Ось і вийшла виборча гонка на фінішну пряму. Політреклама заполонила вулиці не лише столиці та великих міст, але й українську глибинку, витіснивши рекламу товарів і послуг. З блакитних екранів до виборців вiщають лідери різних політичних сил з черговими обіцянками — одна від однієї солодша. У передвиборчому арсеналі українського уряду є й інша тактика: демонстрація себе, так би мовити, в дії. Мовляв, дивіться громадяни, «ми сформували хороший і правильний держбюджет на 2008 рік, в ньому багато соціальних програм, нових підходів тощо». Про це нас поспішили проінформувати члени Кабінету Міністрів. Кабмін ухвалив відповідний проект 5 вересня.
Державний бюджет — головний фінансовий документ країни. Є певні процедури, норми і терміни бюджетного процесу, чітко встановлені українським законодавством. Ось їх якраз і не було дотримано. У цьому переконана лідер Блоку «Український регіональний актив» Людмила Супрун. За її словами, «бюджетний процес в Україні зірвано, оскільки за вісім місяців роботи коаліції уряд не затвердив Програму своєї діяльності, не подав бюджетну декларацію, не опублікував Проект бюджету для громадського обговорення».
У демократичній державі всі рішення приймаються публічно. А вже такий документ, як бюджет країни, — й поготів. Так що непогано було б ознайомити з ним громадськість, фахівців, відкрито обговорити, врахувати думку народу, якому жити з цим бюджетом упродовж усього наступного року. «Чинний уряд повністю втратив право на формування бюджету», — каже Людмила Супрун. Очевидно, що бюджет на 2008 рік до закінчення виборів не буде розглянуто. Верховна Рада недієздатна, і не має права розглядати будь-які питання. А після виборів у парламенті буде формуватися нова більшість і новий Кабмін, а бюджетний процес почнеться з самого початку. Нова команда внесе свої пропозиції та сформує бюджет на 2008 рік, який буде складено на базі нової програми уряду.
Чинний уряд переконує, що в бюджеті-2008 передбачені могутні соціальні програми. Але остаточний варіант документа ніхто ще не бачив. Однак озвучені цифри про підвищення зарплат й інших виплат ще не говорять про його соціальну спрямованість. Дійсно, у проекті вписано збільшені показники мінімальної зарплати, допомоги при народженні дитини, грошового забезпечення військовослужбовців. Але вписано також і програмний пункт однієї з політичних сил про 50-тисячну виплату при народженні третьої дитини. В умовах, коли не виконується рішення Конституційного Суду про повернення соціальних виплат громадянам, цинічно брати на себе нові зобов’язання. Треба розрахуватися з обдуреними вкладниками Ощадбанку, що втратили гроші, які збирали все своє життя. Треба визначити, що робити для дітей війни, як бути з соціальними пільгами, визначеними законом. І тільки після цього будь-яка політична партія, яка перебуває при владі, має право давати нові обіцянки. Але як би там не було, українці не повинні спокушатися щедрістю держави. Адже це тільки проект бюджету. Причому — багато в чому передвиборний. Чим не демонстрація українському суспільству стурбованості соціальними проблемами країни?
До формування головного документа країни треба підійти зважено, відкинувши політичні міркування і популізм. Будемо сподіватися, що новий уряд, сформований після обрання нової Верховної Ради, подивиться на збільшення соцстандартів не з позицій однієї партії, а з точки зору відповідальності перед людьми. Адже держбюджет — це публічний документ, це наш із вами гаманець. І люди мають право знати, куди йдуть їхнi гроші.
