Андрій Гуренко — різний і водночас завжди впізнаваний за способом свого художнього мислення.
Багатьом він відомий завдяки етнофестивалю «Шешори»: не один рік був куратором ленд-артової програми фесту.
«Спочатку я намагався наслідувати своїх улюблених митців, починаючи від Дюрера і Мікеланджело і закінчуючи абстрактними експресіоністами.
Зараз я цього вже не роблю, проте продовжую навчатися — кожен художник вчиться протягом усього життя», — розповідає про свою творчість сам Андрій ГУРЕНКО.
Його картини — класичні за композицією, традиційні, на перший погляд, і за образно-сюжетним вирішенням.
Але за зовнішньою впізнаваністю прихована авторська міфологія, вільна від уже відомих культурних координат.
Гуренко ніби навмисно вводить глядача в оману, пропонуючи знайому форму.
А от зміст кожної роботи потребує індивідуальної асоціативної ідентифікації.
Тут можуть пригадатися грецькі міфи, легенди й перекази Сходу, скандинавський чи африканський епос, хоча дотичними до творчості митця вони будуть лише умовно.
Рівно настільки, наскільки чітку межу між сном і дійсністю проводить глядач.
Вікторія КУДРЯВЦЕВА, мистецтвознавець, так характеризує роботи художника: «У новій серії «Морфологія сутінків» Андрій Гуренко знову звертається до поетики міфу.
Слідуючи за химерним плетивом орнаменту, ритм котрого у художника зведено до рівня ритуалу, можна потрапити в позачасовий вимір.
Тут простір, виходячи за прямокутник полотна, дає можливість знайти власні історії для образів «сутінкового» світу».
«Я люблю малювати тіло. Воно значно більше виражає емоції, ніж обличчя.
У житті ми звикли носити маски, але тіло не може брехати. У «Морфології сутінків» хотілося повернути насолоду для ока, а не тільки для розуму — насолоду розглядання.
Під час цієї мандрівки кожен може стати першовідкривачем, даючи назви істотам, рослинам, землям...», — прокоментував свою нову виставку її автор.
Виставка відкрита до 8 грудня у галереї «АВС-арт» (Київ, вул. Воздвиженська, 10-Б).
ДОВІДКА «Дня»
Андрій Гуренко народився 1970 року в Києві. За освітою — художник-модельєр. Вже на третьому курсі Київського інституту легкої промисловості зрозумів, що моделювання одягу — не його покликання, а от живопис, в якому немає посередників між митцем і результатом, — саме те. Згодом Андрій Гуренко обрав для себе одну з найважчих технік — багатошаровий живопис. Його полотна можна побачити у приватних колекціях в Україні, Росії, Німеччині, Швеції, США, Австралії, Хорватії.
