Японія є прикладом країни, яка здійснила модернізацію країни, зберігши національну ідентичність. Зараз у Країні Вранішнього Сонця погіршується економічна ситуація в зв’язку з кризою, яка вибухнула в США. Як ця країна намагається знайти вихід із цієї кризи, чому вона не може запропонувати «план Маршалла» для порятунку економіки США? Як в Токіо оцінюють результати першого в історії японсько-українських відносин візиту прем’єр-міністра України до Японії? Про це «Дню» — в ексклюзивному інтерв’ю посол Японії в Україні Тадаші ІДЗАВА
ЯПОНСЬКИЙ РЕЦЕПТ ВИХОДУ З КРИЗИ
— Пане посол, мені потрапила на очі фраза, що Японія постійно перебуває в кризі, або іншими словами, — живе від кризи до кризи. Хотілося б все-таки почути від вас, як ваша країна переживає нинішню глобальну фінансову кризу?
— Дійсно, Японія вже неодноразово переживала кризу. Були важкі часи для японської економіки. Але криза, яку Японія переживає зараз, дуже серйозна. Ми навіть говоримо, що такого роду криза трапляється один раз на 100 років. Зараз японська економіка, так само як і економіка України, перебуває в дуже складному становищі.
Останнім часом японська економіка дуже активно розвивалася та головним чином орієнтувалася на експорт. За кордоном дуже добре продавалися японські автомобілі, продукція електроніки. Проте внаслідок кризи дуже сильно скоротився японський експорт у США та Європу. На жаль, не виправдалися наші оптимістичні прогнози з приводу того, що криза не торкнеться ринків у країнах БРІК (Бразилія, Росія, Індія і Китай). І зараз через погіршення економічної ситуації, в тому числі й в країнах БРІК, японський експорт скорочується дуже швидкими темпами.
Крім того, такі великі виробники, як «Тойота», значно скорочують обсяги виробництва. Це у свою чергу має дуже негативні наслідки для малого та середнього бізнесу. Зараз навіть є випадки банкрутства підприємств малого і середнього бізнесу.
В Японії, як і в Україні, зараз гостро стоїть проблема безробіття, і, звичайно, перед урядом Японії виникло складне завдання — розв’язати цю проблему. Також скорочуються можливості купівельного попиту населення. Навіть люди, у яких є гроші, не маючи впевненості в майбутньому, скорочують споживання і перестають купувати товари. В Японії кажуть, що 60% ВВП займає споживання, тому його скорочення дуже сильно впливає на стан японської економіки. При цьому я хотів би також наголосити, що така ситуація, в більшій чи меншій мірі, загальна для всього світу.
— І які заходи вживає уряд вашої країни для виходу з цієї ситуації?
— Уряд Японії намагається впоратися з цією ситуацією, впроваджуючи такі методи, які використовуються в надзвичайних обставинах. Серед заходів, які зараз вживаються японським урядом, можна умовно виділити чотири основні напрями.
По-перше, боротьба з безробіттям, створення і збереження робочих місць.
По-друге, підтримка малого і середнього бізнесу.
По-третє, підтримка соціальної сфери. Мова йде про медицину, допомогу по догляду за дітьми й т.ін.
По-четверте, допомога регіонам, у яких також склалася нелегка ситуація.
Разом із тим, японський уряд приділяє велику увагу подоланню кризи не тільки всередині країни, але і в інших країнах світу, на які поширилася криза. Нещодавно уряд Японії прийняв рішення додатково виділити 100 млрд.дол. у Міжнародний валютний фонд.
«ЗАРАЗ НЕМАЄ ПЕРЕДУМОВ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ІНША ВАЛЮТА ЗАМІНИЛА ДОЛАР»
— Пане посол, а який підхід ближче до вашої країни для розв’язання кризи: американський, який полягає в стимулюванні економіки додатковими вливаннями коштів, чи європейський, в якому більше акцентують увагу на регулюванні економіки?
— Обидва підходи є важливими і необхідними, незважаючи на те, що вони відрізняються один від одного. Що стосується додаткових фінансових вливань, то в Японії дотримуються такої думки: скільки б не знижувалася процентна ставка, все одно в нинішній ситуації важко створити такі умови, щоб компанії продовжували активно інвестувати. Тому фінансування з боку уряду є дуже важливим і уряд Японії намагатиметься інвестувати, особливо в такі галузі, які мають перспективу в майбутньому. Йдеться про екологічні технології, розвиток нових видів енергії. Що стосується посилення регулювання, то, на жаль, на даний момент поки я не можу вам надати точну інформацію про позиції уряду Японії в цьому питанні.
