Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

У жонглюванні ми найкращі

Українець Олександр Кобликов отримав «золото» Паризького циркового фестивалю
14 лютого, 2009 - 00:00
ФОТО УНІАН

Не хочеться наврочити, але для наших циркових артистів цей рік почався досить успішно. «День» уже писав про те, як повітряні гімнасти Олеся Шульга та Дмитро Григоров здобули «Золотого клоуна» на фестивалі у Монте-Карло. Тепер тріумфальну перемогу відзначає ще один український артист — 19-річний Олександр Кобликов, який завоював «золото» ХХХ Всесвітнього фестивалю циркового мистецтва «Цирк майбутнього», який нещодавно завершився у Парижі. Окрім золотої медалі, молодий жонглер отримав спеціальні призи від Петербурзького цирку, від французького телеканалу «Мистецтво», а також приз «Найкращому жонглерові» від відомого призера міжнародних циркових фестивалів Віктора Кіхтєєва.

Олександр Кобликов став наймолодшим переможцем за всю історію фестивалю. У Парижі він представив номер «Морська історія», який уже став його візитівкою (з ним він брав участь у російському телешоу «Хвилина слави», але посів друге місце). Родзинка виступу в тім, що артист одночасно жонглює десятьма м’ячами. І це для нього ще не межа. Тепер Олександр мріє підкорити вершини фестивалю у Монте-Карло, підготувавши номер із 12-ма, а то й 14-ма м’ячами.

— Оскільки фестиваль цього року був ювілейним — тридцятим, то й кількість номерів програми була такою ж. Виступи тривали з 20-ї години до першої ночі, і так кілька днів поспіль. Усі учасники були сильними, мені лишалося тільки перебороти хвилювання і показати журі, те, що я вмію, — розповів Олександр Кобликов. — Взагалі жонглювання вважається найскладнішим жанром у цирку, його називають мистецтвом диявола: людина підкидає вгору м’ячі чи інші предмети і при цьому не знає, чи впіймає їх. Тому, щоб усі м’ячі не опинилися на підлозі, артистові треба багато практикуватися, виступати на різних конкурсах і бажано перед великою аудиторією. І, звичайно ж, треба бути бійцем.

Працювати над своїм номером Олександр почав ще на другому курсі навчання у Київській академії естрадно-циркового мистецтва. Спочатку разом зі своїм наставником Юрієм Поздняковим придумали образ — моряк, який жонглює м’ячами. Потім працювали над постановкою номеру, підбирали музику і тренувалися: щодня по шість-сім годин. До речі, кожен м’ячик важить 100 грамів. А їх в Олександра — 10. Вперше з готовим номером Олександр виступив на арені цирку «Кобзов». Тут здобув і перший досвід роботи перед великою аудиторією, а також отримав запрошення взяти участь у Паризькому фестивалі.

— Коли я виступаю, ніколи не думаю: щоб тільки м’ячик не впав, — продовжив Олександр. — Але у цьому не можна бути впевненим на 100%, все-таки я не робот. Головне — зібратися з думками, подумати, що це звичайний концерт, а на ньому я виконую улюблену роботу. Найважче у моєму номері — це техніка. На перших порах я ніяк не міг зібрати докупи усі м’ячі, вони постійно випадали з рук, аж поки не придумав, як їх розмістити на долоні, притримуючи кожним пальцем по м’ячу.

Наразі Олександр узяв творчу перерву. Каже, якраз матиме час обміркувати пропозиції, які він отримав від німецького, французького, нью-йоркського та інших цирків щодо співпраці (мати у своєму складі артиста, який отримав «золото» Паризького фестивалю, — це престижно для будь-якого цирку). Але жонглер обіцяє працювати і в Україні — адже саме тут він знайшов своїх перших глядачів.

Інна ФІЛІПЕНКО, «День»
Газета: 
Рубрика: