Антикомуністичні протести, які почалися у вівторок у столиці Молдови, і були викликані незгодою з перемогою комуністів на недільних парламентських виборах, набувають досить несподіваного повороту. І зовсім не такого, який відбувся в Україні, коли народ вийшов на майдани, протестуючи проти фальсифікації виборів. Якщо в Україні все проходило мирно та організовано, не було сутичок, захоплення адміністративних будівель, то в Кишиневі підлітки виявилися залишеними самі на себе, оскільки опозиція не змогла, чи, можливо, навіть не хотіла організувати мирний протест. Втім, не можна заперечувати того, що в молдавському суспільстві явно назріла необхідність змін. Як відомо, ніхто інший як молодь гостріше всіх відчуває потребу в новому і намагається це висловити своїми вчинками.
Молдовські маніфестанти почали з того, що силою захопили парламент і адміністрацію президента, стали палити меблі. Внаслідок безладдя постраждало близько 100 осіб. За даними МВС, поранено 96 поліцейських, 43 з яких госпіталізовано. В той же час поліція затримала 193 учасника безладдя в центрі міста, включаючи вісім неповнолітніх. Можна допускати, що молдовські власті пустили на самоплив ситуацію на площі з вищими адміністративними будівлями в республіці.
Молдавська влада спочатку погодилася з вимогами опозиції про перерахунок бюлетенів. Однак вже після цієї обіцянки президент країни Володимир Воронін увечері виступив з відеозверненням, у якому назвав безладдя в столиці спробою захоплення влади і заявив, що молдовська влада захистить країну від погромників та «путчистів». До того часу спеціальні підрозділи молдовської поліції взяли під свій контроль будівлі парламенту і президентської адміністрації в Кишиневі.
Вчора молдовський президент назвав події, що відбулися, спробою державного перевороту, він вважає, що Румунія задіяна в усіх подіях, які відбуваються в країні. «Коли прапор Румунії було піднято над державними будівлями, стали зрозумілими спроби опозиції здійснити державний переворот. Ми цього не допустимо», — заявив він на зустрічі з представниками громадянського суспільства в Кишиневі в приміщенні уряду. За його словами, найбагатші спонсори безладдя вже залишили країну, але «118 організаторів затримано». Воронін також сказав, що посол Румунії в Молдові оголошений персоною нон-грата, і що з цією державою запроваджується візовий режим. Посла Молдови в Румунії відкликано в Кишинів для консультацій.
Молдовський президент попередив опозиційні сили, що замість парламенту вони можуть потрапити в іншу установу, якщо повторяться безладдя, які були в Кишиневі. «Треба програвати гідно», — підкреслив Воронін.
Самі ж опозиціонери заперечують, що вони були ініціаторами проведення акцій протесту. Співголовуючий Ліберально-демократичної партії Молдови, один із лідерів опозиції Олександру Тенасе, заявив, що лідери опозиції не закликали й не закликають вийти людей на вулиці. Лідер іншої опозиційної партії «Наша Молдова» Серафим Урекян також зазначив, що молдовська опозиція не причетна до вуличних акцій протесту, які пройшли напередодні в Кишиневі, і не прийматиме більше в них участь. У той же час він підкреслив, що опозиція як і раніше наполягає на тому, щоб їй були надані списки виборців, які проголосували на парламентських виборах.
Тим часом багато хто в Росії, зокрема директор Інституту країн СНД Костянтин Затулін, бачать в подіях, що відбуваються в Молдові, ознаки «кольорової революції». «Те, що відбувається в Кишиневі, безумовно, має паралелі з «оранжевими» революціями. Це безладдя, яке не можна віднести просто до стихійного протесту», — заявив він. Учора, виступаючи в Державній думі, Затулін попередив, якщо в результаті до влади в Молдові прийдуть «націоналістичні сили», то на порядку денному постане питання про визнання Москвою незалежності Придністров’я.
Якщо й говорити про паралелі між подіями у Києві 2004 року і тим, що відбувалося 7 квітня в Кишиневі, то вони полягають у тому, що в тогочасних подіях в Україні Росія бачила американський слід, як тепер Молдова і Росія разом бачать румунський слід у подіях, що відбувалися в Кишиневі.