— Як ставиться Японія до пропозицій деяких країн про потребу введення нової світової валюти замість долара?
— Я особисто вважаю, що зараз зовсім нереально, щоб долар був замінений на якусь іншу валюту. Потрібно звернути увагу на те, що нинішня криза розпочиналася в Америці. Але, незважаючи на це, долар зміцнює свої позиції. І дуже багато країн все ще продовжують залежати від американської економіки, включаючи Китай. Тому, я вважаю, зараз немає передумов для того, щоб інша валюта замінила долар.
«...БАГАТО ХТО ВСЕ ЩЕ ОЧІКУЄ, ЩО ЇМ ДОПОМОЖЕ АМЕРИКА»
— Пане посол, мені трапилась одна стаття в японському часописі під назвою «Японський план Маршалла для США». Дійсно, Японія може запропонувати США план виходу з кризи, як Америка після Другої світової війни запропонувала план Маршалла для Західної Європи і Японії?
— (Сміється.) Я гадаю, навряд чи така ідея може бути реальною. Зараз новий президент США Барак Обама робить дуже серйозні спроби щодо стабілізації американської економіки. Америка має власні ресурси і можливості, щоб упоратися зі своїми проблемами. Якби, наприклад, Японія гіпотетично вирішила запропонувати план Маршалла Америці, тоді японці стали б протестувати, чому такого плану немає для Японії. Разом з тим, наша політика полягає в тому, щоб спільними зусиллями долати труднощі щоб захищати не тільки свою країну, але діяти разом з іншими країнами, уникаючи так званої політики протекціонізму.
Разом з тим, і це моя особиста думка, я хочу сказати, що ніколи не міг би припустити, щоб такі велетні Америки, як City Bank, AIG і General Motors, опиняться в найскладнішому стані. Ми були дуже здивовані, коли дізналися про надзвичайно складну ситуацію, в якій опинилася General Motors — компанія, яку ми завжди вважали одним з лідерів автомобілебудування. Ми бажаємо, щоб це підприємство наскільки це можливо швидко подолало кризу і продовжувало розвиватися.
— До речі, як ви ставитесь до слів відомого американського політолога Террі Селівана, який заявив: «США має застуду, світ — пневмонію», і тому весь світ має допомагати Америці?
— Я не чув висловлювання Селівана з приводу США і всього світу, але в Японії раніше говорили так: якщо Америка чхне, то Японія захворіє на нежить. Про це ми говорили в той період, коли японська економіка й японський експорт були надзвичайно залежні від експорту саме на американський ринок. Але зараз, оскільки наші ринки збуту значно розширилися, ми активно експортуємо і до Європи, і до Китаю, і до Африки, тож, звичайно, так однозначно сказати наразі не можна. Разом із тим, у ситуації кризи, що триває, ми знову пересвідчилися й усвідомили той факт, наскільки могутньою державою є Америка, її центральні позиції в світі. Можливо, цей політолог правий, говорячи про те, що якщо Америка отримає нежить, увесь світ отримає пневмонію. Тому що падіння американської економіки дуже сильно вплинуло на економіку Китаю, Європи, Японію. Ця критична та кризова ситуація примусила нас ще раз пересвідчитися в сильному впливі Америки.
— Чи повинен тоді весь світ допомагати Америці?
— Напевно, навпаки, багато хто все ще чекає, що їм допоможе Америка.
ЯПОНСЬКІ ПАРТІЇ ТА КРИЗА
— Пане посол, скажіть, як у Японії поводяться політичні сили в умовах кризи? Чи намагаються вони об’єднатися заради виходу країни з кризи або, навпаки, роблять усе, щоб завдяки цій проблемі підвищити собі рейтинг?
