Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Йошка ФIШЕР: Україна не повинна стати предметом суперечки між Росією та Європою

13 жовтня, 2009 - 00:00

Колишній міністр закордонних справ Німеччини Йошка ФІШЕР є прихильником інтеграції України в ЄС. Не випадково він був одним із небагатьох європейських політиків, які під час помаранчевої революції пролобіювали організацію місії ЄС в Україні на чолі з Хав’єром Соланою. В інтерв’ю «Дню» він пояснює, чому Україна є важливою для Європи та що може зробити Брюссель з одного боку, а Київ з іншого, щоб наблизити для нашої країни європейську перспективу.

— Пане Фішере, як відомо, у вас були сумніви, що Лісабонська угода може бути швидко ратифікована. Чи змінилася ваша думка після того, як ірландці проголосували «за» угоду і польський президент Лех Качиньський учора підписав її?

— Дійсно, нині залишився лише підпис чеського президента Вацлава Клауса. Я переконаний, що це буде зроблено у дуже короткий період. Тому Лісабонська угода може вступити в дію.

— Ви вважаєте, що немає потреби чинити тиск на Клауса, щоб він підписав угоду якомога швидше?

— Я думаю, що зараз усе в руках тих, хто відповідає за остаточне завершення процесу в Чеській Республіці та Брюсселі.

— А чи може, на вашу думку, першим президентом ЄС стати Тоні Блер?

— Не маю ані найменшого уявлення. Це не від мене залежить.

— Але ж ви нещодавно в одному з інтерв’ю зізналися, що зараз у Європі немає людей зі стратегічним мисленням. Чи Блер може бути такою людиною?

— Не знаю. Таким чином ви у мене не отримаєте інформації. Я поза політикою і не коментую дії Блера чи когось іншого.

— Як ви знаєте, 9 листопада відзначатиметься 20-річчя падіння Берлінської стіни. На вашу думку, чи розуміють сьогоднішні політики, які перебувають при владі, важливість цієї події?

— Це було 20 років тому. Важливо подивитися назад і вперед. Я думаю, що об’єднання Німеччини було й продовжує залишатися успіхом. Об’єднання Європи, розширення ЄС також було успіхом. І тепер ми повинні рухатися вперед. Загалом я вважаю, що Європа після холодної війни досі є для всіх нас викликом. Ми повинні працювати дуже важко, щоб урешті мати європейський порядок, який базується на такій рішучості й верховенстві права.

— А повна Європа чи повністю об’єднана Європа включатиме Україну?

— Я думаю, що Україна потребує відкритих дверей. Це дуже важливо. Такі самі дебати ми мали з поляками, які просили: назвіть нам дату. Але все спирається на дієвість урядування. Чим більше буде реалізовано внутрішніх реформ, якщо зростатиме конкурентоспроможність і верховенство права базуватиметься на суверенних інституціях, тоді можна буде порушувати це питання.

Я вважаю, що незалежність і суверенність України є дуже важливою для Європи. По-перше, це наріжний камінь Європи після холодної війни. По-друге, Україна мусить покращити свою діяльність.

— Оскільки ви брали участь у саміті Ялтинської європейської стратегії YES у Лівадійському палаці й бачили виступи трьох кандидатів у президенти України, чи не могли б сказати, хто з них є кращим для України і, зокрема, для інтеграції до європейських структур?

— Усі вони є відмінними кандидатами. Але саме українці мають зробити свій вибір.

— Тоді перейдімо до іншої теми. У Німеччині формується нова коаліція між консерваторами й вільними демократами. Чи буде вона приділяти більше уваги України і чи підтримуватиме її на противагу попередній широкій коаліції?

— Сподіваюся, що вони поліпшать відносини між Німеччиною та Україною. Але це майбутній виклик. Я не хочу критикувати попередній уряд. Але вважаю і хочу наголосити: незалежність і суверенітет України є наріжним каменем європейського порядку, що сформувався після холодної війни.

— Багато німецьких політиків та парламентаріїв вважають важливим, щоб Україна як демократична країна досягла успіху й на своєму прикладі показала росіянам переваги демократії. Що, на вашу думку, має зробити Німеччина та ЄС, щоб допомогти Україні здійснити реформи і досягти успіху?

— Перш за все, це виклик для лідерів усередині України. Ніхто цього ззовні не може зробити, крім самих українців. По-друге, має відбутися поліпшення відносин між ЄС та Україною. Це не направлено проти когось. Я вважаю, що Україна не повинна стати об’єктом суперечки між Росією та Європою. Ми маємо поліпшити наші відносини. І тут треба багато що робити: економічні відносини, торгівля, інфраструктура, інституції. Європа може справді зробити внесок у ці сфери. Особливо це стосується безпосередніх сусідів України. Польща активно співпрацює з Україною, Німеччина також може допомогти. Можна назвати і скандинавські країни. Я думаю, що це добрі можливості для вашої країни. Але знову ж таки: ключовим фактором буде відданість українських політиків.

— Як відомо, Німеччина співпрацює з Росією в рамках партнерства з модернізації. А чому подібного партнерства немає між Берліном і Києвом?

— Це треба обговорювати. Чому б ні? Але не я приймаю рішення.

— Оскільки ви берете участь у конференції міжнародних редакторів «Від Кіото до Копенгагена», не можу не запитати у вас, яким буде результат саміту зі змін клімату, що відбудеться в столиці Данії на початку грудня?

— Це буде важкий виклик, але я сподіваюся на краще.

Микола СІРУК, «День», Копенгаген
Газета: