Сьогодні гостем рубрики «Україна в світі» є Надзвичайний та Повноважний Посол України в Алжирській Народній Демократичній Республіці Сергій Боровик. Український дипломат працює в цій країні з лютого 2004 року. Володіє англійською та французькою мовами. Ми запропонували йому, як і іншим українським дипломатам, акредитованим у зарубіжних країнах, дати відповідь на наступні запитання.
1. У чому цінність чи важливість Алжиру для України?
2. Які інтереси має Україна в Алжирі і чи вдається їх відстоювати?
3. Як розвиваються економічні та торгові відносини України з Алжиром? Наскільки активно український бізнес діє в цій країні?
4. Чим може бути цікавим Алжир для українських громадян чи туристів?
5. Як в Алжирі ставляться до України та українців? Якою вони бачать нашу країну?
1. Місце Алжиру в системі сучасних і перспективних зовнішніх пріоритетів України визначається, на мою думку, наступними факторами. Перший — це ємність алжирського ринку товарів і послуг у поєднанні з високою платіжною спроможністю та високою платіжною дисципліною алжирських партнерів. Варто лише сказати, що золотовалютні резерви Алжиру, завдяки кон'юнктурі на світових ринках енергоносіїв, сягнули суми у $100 млрд. Слід зазначити, що з одного боку, цей ринок є для України новим і перспективним, а з іншого — його можна визначити і як традиційний, оскільки українські товари і послуги складали значну частку торговельно-економічного обміну між Алжиром і колишнім СРСР. На сьогодні завдяки зростанню обсягів товарообігу Алжир став для України одним з провідних партнерів у регіоні Африки і Близького Сходу.
За останні п'ять років український експорт до АНДР подвоївся — з $217, 35 млн. у 2002 році до $460 млн. у 2006 році. Найвищі показники припали на 2005 рік, коли з України до АНДР було експортовано товарів майже на 660 млн. доларів. Доволі обнадійливими є прогнози й на поточний рік. За підсумками шести місяців 2007 року обсяги українського експорту до АНДР склали $287,7 млн. У порівнянні з аналогічним періодом 2006 року зростання становить 27,9%.
Експорт з Алжиру в Україну за цей період склав $1,8 млн. Таким чином, товарообіг між Україною та АНДР практично повністю (на 99 %) складається на користь України, що дуже важливо в контексті зусиль нашої держави, спрямованих на подолання негативного сальдо зовнішньої торгівлі. У той же час, за досягнутими обсягами товарообігу, Україна входить до першої десятки основних партнерів Алжиру, посідає основне місце серед торгівельних партнерів АНДР серед країн Центральної та Східної Європи та країн колишнього СРСР, випереджаючи у тому числі й Російську Федерацію.
Співпраця в торговельно-економічній сфері між Україною і Алжиром має значний потенціал подальшого розвитку, про що може свідчити хоча б наступне. За загальним рівнем ВВП ($114 млрд. у 2006 році) Алжир є другою після ПАР економікою на Африканському континенті. Серед країн Північної Африки (так званий Арабський Магриб) Алжир забезпечив найбільше зростання показника ВВП за останні п'яти років, фактично подвоївши його за цей період. За показником ВВП на душу населення ($3443) на африканському континенті Алжир поступається лише ПАР та Лівії. Середній щорічний темп зростання алжирської економіки протягом останніх п'яти років фіксується на рівні 5%.
Важливим моментом є й те, що Алжир, маючи економіку, орієнтовану в основному на нафтогазовий сектор, переважну більшість своїх внутрішніх потреб задовольняє за рахунок імпорту. Іншими словами, ми маємо справу з багатим покупцем (у 2006 р. імпорт товарів до АНДР склав $21 млрд.), якому потрібно майже все, крім нафти і газу. Питання полягає в тому, як зробити так, щоб серед таких продавців як США, Японія, Китай, країни ЄС, які активно пропонують свою продукцію (піднімаючи, між іншим, планку вимог до неї) знайшлося місце і для товарів українського виробництва.
У цьому контексті слід відзначити, що структура алжирського попиту в цілому відповідає експортній орієнтації української економіки. Алжирці вимушені закуповувати за кордоном механічні прилади, автотехніку, чорні метали і вироби з них, електричні машини та обладнання, зерно, молочну продукцію, ліки, полімери, цукор, вимірювальну апаратуру, олію, деревину, папір, тощо. Україна імпортує з Алжиру лише одну товарну групу — фосфати.