— У багатьох країнах, які переживають кризу, в тому числі й в Україні, чутно критику на адресу уряду та правлячої партії. І Японія не виняток. У цей час в Японії все більше партії єдині в думці, що потрібно вживати серйозних заходів для подолання існуючої кризи. Що ж до змісту й пріоритетів заходів, які повинні бути реалізовані, то тут відбуваються великі дискусії. На щастя, зовсім нещодавно був ухвалений бюджет на наступний фінансовий рік, який в Японії починається з 1 квітня, і це є дуже хорошим результатом.
Японський парламент складається з двох палат: палати представників і палати радників. Що стосується питань бюджету, рішення, які приймаються палатою представників, є переважаючими. Навіть у випадку, коли палата радників не підтримує рішення, ухвалене палатою представників, за конституцією воно може вважатися ухваленим після повторного схвалення палатою представників.
Термін повноважень палати представників — чотири роки, але прем’єр-міністр може в будь-який момент її розпустити. Незважаючи на те, що термін повноважень нинішньої палати закінчується восени цього року, опозиційні партії зараз гостро підіймають питання розпуску парламенту та проведення дострокових виборів. Тим часом прем’єр-міністр і правляча партія вважають, що в такій ситуації, коли весь світ, включаючи Японію, страждає від економічної кризи, треба всі сили направити на подолання цієї кризи. Найпріоритетнішим завданням на сьогоднішній день для японського уряду є заходи із подолання кризи, а не внутрішньополітичні проблеми. Тому наразі прем’єр-міністр, наскільки можна судити з його офіційних заяв, не розглядає можливості розпуску парламенту.
— До речі, сьогодні (інтерв’ю відбулося 31 березня. — Авт.) український Президент виступив із пропозицією створення в Україні двопалатного парламенту. На вашу думку, виходячи з японського досвіду існування двопалатного парламенту, чи сприяє такий інститут парламентаризму розвитку демократії, кращому захисту інтересів регіонів?
— Насправді це дуже складне питання. Навіть у Японії всередині країни ведуться дискусії з приводу того, чи є хорошою двопалатна система. Мені здається, що кожній країні підходить своя система. Тому на це запитання не можна відповісти однозначно. Щодо Японії, як я вже зазначив, палату представників прем’єр може розпустити в будь-який час. А термін повноважень палати радників — шість років. Вона не може бути достроково розпущена, що дає можливість депутатам палати радників довго й глибоко вивчати важливі питання. Оскільки палату представників можуть у будь-який момент розпустити, можна сказати, що, таким чином, вона безпосередньо відбиває думку народу.
УКРАЇНА Й «АРКА СВОБОДИ ТА ПРОЦВІТАННЯ»
— Складається таке враження, що Японія краще розуміє важливість стратегічного розташування України та значення нашої країни для стабілізації всієї Європи. Як треба розуміти слова прем’єр-міністра вашої країни, який під час зустрічі з українським прем’єром у Токіо наголосив на важливості збільшення діалогу в рамках «Арка свободи та процвітання»?
— Ідея «Арка свободи та процвітання» була проголошена нинішнім прем’єр-міністром Японії, коли він працював міністром закордонних справ. Йдеться про політику Японії, яка направлена на підтримку держав, які розвиваються демократичним шляхом і розділяють такі основні цінності, як демократію, права людини, верховенство права і т.д. Допомога надається для стабільного розвитку цих держав і їхнього процвітання. Це стосується й України, яка після здобуття своєї незалежності активно розвивається як демократична держава. Японія має намір і надалі співпрацювати з Україною та сприяти її розвитку та процвітанню. Зокрема, Японія продовжуватиме співпрацювати з Україною, й у рамках проектів із подолання наслідків Чорнобильської аварії, й у проектах допомоги лікарням, школам та іншим громадським установам, а також у великому проекті реконструкції міжнародного аеропорту «Бориспіль», для якого було надано кредит у іенах.
Крім того, в Японії кожного року проходять навчання десятки стажистів із України на курсах, що охоплюють різну тематику.
— Пане посол, ви згадали про аеропорт «Бориспіль». Там усе гаразд, чи немає якихось перешкод для реалізації цього проекту?
— На жаль, будівельні роботи все ще не почалися. Але я сподіваюся, що вони скоро почнуться, проект активно здійснюватиметься, й до Євро-2012 його встигнуть закінчити.
