На 31-му Московському кінофестивалі фільм Кіри Муратової відзначило ФІПРЕССІ й Міжнародна федерація кіноклубів, натомість основне журі — підкреслено проігнорувало.
Володарі перших нагород стали відомі ще вдень у неділю; в явні лідери вийшов український фільм. «Мелодію для шарманки» великого вітчизняного режисера Кіри Муратової відзначили й журі ФІПРЕССІ, й Міжнародна федерація кіноклубів — остання вручила приз «За колючий погляд» із формулюванням «За безкомпромісне художнє втілення трагедії тотальної байдужості». Приз російської критики за кращий фільм конкурсної програми дістався італійській картині «Як велить Бог» (реж. Ґабріеле Сальваторес), у паралельному конкурсі «Перспективи» російські критики відзначили «Подію» росіянина Андрія Ешпая. Спеціальну згадку й диплом отримав «Зниклий безвісти» (реж. Ноа Бушел, США). Нарешті, газета «Коммерсантъ» дала свій приз унікальному в своєму роді мультфільму — російсько-японському мальованому бойовику про піонерів-героїв «Перший загін» (реж. Йосіхару Асіно).
Втім, коли увечері дійшла черга до рішень основного журі, стало зрозуміло, що на ММКФ цілком і повністю перемогла схвалена згори ідеологія, що є дрімучою сумішшю ностальгії за СРСР (простіше кажучи, «совку») та патріотично-православного шовінізму. Інформаційні агенції наводять фразу голови журі Павла Лунгіна, більше схожу на спробу чи то вибачитися, чи то виправдатися: «Фестиваль був нерівний, фестиваль був важкий, що говорить про певну кризу. Фільми були різні, були дуже хороші й не дуже. Але ми з суддівською колегією жили дружно, у нас було взаєморозуміння, і рішення приймалися одностайно». Основний конкурс справді нерівний (і це ще м’яко сказано), але які таємничі сили змусили журі вручити свій спецприз посередньому, якщо не сказати бездарному, «Чуду» відомого масовика-вигадника від кінематографа Олександра Прошкіна — лишається загадкою. Проте, коли оголосили володаря гран-прі «Золотий Георгій» — радянський кіногламур «Петя по дорозі в царствіє небесне» Миколи Досталя, на рахунку якого також такі твори, як серіал «Штрафбат» і низькопробний кіновитвір «Маленький гігант великого сексу» — логіка дій журі, як і організаторів фестивалю, прояснилася остаточно. Навіть приз за кращу чоловічу роль (Володимир Ільїн у явно невдалій «Палаті номер шість» Карена Шахназарова) на цьому фоні виглядав не так ганебно. Звісно, прагнення підтримувати свій національний кінематограф за будь-яку ціну, навіть за рахунок художнього рівня цього кінематографа, — сумнівне, однак хоч би зрозуміле. Та проведення державної і партійно схваленої лінії в такій справі, як кінофестиваль, що не терпить казенщини, — це вже просто виходить за межі пристойності. Муратову основне журі підкреслено проігнорувало — вочевидь, позначилася як особиста неприязнь із боку менш обдарованих режисерів на зразок Лунгіна (дуже доречно тут прозвучав коментар Ренати Литвинової, котра знялася в епізодичній ролі у «Мелодії для шарманки»: «Кіра ніколи не отримувала ніяких особливих призів, на відміну від інших менш великих режисерів»), так і упереджене ставлення до країни-виробника. «Мелодії для шарманки» дали втішливий приз — нагородили Олену Костюк за краще виконання жіночої ролі. «Георгій» за режисуру присудили мексиканському режисерові Маріано Ченільйо за фільм «П’ять днів без Нори», у «Перспективах» відзначили грузинську стрічку «Зона конфлікту» (режисер — Вано Бурдулія). Втім, попри рішення того чи іншого журі, фільм Муратової не перестав бути найсильнішим як на фестивалі, так і загалом на просторі колишнього СРСР зі знятих за останній рік.
31-й Московський кінофестиваль завершився прем’єрою гангстерської драми «Джонні Д.» (оригінальна назва — «Ворог суспільства»), знятою відомим американським режисером Майклом Манном за мотивами біографії знаменитого нальотчика 30-х років Джона Діллінджера; головну роль зіграв Джонні Депп. У найближчих числах «День» розкаже детальніше про кінофестиваль та окремі картини, показані на ньому.