Другий фактор визначається місцем, яке посідає Алжир на світових ринках енергоносіїв і постійно зростаючим впливом АНДР на світову енергетичну політику. При цьому слід враховувати, що експорт енергоносіїв є основним домінуючим напрямком алжирської економіки та базовим елементом зовнішньої політики країни. В Алжирі доведені поклади нафти складають 12,3 млрд. барелів, а природного газу — 4580 млрд. м3. У вересні 2007 року представника Алжиру було обрано головою ОПЕК. Державна нафтогазова компанія «Сонатрак», яка забезпечує 97% валютних надходжень до бюджету і 40% ВВП, є третім у світі експортером природного газу і посідає другу позицію серед світових експортерів скрапленого природного газу, 12-ту позицію в рейтингу основних енергетичних компаній світу. Алжир є одним з піонерів і володіє найсучаснішими технологіями скраплення газу, його транспортування, обробки в портових терміналах, які використовуються в країні з 60-х років минулого століття.
Залишаючись одним з основних постачальників природного газу в світі, до 80% своїх експортних поставок Алжир здійснює до країн ЄС, посідаючи третє після Росії та Норвегії місце у забезпеченні європейського газоспоживання. Енергобаланс таких країн, як Португалія, Іспанія, Італія значно залежить від поставок алжирського природного газу. Саме це пояснює надзвичайну активність росіян, яку вони демонструють у налагодженні співпраці з Алжиром у енергетичній сфері. Адже, якщо скласти російську частку газопостачання до Європи (40%) з алжирською (12%) та взяти до уваги те, що норвезькі запаси газу вичерпуються, стає зрозумілим, що означатиме такий газовий мезальянс для старого континенту і для України як транзитної держави.
До цього варто також додати те, що від позиції Алжиру багато в чому залежатимуть і контури так званої «газової ОПЕК» — проекту по створенню організації країн-експортерів природного газу, який формально розпочато навесні цього року в Катарі.
Алжир вийшов на ринки вуглеводнів відносно недавно. Перші родовища в країні було відкрито у 1948 році. Резерви газу, як вже згадувалось, оцінюються на рівні 4600 млрд. м3, 80 % з яких є придатними для промислової розробки. На сьогодні розробляється лише 15% існуючих запасів газу, ще близько 1000 млрд. м3 запасів розглядаються, як доступні для розробки.
Загальні обсяги експорту газу АНДР становлять близько 62 млрд. м3 на рік. Очікується, що до 2010 року ці обсяги зростуть до 85 млрд. м3 на рік. При цьому питома вага експорту газу у скрапленому стані становить близько 45% від загальних обсягів. До 2010 року цей показник має збільшитися до 50%.
У цьому контексті потребує ґрунтовної проробки оцінка можливої ролі Алжиру в якості перспективного альтернативного джерела енергопостачання в Україну. На жаль, на сьогодні місце Алжиру в енергетичній стратегії нашої держави залишається поки невизначеним. Показовими з огляду на зазначене є дії найближчого сусіда України — Польщі. Польська компанія «PGNiG» прийняла рішення побудувати у своєму порту Свіноусц'є на Балтиці термінал із розвантаження скрапленого природного газу потужністю 2,5 млрд. м3 на рік з подальшим розширенням до 7,5 млрд. м3. Алжирський міністр енергетики в січні 2007 р. відвідав Варшаву, де питання балтійського терміналу обговорювалось з Я.Качиньським та міністром економіки П.Возняком. У результаті переговорів національна алжирська енергокомпанія «Сонатрак» виступить співінвестором проекту, в разі реалізації якого Польща стане менше залежною від тих газових потрясінь, які спостерігались в Європі протягом останніх двох років. У той же час, було б неправильним оцінювати сучасну алжирську економіку як таку, що зорієнтована виключно на енергоносії. У 2007 році алжирський уряд оголосив про початок реалізації нової промислової стратегії, що відкриває для України додаткові можливості в експорті до АНДР не тільки традиційних товарів, але й високотехнологічної продукції.
Варто згадати також і те, що АНДР з вересня 2005 року в рамках угоди про асоціацію має повномасштабну зону вільної торгівлі з Європейським Союзом (не маючи, до речі, поки членства у ВТО). Тут, як видається, можна було б використати і алжирський досвід, й набути додаткової аргументації у переговорах з європейськими інституціями щодо створення зон вільної торгівлі між Україною та ЄС.