ДІАЛОГ ПРЕМ’ЄРІВ ЯПОНІЇ Й УКРАЇНИ БУВ ДУЖЕ ПЛІДНИМ
— Продовжуючи тему діалогу, хотілося б почути вашу оцінку нещодавнього візиту прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко до Японії, наскільки її діалог із представниками вашої країни був продуктивним?
— Як посол Японії, я можу сказати, що цей візит був дуже успішним. Результати діалогу були дуже плідними. Уже сам по собі важливим є факт, що напередодні саміту Групи двадцяти, коли всі країни намагаються подолати економічну кризу, лідери України й Японії змогли зустрітися й обговорити велику кількість питань. І також чудово, що прем’єр-міністр Японії Таро Асо перед тим, як узяти участь у фінансовому саміті Групи двадцяти, зміг безпосередньо від прем’єр-міністра Юлії Тимошенко почути про економічну та фінансову ситуацію в Україні.
Крім зустрічей на вищому рівні, пані Тимошенко провела ряд зустрічей з японськими депутатами, які цікавляться Україною, а також із керівниками великих японських корпорацій і японськими «лідерами думки». Оскільки Японію й Україну віддаляє велика відстань, то впливові люди в Японії, зазвичай, отримують інформацію про вашу країну через мас-медіа. Мені здається, що велике значення цього візиту полягає також і в тому, що цього разу ці люди змогли почути й отримати інформацію безпосередньо від прем’єр-міністра України.
Якщо говорити про результати візиту українського прем’єр-міністра, то не можна також не згадати й про співпрацю за «Схемою зелених інвестицій». Йдеться про співпрацю України та Японії в рамках Кіотського протоколу, у сфері енергозбереження, екології, енергетики. Нещодавно було підписано контракт про купівлю Японією одиниць викидів. Отримані Україною гроші від цього продажу використовуватимуться на проекти для поліпшення екологічної ситуації й ефективного використання енергії.
Під час зустрічі наших прем’єрів обговорювалися питання, яким чином тепер детально реалізовувати й наповнювати цю співпрацю. Я сподіваюся, що в майбутньому великі японські компанії разом з українськими підприємствами активно співпрацюватимуть, зокрема, в сфері енергозбереження й екології.
— Які нові можливості відкрилися перед японськими компаніями в Україні й чи дійсно Україна є перспективним майданчиком для експансії японського експорту товарів і технологій?
— Що стосується економічних відносин, то до сьогоднішнього дня їхню велику частину становив, як правило, експорт з Японії автомобілів і електроніки. Цього разу під час візиту до Японії прем’єр-міністра України відбувся діалог пані Тимошенко з представниками різних галузей японської економіки, в різних напрямах, зокрема, в галузі енергетики й екології. Вона мала можливість ознайомитися з різними японськими підприємствами. Я думаю, що представники японського бізнесу розуміють, що в Україні є величезний потенціал співпраці, особливо в енергетиці та екології. В Україні, на жаль, усе ще не дуже ефективно використовується енергія, й щодо цього в нас є великий потенціал для співпраці.
«...В УКРАЇНІ ВЖИВАЮТЬСЯ ЗАХОДИ ДЛЯ ПОЛІПШЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО КЛІМАТУ»
— А які перешкоди існують в Україну для приходу японського бізнесу, японських інвестицій?
— Перша — це, звісно, велика відстань між Японією й Україною. Що стосується європейських країн, які входять до Євросоюзу, то японці їх розглядають як єдиний ринок — ринок ЄС. Саме виходячи з цього, японські компанії активно інвестували в ці країни й будували заводи. Що стосується японського бізнесу в Україні, то, на жаль, ще однією перешкодою є поки ще неідеальний інвестиційний клімат, недостатня прозорість, потрібна для ведення бізнесу японськими компаніями. Це також незавершене законодавство.
Але ми бачимо, що в Україні вживаються заходи для поліпшення інвестиційного клімату, й ми сподіваємося, що цей процес триватиме, оскільки Україна, яка прагне членства в Європейському Союзі, наближатиме свої стандарти й правила до вимог ЄС. Ми сподіваємося, що з поліпшенням інвестиційного клімату дедалі більше японських підприємств зможуть працювати тут, в Україні.
— Пане посол, чи просила під час візиту пані Тимошенко японський уряд надати кредит на суму 5 млрд. доларів?
— Ні, під час її візиту такого прохання не надходило. Хоча, можу сказати, раніше з української сторони таке письмове звернення було.