Характерно, що з боку Заходу не дається оцінок подіям, які відбуваються в Молдові. Верховний представник із загальної зовнішньої політики та безпеки Євросоюзу Хав’єр Солана закликав усі сторони виявити стриманість: «Акції насильства проти урядових будівель неприйнятні. Так само важливо поважати невід’ємне право зібрань мирних демонстрантів». Тим часом, генсек Ради Європи Террі Девіс висловив стурбованість повідомленнями про насильство під час протестів у Кишиневі і також закликав усіх виявити стриманість. З його слів, міжнародні спостерігачі помітили деякі недоліки на виборах, але не поставили під сумнів результати голосування: «Дехто може бути незадоволеним підсумками, але прийняти поразку — це частина демократичного процесу. Що стосується особливих заяв про порушення, з ними треба розбиратися в суді, а не на вулиці», — підкреслив пан Девіс.
Примітно, що міністерство закордонних справ Румунії також закликало у вівторок владу Молдови та опозицію, уникнути насильства під час демонстрацій у Кишиневі. В повідомленні, поширеному міністерством, зазначається, що «насильство, спрямоване проти державних інститутів, є неприйнятним».
Чим насправді викликані нинішні протести в Кишиневі? І якого розвитку подій потрібно чекати в Республіці Молдова? Читайте в коментарях українського та молдовського експертів.
КОМЕНТАРI
Сергій ПИРОЖКОВ, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Молдова:
— Я б не казав, що це антиросійський захід. Поки що важко кваліфікувати те, що відбулося в Кишиневі. Справді, опозиційні сили виступили і хотіли щось зробити. Але вони не дуже підготувалися, відтак акція вийшла з-під контролю. Це, на жаль, найбільша небезпека, яка могла призвести до жертв. Слава Богу, цього не сталося.
Хто це організував, ще треба розбиратися. Хоча спочатку Ліберально-демократична партія офіційно визнала, що це її ініціатива. Але потім ця партія заявила, що вона втратила контроль над ситуацією. Зараз все вже під контролем. Парламент і адміністрація президента зайняті правоохоронними органами. Хоча не можна сказати, що вони там повністю господарюють.
Слід зазначити, що під час активної фази протестів у вівторок, на жаль, з боку влади не було серйозного протистояння, щоб припинити все це.
Опозиція обіцяє, що сьогодні вона продовжить акції. І тоді буде зрозуміло, як далі розвиватимуться події. На жаль, реальних відчутних переваг в опозиції немає. Головне, що влада вчора погодилася на те, щоб вести з опозиціонерами діалог, сторони домовилися про перерахунок бюлетенів. Але нині, після всіх цих подій, жодних домовленостей не буде. Тим паче опозиція в особі лідера Ліберально-демократичної партії заявила, що вона не погоджується на перерахунок голосів і виступає за повторні вибори. Я думаю, цього не буде. Влада наведе порядок.
Що стосується «румунської руки» за подіями в Кишиневі, я не хотів би говорити про це. Хоча слід визнати, що з боку Румунії були спроби надіслати, здається, п’ять автобусів, але їх заблокували на кордоні, до Кишинева вони не доїхали. З Румунії відкликано молдавського посла. А це натяк на те, що з Румунією напружені стосунки. Але треба зазначити, що Румунія веде виважену, спокійну лінію.
Якщо говорити про проведення виборів, то все виглядало пристойно, спокійно, без ексцесів на виборчих дільницях. Міжнародні спостерігачі від ОБСЄ, Ради Європи, яких було близько трьох тисяч, заявили, що вибори пройшли в межах демократичних стандартів. Напередодні виборів були натяки на те, що засоби масової інформації неадекватно надають можливість висвітлення позицій опозиційним партіям, особливо на телебаченні. Але в цілому було визнано, що вибори пройшли досить демократично. Як там було насправді, важко сказати. Опозиція заявляє, ніби були «мертві душі», це важко перевірити без реального доступу до документів.
Щодо можливої заяви російської Думи, російські депутати розглядають події в Кишиневі як суто антиросійську акцію, спрямовану на те, щоб відколоти Молдову від Росії і наблизити до Румунії. Але така пряма заява не робить послуги Молдові, тому що це може призвести до розколу держави і тоді придністровське врегулювання практично неможливо буде реалізувати.
Позиція України щодо цих подій повинна полягати в наступному: будь-які силові акції треба припинити, сторони мають сідати і врегульовувати цю ситуацію цивілізованим, мирним шляхом. Якщо дійсно існують заперечення, то їх потрібно вирішувати не на вулиці, а сідати за стіл. Головне, щоб опозиція зрозуміла: якщо вона програла, то їй не треба створювати заворушення, які призводять до неконтрольованої ситуації.