Третій фактор — це напрацьований Алжиром багатий досвід у проведенні боротьби з тероризмом, в т.ч. міжнародним. На перший погляд ця проблематика не зачіпає, слава Богу, безпосередньо інтересів України. Проте, провідні країни світу, навіть дуже віддалені від Алжиру географічно, акцентують увагу саме на цій сфері співробітництва. Безперечно, в умовах глобалізації сучасних викликів такий підхід є найбільш раціональним, адже краще вивчати, розуміти і контролювати ситуацію на відстані, ніж дочекатися, поки це лихо стане на національному порозі.
Четвертий фактор — роль і авторитет, яким користується Алжир в Африці, арабському світі, серед ісламських країн, країн, що розвиваються. Цей авторитет, який базується на вдало створеному іміджі країни —борця за універсальну міжнародну справедливість, активна і помітна робота АНДР в ООН, ЮНЕСКО, Африканському Союзі, Союзі Арабського Магрибу, Лізі Арабських Держав, Організації Ісламської Конференції, Русі Неприєднання, успішна посередницька діяльність у вирішенні міжнародних конфліктів примушують розглядати Алжир в якості одного з регіональних лідерів, з думкою і позицією якого рахуються більшість держав третього світу і вимушені рахуватися найвпливовіші гравці сучасної міжнародної політики.
2. Основний інтерес України полягає у розвитку двостороннього торговельно-економічного співробітництва, стратегічні цілі якого можна окреслити наступним чином:
— збереження та розширення присутності на традиційному для нас ринку товарів і послуг;
— розширення українського експорту за рахунок технологічної продукції;
— визначення можливих шляхів і форм енергетичного співробітництва.
Останнім часом український експорт до АНДР представлений такими товарними групами як чорні метали, сільськогосподарська продукція (сухе молоко, олія, зернові), стабільними залишаються обсяги військово- технічного співробітництва.
Протягом поточного року вдалося збільшити поставки технологічної продукції на 82% порівняно із 2006 роком. Серед відомих українських компаній, що розвивають свою присутність в Алжирі, — «КРАЗ», «Мотор Січ», «Укрспецекспорт». Показовим є те, що українські компанії реалізують проекти по будівництву промислових об'єктів в Алжирі, хоча інколи наші внутрішні проблеми і неузгодженості, відсутність тендерного досвіду, брак фахівців із знанням мов та особливостей місцевого ділового стилю значно звужують можливості, а то й перекреслюють їх.
Український бізнес, у разі усвідомлення реально існуючої вигоди, міг би успішно працювати в таких галузях двосторонньої співпраці як сільськогосподарська продукція, будівельні матеріали, хімічна продукція, вироби з чорних металів, матеріали і обладнання для енергетичного комплексу, техніка для дорожніх робіт, технологічне обладнання для різноманітних галузей.
Окремої уваги потребують питання входження у будівельний сектор. Тут достатньо сказати, що річний державний бюджет розвитку АНДР становить близько $30 млрд. У країні реалізуються масштабні проекти з будівництва житла, дорожньої інфраструктури, водогосподарських об'єктів. Серед найбільших — будівництво одного млн. нових квартир до 2009 року, автомагістралі Захід — Схід з усією прилеглою інфраструктурою загальною протяжністю 1200 км, введення в експлуатацію першої лінії метрополітену в столиці АНДР.
Треба зазначити, що сьогодні українською стороною зроблено перші кроки у налагодженні співробітництва у космічній галузі, в сфері наукових досліджень по селекції та захисту рослин, та інші.
Тобто, Україна має в Алжирі доволі масштабні і в той же час конкретні інтереси. Відстоювати їх поки що вдається. Проте відчувається брак системності в підходах до співпраці з цією країною як і взагалі з Африкою, бачення кінцевої мети, наступальності.
Причому, мова йде не стільки про те, щоб всіляко стимулювати підтримання рівня інтересу алжирців до України, не допустити її сповзання на маргінальні позиції в системі зовнішньополітичних і зовнішньоекономічних інтересів АНДР, скільки долати інерцію українських організацій та підприємств. На жаль, ще багато людей в Україні вважають, що в Алжирі можна без поспіху і зусиль продати застарілий або неякісний товар і заробити валюту. Це помилка. Вище політичне керівництво АНДР поставило перед собою амбітну мету використати сприятливу на світових ринках енергоносіїв кон'юнктуру для якнайшвидшого перетворення країни в «магрибського економічного тигра» за прикладом країн Південно-Східної Азії. В основу цієї стратегії покладено економічний націоналізм, помножений на такий потужний фактор державотворення, як безумовне усвідомлення національною елітою і більшістю суспільства того, що найефективнішим методом розв'язання проблем, які виникають у зв'язку з процесами глобалізації, є швидке та органічне входження в ці процеси, а не дистанціонування від них. Звідси — орієнтація на передові стандарти, технології, методи.
