Сьогодні ректор Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, академік АПН України, доктор філософських наук Віктор Петрович Андрущенко відзначає ювілей. За роки керівництва університетом він заснував тут низку нових спеціальностей, модернізував саму сутність підготовки майбутніх педагогів, зміцнив матеріально-технічну базу. Також значно розширилися міжнародні зв’язки університету, реалізовано кілька інноваційний освітніх проектів, зокрема, відома широко за межами України «Електронна педагогіка». Під керівництвом В. Андрущенка колектив університету розробив сучасну систему пошуку та залучення талановитої молоді до ВНЗ. На високому рівні в НПУ ім. М.П. Драгоманова функціонують і постійно розвиваються понад 40 науково-педагогічних і професійних шкіл за багатьма напрямами. А ще Віктор Петрович родоначальник нового наукового напрямку — філософії освіти.
— Вікторе Петровичу, що для вас значить бути ректором провідного педагогічного університету?
— Посада ректора обумовлює ритм і стиль життя. Нові обов’язки, сфери діяльності, відповідальність. І все це — під пильним поглядом викладачів, студентів та громадськості. Сьогодні НПУ ім. М.П. Драгоманова утвердився як науковий і освітній центр сучасної вищої педагогічної освіти України. Але перед колективом університету стоїть амбітне завдання: в найближчі сім-десять років утвердитися в якості провідного педагогічного навчального закладу європейського простору. Здійснити це непросто. Однак можливо, бо ми маємо найкращий науково-педагогічний потенціал, відповідні наукові школи, а головне — талановитих студентів. 2008 рік став роком суттєвого наближення до досягнення поставленої мети. Наші викладачі забезпечують високий рівень освіти, завдяки чому диплом Драгоманівського університету є конвертованим і визнається в усіх країнах, з якими Україна підписала Лісабонську конвенцію. Багато наших випускників, працюючи за кордоном, прагнуть зробити свій внесок у науковий потенціал України. Саме це я називаю державністю.
— Яких успіхів вдалося досягти у плані переходу до Болонської системи?
— Ми нарощуємо наукові потужності університету, впроваджуємо кредитно-модульну систему, академічну мобільність, мовні стратегії, новітні педагогічні технології. Безсумнівним ycпixoм університету є реалізація першого в Україні проекту «Електронна педагогіка». Епоха інформаційної революції вимагає навчити кожного користуватися комп’ютером, входити в інтернет, працювати з новітніми електронними технологіями. 2007 року в університеті відкрито Центр впровадження електронного навчання. Серйозним доробком університету є запровадження постійного моніторингу якості навчальної діяльності студентів. У європейському просторі велика наука здебільшого концентрується навколо університетів. Подібна норма має серйозні переваги, бо талановита молодь отримує можливість навчатись під керівництвом відомих вчених. Але входження в Болонський процес — не самоціль, бо українська освіта має зберегти свою ідентичність, залишитися саме українською.
— Які перспективи працевлаштування майбутніх педагогічних кадрів, підготовлених в університеті? Яка кількість випускників іде працювати за спеціальністю?
— На так звані класичні вчительські спеціальності, які пропонує Драгоманівський університет, минулої вступної кампанії був високий конкурс: на кожне місце на факультет іноземної філології претендувало 20 абітурієнтів. Однак зрозуміло, що більшість з них не прагне повернутися з дипломом про вищу освіту у загальноосвітню школу. Зростання престижу педагога — важлива державна задача. Говорячи про молодого вчителя, ми одразу згадуємо житлові проблеми, мізерну зарплатню, колосальне навантаження. Саме тому 40—50% випускників університету не працюють вчителями. Вчителя потрібно підтримати, бо людина, яка формує духовний і моральний стан нашого майбутнього, повинна жити цивілізовано, мати умови для розвитку та вдосконалення. Щодо працевлаштування, то на випускників Драгоманівського університету просто полюють роботодавці. У нас, наприклад, є один із напрямів — корекційна педагогіка, для осіб з вадами зору, слуху тощо. Випускники НПУ ім. М.П. Драгоманова нині працюють у вищих школах США, Канади, Голландії. Наші спеціалісти є висококваліфікованими, справжніми фахівцями своєї справи.
— Яким спеціальностям віддають перевагу сучасні вибагливі абітурієнти?
— Здається дивним, але більшість абітурієнтів педагогічного ВНЗ приваблюють не традиційні педагогічні спеціальності, а саме нові напрями. Скажімо, вступної кампанії 2008 року на одне студентське місце за спеціальністю «туризм» претендувало десятеро абітурієнтів, на «екологію» — ще більше. А професію вчителя прагнули здобути втричі-уп’ятеро менше осіб. Це дуже погано, бо дитсадки та школи — найвідповідальніша сфера у системі навчання та виховання. Там мають працювати найкваліфікованіші люди.
— Наскільки у вашому закладі розвинена система міжнародної співпраці та обміну студентами?
— За останні п’ять років НПУ ім. М.П. Драгоманова підписав угоди про співпрацю із 78-ма університетами, серед яких провідні вищі школи США, Канади, Німеччини, Великої Британії, Швеції, Фінляндії тощо. Нещодавно Лісабонський університет (Португалія) обрав саме НПУ ім. М.П. Драгоманова із числа провідних ВНЗ України для співпраці у започаткуванні курсу слов’янських студій. Близько 400 студентів мають можливість виїхати за кордон. Для порівняння: якщо 2005 року в університеті було започатковано сім міжнародних проектів; 2006 року їх було 11, то протягом 2007 року представники нашого навчального закладу брали участь вже у 20-х міжнародних освітніх організаціях, програмах та грантах. Також за останні роки динаміка прийому іноземних студентів постійно зростає. Якщо 2004 році в університеті навчалося 52 іноземні студенти та аспіранти, то 2008 року — понад 200 осіб з 26-ти країн світу.
— І на завершення — про перспективні плани університету.
— В Україні здійснюється широкоформатна освітня реформа, впроваджується Національна доктрина розвитку освіти ХХІ століття. Останнє повною мірою стосується і педагогічної освіти. Тому наше перше і головне завдання — підготовка конкурентоспроможного вчителя, адаптованого до ринкових і демократичних перетворень. В університеті й далі розгортатиметься підготовка фахівців за новими напрямами і спеціальностями. Новий учитель має бути психологом, соціальним працівником, організатором виховної роботи у колективі, знати основи права, маркетингу й менеджменту. Триватиме налагодження співпраці з провідними педагогічними школами СНД, Європи та світу. Ми маємо вигравати й використовувати міжнародні гранти, обмінюватись викладачами і студентами, проводити міжнародні наукові конференції, видавати наукову продукцію. Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова нині і кілька років тому — як то кажуть, дві великі різниці. Нині цей український ВНЗ добре знають у майже півсотні країн світу. Кількість студентів-драгоманівців за десятиліття зросла від семи-десяти тисяч до 35-ти тисяч; на зміну одинадцятьом факультетам прийшли 17 інститутів, сьогодні університет має 35 центрів довузівської підготовки в усіх куточках України, а також філії у Міжнародному дитячому таборі «Артек», Євпаторії, Лубнах і навіть за кордоном — у Празі. За п’ять років викладацький склад зріс удвічі — нині в університеті працює 1600 викладачів, зокрема понад 200 докторів і 530 кандидатів наук. Значно зміцніла аспірантура та докторантура, відкрилися нові спеціалізовані вчені ради, на яких щорічно захищають дисертації близько 130-ти кандидатів і 40-ка докторів наук з усієї України. Тож драгоманівський університет є і буде на підйомі.