— Чи може бути з боку Токіо позитивна відповідь на це звернення?
— Позиція Японії полягає в тому, що такого роду співпраця здійснюється лише через МВФ. З боку Японії це, наприклад, збільшення фінансування в МВФ та інші міжнародні фінансові організації.
«ЯПОНЦЯМ ВДАЛОСЯ ПОЄДНАТИ МОДЕРНІЗАЦІЮ ТА ПРОГРЕС ЗІ ЗБЕРЕЖЕННЯМ СВОЄЇ ІДЕНТИЧНОСТІ»
— Під час візиту український прем’єр багато говорила про модернізацію. Останнім часом у всьому світі також багато говориться про модернізацію в найширшому сенсі. Але при цьому виникає побоювання, що модернізація може вплинути на ідентичність нації. Яким, на вашу думку, має бути баланс між модернізацією й збереженням ідентичності нації, враховуючи те, що вашій країні, здається, вдалося здійснити модернізацію, зберігши ідентичність?
— Я не знаю, наскільки можна оцінити успішність японців у цьому аспекті, але мені здається, що японцям вдалося поєднати високі технології, модернізацію, прогрес зі збереженням своєї ідентичності, повагою до своєї культури, традицій. Я вважаю, що ці дві речі цілком порівняні.
Що стосується Японії, то, як відомо, після Другої світової війни вона була повністю зруйнована, але все-таки змогла відновитися й продемонструвати активне економічне зростання. Що стосується України, то минуло лише 18 років з моменту здобуття незалежності після розпаду Радянського Союзу. Це невеликий проміжок часу. Звісно, прем’єр-міністр України під час свого візиту до Японії дуже багато говорила про необхідність модернізації в Україні в конкретних сферах. І український прем’єр висловила своє бажання бачити Японію партнером у цьому процесі.
— Коли ми зможемо побачити плоди домовленостей, досягнутих останнім часом між Україною та Японією?
— Авжеж, бажано, щоб реалізація підписаних угод, зокрема, між українськими та японськими компаніями, розпочалася якнайшвидше, оскільки якщо цього не станеться, скажімо, протягом року, вони можуть втратити свій сенс. Ми, зі свого боку, дуже хочемо, щоб реальне здійснення домовленостей розпочалося якнайшвидше.
— Чи дуже впливає на реалізацію цих проектів політична ситуація в Україні?
— Звісно, політична стабільність може лише сприяти притоку інвестицій до країни. Якщо говорити про політичну ситуацію в Україні, то, можливо, вона зараз не зовсім стабільна. Що стосується питання формування системи в тій чи іншій галузі, то тут, звісно, задіяна політика. Але що стосується конкретних бізнес-проектів і діяльності окремих підприємств, то в розвинених країнах держава не втручається в ці питання. Для японських підприємств важливо, щоб такого втручання не було.
«МЕНІ ДУЖЕ ПОДОБАЄТЬСЯ БОРЩ...»
— Пане посол, ви вже звикли до української кухні чи, як і раніше, користуєтеся лише японською кухнею?
— Я дуже люблю українські страви. Разом із тим, трохи сумую за японською їжею. Мені дуже подобається борщ. Що стосується котлет по-київськи, то вони мені теж подобаються, але їх треба дуже обережно їсти, бо масло бризкає просто на одяг (сміється).
— А страви в японських ресторанах у Києві дуже відрізняється від японських страв, які подають, скажімо, в Токіо?
— Важко відповідати на таке делікатне запитання. Напевно, наприклад, італійцям теж важко відповісти, чи відповідає італійський ресторан у Японії італійським ресторанам в Італії. Те саме стосується й порівняння японських ресторанів в Україні та Японії. Для мене дуже приємно інше: якщо в інших країнах дуже важко знайти японський ресторан, але натомість на кожному кроці — ресторан з китайськими стравами, то в Україні, навпаки, непросто знайти китайський ресторан, зате на кожному кроці — японська кухня.
— Якщо можна, скажіть, яке у вас хобі й чи вдається його реалізувати в Україні?
— Перебуваючи в Україні, я ходжу в оперу та на балет. Це те, що мені подобається. І у вільний час я люблю насолоджуватися цим мистецтвом. У вихідні завжди ходжу до спортзалу.