Говорячи про інтереси українського бізнесу в АНДР, слід відзначити, що їх реалізація залежить, насамперед, від його власної активності, конкурентоспроможності.
3.1. Алжир декларує свою відкритість до співпраці з усіма партнерами. При значному домінуванні державного сектору, алжирська економіка функціонує на класичних ринкових засадах. Закупівлі за кошти держбюджету і кошти великих компаній здійснюються на основі чіткої, прозорої та уніфікованої тендерної процедури.
Плануючи подальше освоєння ємного і перспективного алжирського ринку варто відходити від застарілих стереотипів і класифікацій. У своєму споживанні Алжир зорієнтований на найкращі світові, насамперед, європейські стандарти і ця тенденція посилюється із зростанням доходів у країні. Алжирський ринок вже давно не сприймає роботи за принципом «сьогодні є корабель пшениці, кому його продати?». Дослідження ринку, маркетингова стратегія, інвестиції, добрий діловий імідж — ось ті елементи, на які варто орієнтуватись українським компаніям, які хочуть розвивати свій бізнес в Алжирі. Тільки за умов серйозної системної і тривалої роботи алжирський ринок розкриває свій потенціал. Для поширення інформації серед українських підприємств про можливості співпраці з алжирськими партнерами Посольство України створило і розвиває свій двомовний сайт в мережі інтернет (www.mfa.gov.ua/algeria). Зацікавлені українські компанії можуть отримати тут детальну інформацію щодо ведення бізнесу в Алжирі.
Основною формулою успіху при освоєнні алжирського ринку є пряме партнерство з місцевими бізнес- структурами. Дуже важливо також забезпечити активізацію співпраці між торговельно-промисловими палатами, організаціями підприємців. Враховуючи існуючу структуру товарообігу між Україною і АНДР, що представлена переважно українським експортом, у цьому питанні м'яч, як кажуть, знаходиться на нашій половині поля. Особливістю алжирського ринку є те, що він орієнтується на активні дії продавців. Питання розширення присутності українських товаровиробників на алжирському ринку не може бути вирішено дистанційно або у спорадичний спосіб. Зокрема, досвід, набутий Посольством, доводить, що своє місце на алжирському ринку знаходять ті виробники та експортери продукції, які створюють і розширюють власну збутову мережу в Алжирі.
3.2 Безперечно, просуванню українського бізнесу в Алжирі потрібна і державна, і законодавча підтримка, й відповідна увага з боку вищого керівництва нашої держави. Це пояснюється характером алжирської економіки, яка інколи все ще залежить від політичних рішень, особливостей місцевого менталітету та ділового стилю. Тут слід зазначити, що алжирський політикум та ділові кола схильні сприймати характер стосунків з тією чи іншою зарубіжною державою цілісно, у комплексі всіх їхніх проявів і сигналів. Підтримка політичного діалогу на високому рівні, обміни офіційними делегаціями, розвиток культурних і спортивних зв'язків, наукові обміни — все це сприймається алжирськими бізнесменами як зелене світло для активізації своїх власних дій.
Тому переважна більшість країн, які прагнуть економічного партнерства з Алжиром, демонструють свої наміри в політичній, культурно-гуманітарній, інформаційній та інших сферах, торуючи таким чином шлях своєму національному бізнесу.
Законодавча підтримка — це насамперед двосторонні і міжгалузеві угоди, які регулюють двосторонні відносини в торгівельно-економічній та інших сферах. Без такої юридичної бази говорити про просування будь-якого бізнесу взагалі неможливо. Треба зазначити, що протягом останнього часу Посольству вдалося домогтися підготовки цілої низки важливих документів. Насамперед, це проект Міжурядової угоди про створення українсько-алжирської комісії з питань двостороннього співробітництва. Алжирці вкрай прискіпливо ставляться до створення таких двосторонніх органів. Виключення робляться для стратегічних партнерів та окремих дружніх країн. Готова до підписання Угода між Кабінетом Міністрів України та урядом АНДР про заохочення та взаємний захист інвестицій, Міжурядова угода про взаємодопомогу в митних справах, два міжурядові документи в сфері військово-технічного співробітництва, Рамкова угода між урядом України і урядом АНДР про співробітництво у сфері дослідження та використання космічного простору в мирних цілях, Угода про співробітництво між Міністерством аграрної політики України та Міністерством сільського господарства Алжиру, інші документи.