Мій прогноз: влада впорається з цією ситуацією, здійснить офіційне оприлюднення результатів виборів. Вважаю, що вона не буде довго затягувати з виборами президента і формуванням нового уряду.
Оазу НАНТОЙ, програмний директор Інституту суспільної політики, Кишинів:
— Пан Воронін для пояснення своєї політики щодо згортання норм правової держави й політичної демократії використовує образ зовнішнього ворога. Він, будучи генетично враженим румунофобією, використовує Румунію як виправдання деградації демократії у Республіці Молдова. Що насправді сталося? У понеділок увечері було організовано флешмоб. Несподівано для його організаторів на площу Кишинева вийшло кілька тисяч молодих людей. Це покоління, яке не знає, що таке Радянський Союз, не знає, що таке КДБ, тваринний страх перед владою. Акція протесту була цілковито мирною. Я бачив, як люди з дітьми на руках ішли площею. Так, були антикомуністичні гасла, що не є антидемократично. Наступного дня на десяту ранку на центральну площу почали приходити тисячі молодих людей. Не було жодного політичного лідера, й не було навіть гучномовців, аби хоч якимось чином тримати під контролем таку масу людей.
На мою особисту думку, є всі підстави вважати, що влада точнісінько так само, як свого часу одна влада підпалила Рейхстаг, спровокувала акти вандалізму та розгром парламенту з тим, аби, з одного боку, мати можливість представити Республіці Молдова всю опозицію як варварів, котрі готові знищити все. А з іншого — щоб консолідувати свій режим, до якого невдовзі почне приїжджати на консультації товариш Лукашенко або товариш Кім Чен Ір. Тому зараз постає питання, чи може опозиція переступити через амбіції, які значною мірою призвели до її поразки на виборах, аби консолідуватися для захисту острівців політичних і громадянських свобод у Республіці Молдова. Можу лише сказати, що режим Вороніна щосили використовує мас-медіа, у тому числі так зване суспільне телебачення для того, аби представити всі акції опозиції як акції вандалізму, які невідомо хто організував.
Що стосується оцінки демократичності виборів ОБСЄ. Ну що з того, що ця організація побачила, що в день виборів люди спокійно, мирно йдуть і опускають бюлетені. Це що, демократичний процес? За радянських часів було ще мирніше і організованіше. Місія ОБСЄ нічого не сказала про те, що у нас у республіці не існує свободи мас-медіа, що у нас судова система підлягає президентові, що у нас грубо порушуються права людини, що партія комуністів у цій виборчій кампанії як ніколи використовувала адміністративний ресурс і чинник страху, залякування. Тому місія ОБСЄ може собі говорити. Але нам від цього і не свербить, і не болить, а лише гидко.
Те, що відбувається у Кишиневі, — це не кольорова революція. Оскільки кольорова революція має завдання — зміну влади. Натомість ці протестні акції були від самого початку обезголовлені. Вони були безголові. Не було ідентифікації між якимсь політичним кулаком і цією масою. Тому ми зараз чекаємо, що у нас будуть політичні репресії, політв’язні й демагогія про те, що демократія рівна актам вандалізму за відсутності фундаментальних свобод, насамперед, доступу громадян Молдови до мас-медіа.
Стосовно перерахунку бюлетенів. Це нічого не дасть. Ці фальсифікації були організовані доволі компетентно й не для того, щоб їх можна було впіймати на механічному вкиданні бюлетенів. На цих виборах списки готувало міністерство інформаційних технологій, яке контролюється владою. У списках були враховані всі громадяни Молдови, серед них — і ті, котрі протягом багатьох років перебувають за межами країни. Тут ми побачили можливість фальсифікації з використанням адміністративного ресурсу.
Багато питань постає у зв’язку з тим, що опитування громадської думки давали один результат, а комуністи отримали результат, який їх максимально влаштовує. Сьогодні вони можуть і обрати президента, і призначити уряд, структури парламенту, не потребуючи жодного голосу з боку опозиції.
Що стосується можливої реакції Заходу й України на те, що відбувається в Молдові, то нормальна реакція демократичної держави має спиратися на те, що в Молдові спостерігається явна деградація норм правової держави та політичної демократії, тому необхідно попередити владу, що будь-які спроби використати події 7 квітня для консолідації авторитарного режиму позбавлять його легітимності.
Мій прогноз: триватиме деградація політичної демократії. Молоді люди продовжуватимуть тікати з цієї країни. Тому особливого оптимізму не видно.
