точиться активна боротьба. З одного боку, організація в країні заходу загальноєвропейського масштабу — це завжди престижно. З іншого — відвідування країни делегаціями відразу 46 європейських країн, до складу яких входять як представники національних парламентів, так і урядів, а також органів місцевого самоврядування і громадських організацій, відкриває величезні можливості, якими треба просто грамотно скористатися.
— Яким чином визначається тематика цих форумів?
— На саміті у Варшаві, на якому було ухвалено рішення щодо проведення форумів «За майбутнє демократії», секретаріату РЄ було доручено скласти перелік проблем, які найбільш гостро стоять (або можуть постати найближчим часом) на шляху розвитку демократії в Європі. Кожна країна-організатор пропонує з цього переліку тематику форуму. Так, наприклад, Росія вибрала для свого форуму тему ролі партій у розвитку демократичного суспільства, Швеція — роль місцевого самоврядування, Іспанія — електронну демократію. З тих тем, які залишилися «неохопленими» до 2006 року, найбільш яскравими, я б так сказав, і значущими були виборчі системи. Ця тема виключно цікава як для самої Україні, так і для всієї Європі загалом. Адже в багатьох країнах (у тому числі й у деяких європейських) вибори перестають бути істинно демократичним інструментом, і нерідко їх намагаються використати як інструмент маніпулювання. Отже, зацікавленість київським форумом має бути дуже великою. До того ж, за результатами цього форуму ПАРЄ і КМ прийматимуть певні рішення — як рекомендаційні, так і, можливо, навіть обов’язкові для всіх членів. Які саме — це буде залежати від того, наскільки грамотно вдасться підготувати висновки самого форуму, а також від бажання європейських країн мати нові універсальні рекомендації відносно виборчих систем. На даний момент вже відомо, що на форум виноситься дуже важливий документ — Кодекс поведінки під час виборів, підготовлений громадськими організаціями.
— Здається малоймовірним, що в 2006 році, коли приймалося рішення про проведення у Києві Форуму «За майбутнє демократії», присвяченого саме виборчим системам, можна було передбачити таке загострення цієї проблеми як у самій Україні, так і низку проблем організаційного характеру в РЄ — я маю на увазі складнощі з процедурою обрання нового Генерального секретаря. Як ви оцінюєте вплив цих чинників на результативність форуму?
— Дійсно, подібний розвиток подій тоді важко було передбачити. І з цієї точки зору виникають певні побоювання відносно того, що жовтневі дискусії в Києві можуть пройти саме під знаком майбутніх виборів українського президента. Все ж таки хочеться вірити, що учасники форуму зосередяться на європейському аспекті проблематики виборів. Адже є чимало прикладів європейських країн, де проведення виборів не поліпшило внутрішньополітичну ситуацію. У цьому розумінні дуже багато буде залежати від модераторів та керівників секцій, від їхнього вміння спрямувати хід дискусії в потрібному напрямі. Крім того, ми зараз дуже активно співпрацюємо з Венеціанської комісією, яка накопичила величезний масив досліджень, аналітичних матеріалів та рекомендацій, і було б неправильно не скористатися ними під час дискусій. І, як мені здається, подібне обговорення може виявитися виключно корисним як для самої Україні, так і для всієї Європи в цілому.
Що ж до виборів Генерального секретаря РЄ, то тут ситуація також складається вельми неоднозначна. За рішенням того ж Варшавського саміту, Генеральний секретар є головою Консультативної ради Форуму «За майбутнє демократії». Саме Генеральний секретар відкриває форум, закриває його, і взагалі, він — головна дійова особа цього форуму. На жаль, на червневій сесії ПАРЄ депутати вирішили відкласти вибори Генерального секретаря. Тому українська сторона фактично до граничної дати інформування Секретаріату Ради Європи про готовність прийняти форум не мала точної інформації щодо рівня представленості Ради Європи на цьому заході.
Як відомо, 29 вересня новим Генеральним секретарем Ради Європи обрано представника Норвегії Торб’єрна Ягланда, який раніше обіймав посаду голови уряду цієї країни.
Таким чином, наш захід є для нового керівника Ради Європи одним із перших закордонних візитів високого рівня. Під час його перебування в Україні плануються зустрічі з керівництвом нашої держави.
— Останнім часом стало дуже модно шукати позитивні моменти в економічній кризі, яка обрушилася на світову економіку. Чи зменшився бюджет форуму в порівнянні із запланованим? Чи змінилася концепція його підготовки? Чи немає у вас відчуття, що ця криза допомагає позбутися великої кількості «лузги»?
— Безумовно, у впливі цієї кризи на сам процес підготовки форуму ми знаходимо і позитивні моменти. Так, на початковому етапі надходили пропозиції щодо формування бюджету заходу по-старому, без урахування сучасних реалій. Але можливе включення деяких статей витрат, які існували в бюджетах подібних заходів декілька років тому, викликало б нерозуміння як із боку наших громадян, так і з боку наших європейських партнерів. У результаті Національний організаційний комітет і керівництво нашого МЗС, та й секретаріат РЄ, обрали виключно конструктивну позицію, завдяки чому в мене зміцніла надія, що саме на київському форумі вдасться забезпечити мінімум помпезності й максимум змісту.
При цьому без зайвої скромності я маю зауважити, що рівень нашої підготовки, в тому числі й у змістовному плані, європейські експерти оцінюють на порядок вище, ніж у інших країнах-організаторах форумів на аналогічному етапі.
— А як взагалі буде побудована робота форуму?
— Ми намагатимемося максимально відійти від лекційної схеми «президія — зала». Буде якомога ширша дискусія, й, крім того, принципово по-новому буде побудована робота всіх трьох секцій (національні вибори, місцеве самоврядування, роль громадських організацій та медіа). Кожна з цих секцій матиме горизонтальну інтеграцію з двома іншими. Іншими словами, роль медіа під час виборів будуть обговорювати і на секції національних виборів, і на секції місцевого самоврядування, і на секції громадських організацій. І хочеться сподіватися, що підсумкові документи форуму відобразять всю міру інтеграції та взаємодоповнення загальної дискусії. А в практичному плані дискусії на форумі покликані допомогти виробити універсальні підходи до розвитку і вдосконалення європейських виборчих систем.