Тепер питання полягає у тому, щоб відбулася двостороння зустріч на відповідному рівні, у ході якої можна було б підписати ці документи. Це планувалося зробити під час офіційного візиту міністра закордонних справ України до Алжиру, який мав відбутися наприкінці 2006 року. З відомих причин цей візит було відкладено. Сподіваємося, що найближчим часом візит керівника українського зовнішньополітичного відомства до Алжиру буде реалізовано і під досягнуте співробітництво між нашими країнами буде підведено необхідну договірно-правову базу.
Говорячи про державну підтримку зусиль українського бізнесу на ринках африканських країн, в тому числі Алжиру, треба мати на увазі, перш за все, необхідність надавати цим країнам пріоритет при бюджетному фінансуванні виставкової діяльності українських підприємств за кордоном. Тут, на нашу думку, треба виходити з того, що на виставки і ярмарки в країнах ЄС, Росії українські підприємці поїдуть і за свій кошт. А от витрачати свої гроші на виставкову діяльність в Африці бажаючих не дуже багато, незважаючи на солідну частку країн континенту в зовнішній торгівлі України. Очевидно було б логічним, якби бюджетні кошти, які спрямовуються на виставкову діяльність за кордоном, розподілялись пропорційно по країнах в залежності від досягнутого рівня товарообігу.
Каменем спотикання для багатьох українських підприємств є низький рівень тендерної культури. Ми неодноразово ставили питання про доцільність створення в Україні спеціальної структури, яка, крім розповсюдження інформації про зарубіжні тендери, могла б надавати необхідну методологічну допомогу.
Є ще один напрямок підтримки, який залежить від вітчизняних ЗМІ. Алжир майже не представлений в інформаційному просторі України за винятком повідомлень про теракти на каналі «Євроньюз». Сучасні реалії Алжиру, насамперед, економічні, залишаються поза рамками уявлень не тільки пересічних українців, але й тих співгромадян, від яких залежить прийняття рішень в економічній сфері. У цьому сенсі було б бажаним, щоб це започаткування газети «День» підтримали інші українські мас-медіа, в т.ч. регіональні.
4. Серед українських громадян вже набули достатньої популярності туристичні і рекреативні можливості сусідніх з Алжиром країн — Марокко і Тунісу. Алжир залишається для переважної більшості туристів України терра інкогніта. Сьогодні АНДР демонструє серйозні наміри розвивати туристичну галузь. Серед переваг, на які спирається розвиток цього сектору — велика кількість пам'яток античного періоду (Алжир є другим після Італії місцем за кількістю історичних пам'яток часів Древнього Риму), середземноморські пляжі і бальнеологічні ресурси, близькість до Європи, як основного споживача туристичних послуг. Туристів з багатьох країн світу притягують і вражаючі пейзажі алжирської Сахари. Сьогодні у розвиток готельної інфраструктури алжирці вкладають близько $1 млрд. Йдеться про будівництво цілих туристичних зон.
5. Алжирці в свою чергу все активніше цікавляться можливостями познайомитися з Україною, її історією і сучасністю. Тому питання розвитку туристичних обмінів між нашими країнами безумовно залишається на порядку денному українсько-алжирських відносин. До речі, зараз на фінальній стадії доопрацювання знаходиться Угода між Кабінетом Міністрів України та урядом АНДР про співробітництво в галузі туризму. Ми сподіваємось, що її втіленню в життя посприяють і українські журналісти.
Україна розглядається як рівноправний партнер Алжиру серед інших держав. Таким чином можна охарактеризувати позицію алжирського керівництва щодо розвитку відносин між нашими країнами. Склалося так, що історично наші стосунки не затьмарені нічим негативним.
Старше покоління пам'ятає українських фахівців, які працювали в Алжирі за часів колишнього СРСР. Багато алжирців здобули освіту в українських вищих навчальних закладах, дехто з них привіз з України дружину. Сьогодні в цих змішаних сім'ях вже виросли діти, підростають онуки. Молодь, побачивши український прапор, радісно вигукує прізвища Шевченка (ясна річ, футболіста) і Кличка. Представники бізнесу чудово знають економічний потенціал нашої держави.
Незважаючи на те, що наші країни належать до різних континентів, релігій і культур, у алжирців спостерігається доброзичливий інтерес до України і українців, сплеск якого спостерігається протягом останнього часу. Практично всім верствам населення Алжиру — країни, що пережила криваве десятиріччя 90-х, породжене політичною кризою, — імпонує здатність нашого суспільства вирішувати політичні конфлікти у мирний спосіб.
