Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

В очікуванні дива

Білорусь — Україна — 0:0
11 вересня, 2009 - 00:00

Ще задовго до гри у Мінську футбольні фахівці, журналісти і просто любителі футболу відзначали, що перемога у цій грі відкриє нашій національній команді шлях до продовження боротьби за путівку на світовий фінал 2010 року. Будь-який інший результат протистояння білорусів та українців робив наші шанси чисто теоретичними. Так воно врешті і сталося. Напередодні матчу Білорусь — Україна господарі поля втратили турнірні перспективи, а нашим, аби їх не втратити, слід було конче перемагати.

Білоруські засоби масової інформації за день до футболу практично одноголосно стверджували — престиж національної збірної має бути достатнім приводом для того, аби прагнути виграти у південних сусідів. Перемога над Україною могла стати для білорусів моральною компенсацію за чергову невдачу у відбірному турнірі. Варіанти того, що білоруська збірна, якій вже нічого не треба, може зіграти проти команди України не на повну силу, навіть не розглядалися.

Сказати що столиця Республіки Білорусь жила у ці дні виключно футболом, було б перебільшенням. На відміну від нашої батьківщини, де футбол є практично єдиним насправді масовим і популярним видом спорту, у наших північних сусідів такого немає. У центрі уваги спортивного Мінська у ці дні — старт хокейного сезону, в якому місцеве «Динамо» зіграє у Континентальній хокейній лізі. Для порівняння — київський «Сокіл» грає у чемпіонаті Білорусі, бо свого хокейного чемпіонату у нас практично немає. Не менш активно й успішно розвиваються у Білорусі інші види спорту. Працюють збережені ще з радянських часів спортивні школи, реконструйовано спортивні споруди тих часів і зводяться нові. У Мінську немає розкішних спортивних арен, подібно до тої, що днями відкрили у Донецьку, зате цих арен у Мінську та інших містах багато, і всі вони діють, всюди займаються спортом, всюди проходять змагання.

Футбол Білорусі виглядає приблизно так само. Учасники місцевої ліги не збирають на свої матчі десятків тисяч глядачів, не мають у своїх складах великих зірок і не претендують на європейські звитяги, зате у командах Борисова, Солігорська, Гродно, Пінська, Бреста постійно зростають перспективні молоді футболісти, кращі з яких потім їдуть грати у багаті закордонні клуби. Різного рівня. Від англійського «Арсеналу» та іспанської «Барселони» — до українських «Металурга», «Іллічівця», «Чорноморця» та інших.

Тож протистояння національних збірних наших країн було не лише змаганням відбірного турніру Кубка світу, а й порівнянням ефективності системи підготовки футболістів обох країн. Теоретично перемогти мала б наша збірна, бо в Україні професійний футбол знаходиться набагато вище, ніж у Білорусі. На практиці сили виявилися рівними.

Матч на не до кінця заповненому стадіоні «Динамо» у Мінську пройшов приблизно за тим самим сценарієм, що й попередній поєдинок цих команд, який відбувся рік тому у Львові. Після нервового початку ініціатива перейшла до українців, які не змогли нічого із цієї ініціативи витиснути, а під кінець гру контролювали вже білоруси. Єдина відмінність між матчами, минулого і нинішнього року була у тому, що торік все вирішив на нашу користь одинадцятиметровий у ворота білорусів на останніх секундах гри, а цього року одинадцятиметрового не було. Тому що, аби його «заробити», слід було йти на останніх хвилинах в атаку. Наша ж команда у Мінську в останні хвилини вимушена була захищатися.

Наслідком цього усього стала нульова нічия, яка залишила збірній України лише один варіант для продовження боротьби — перемогти за місяць на своєму полі збірну Англії. З огляду на те, що англійці виграли всі вісім відбірних матчів у групі, розгромивши позавчора хорватів, виграш нашої команди виглядає, м’яко кажучи, дуже малоймовірним. Хіба що станеться диво, і збірна України покаже на порядок більш якісну і результативну гру, ніж ту, яку вона демонструвала впродовж останнього року. Будемо очікувати від наших футболістів цього дива. А що залишається?

Кубок світу. Відбірний турнір. Група 6.
       Андорра — Казахстан — 1:3; 
       Англія — Хорватія — 5:1;
       Білорусь — Україна — 0:0

10 жовтня. Україна — Англія; Білорусь — Казахстан

14 жовтня. Андорра — Україна; Англія — Білорусь; Казахстан — Хорватія

Микола НЕСЕНЮК, Мінськ — Київ
Газета: