Чорні стрічки, якими віднедавна відгородили журналістів від міністрів на засіданні уряду влада не збирається знімати. Огорожа може хіба лише поміняти кольорову гамму. «Ну змініть їх на червоні, якщо не подобаються чорні», — дав вказівку своїй прес-службі прем’єр-міністр України Микола Азаров у відповідь на запитання журналіста Телекритики під час прес-конференції в Клубі Кабміну. За його словами, журналістам потрібно навчитися формату та культури спілкування. «Мені не приємно бачити, коли людина йде на Кабмін, а її за рукав смикають: дайте відповідь на запитання», — заявив учора на прес-конференції Азаров.
За його словами, Кабмін вже розробив графік зустрічей міністрів з журналістами. Першими під обстріл фотокамер та шквал запитань пішли міністр енергетики Едуард Ставицький (провів прес-конференцію 18 березня), учора з журналістами зустрілись прем’єр-міністр України Микола Азаров та перший віце-прем’єр міністр Сергій Арбузов. А от прес-конференцію віце-прем’єр-міністра Юрія Бойка, яка теж була запланована на 19 березня, перенесли на невизначений термін у зв’язку зі зміною його графіку роботи.
До речі, до теми «культури комунікації» ЗМІ та перших осіб держави, останній раз Прем’єр-міністр України зустрічався з журналістами на прес-конференції в Клубі Кабінету Міністрів більше року тому.
Півтори години відведеного часу на спілкування з Прем’єром пройшли швидко та майже не результативно. Чи то питання не ті, чи то відвертість декоративна. Натомість відповіді на ключові питання, які сьогодні стоять перед українським суспільством (як оживити середній клас, як і звідки взяти гроші на активізацію економіки, що буде з українською трубою) — за кулісами «вистави», у кращому випадку — між рядків.
Наприклад, по газотранспортному консорціуму прем’єр-міністр України Микола Азаров натякнув, що рішення гальмує...Європа. « Тристоронній консорціум залежить від третьої сторони. Ми готові. Росія готова. А де ж підтримка третьої сторони? Де пропозиції?, — запитує Азаров. — Ми три роки чекаємо. Скільки нам ще чекати? Ось давайте ви пропозиції. Ми підійшли до тої точки, коли потрібно приймати рішення». На уточнююче запитання, чи можна зробити з цього спічу висновок, що Україна вже прийняла рішення, щодо двостороннього консорціуму Азаров відповів у традиційній для політика формі: «Питання буде вирішено тоді, коли ми підпишемо відповідні домовленості».
Натомість перша прес-конференція в Клубі Кабміну першого віце-прем’єр-міністра України Сергія Арбузова, яка відбулась відразу після прес-зустрічі Азарова, дала чимало цікавих приводів для роздумів. Особливо, в контексті того, що саме Арбузова називають наступником Азарова.
Цікаво порівняти саму інтонацію виступів двох «А». Коли у своїх відповідях Микола Янович більше акцентує увагу на соціальній стороні питання, Сергій Геннадійович відповідає як бізнесмен.
От наприклад, на запитання про проблему доріг (запитання до прем’єра та першого віце-прем’єра прозвучали від різних журналістів та з одним акцентом) Микола Янович відповів: «Перед шляховиками зараз і перед керівництвом всіх абсолютно областей і районів поставлено завдання: все абсолютно фірми мобілізувати, щоб до теплих часів, я маю на увазі до травня, привести дороги більш-менш у порядок, щоб ми їздили ними, не ризикуючи втратити колесо, не ризикуючи втратити міст і так далі, тобто виконати елементарний ямочний ремонт». Натомість Арбузов почав свою відповідь з того, Україна — не лише аграрна держава. А й в першу чергу транзитна. І «будувати дороги потрібно, бо ми на них заробляємо».
Та й те, як попрощались Азаров і Арбузов з пресою не менш цікаво. Перший покинув залу під звуки аплодисментів (хоча й достатньо «ріденьких») у супроводі непробивної для надокучливих папараці охорони. Натомість за навіс за Арбузовим опустився без оплесків, та й опустився не щільно: декільком журналістам вдалось спіймати його у куті перед дверима і отримати відповіді, на не форматні запитання. Одне з них — про стосунки з старшим сином Президента, на яке Арбузов відповів, що тема сьогодні «дуже демонізована». А от на запитання чи отримував Сергій Геннадійович пропозицію від Президента стати прем’єр-міністром, той чітко відповів — ні!
Цікава деталь. Попри впевнені заяви Арбузова, в службі Клубу Кабміну питаннями заміни Азарова на Арбузова «налякані». Зрозумівши, що фотографи чатують на «пікантний» кадр, коли оргслужба змінюватиме на трибуні табличку «прем’єр-міністр України Микола Азаров» на «перший віце-прем’єр Сергій Арбузов», вони вирішили зробити це ... вшістьох (!). Один міняв, а п’ять прикривало сокровенний процес від фотокамер.
КОМЕНТАРІ
Віктор СУСЛОВ, екс-міністр економіки:
— Якщо взяти заяви вищих офіційних осіб України за останніх 20 років і всі урядові програми, то завжди була протилежність між заявами і реальним розвитком економіки. Вона всі ці роки деградувала, а промисловість занепадала. Але чиновники завжди продовжували заявляти про підтримку вітчизняного виробника і завжди знаходили технічні проекти, здатні, на їхню думку, вивести Україну кудись.
Так, 2011 року було затверджено чудову деталізовану програма Кабміну. Вона була присвячена розвитку внутрішнього ринку, зростанню промислового виробництва. Але в реальності все відбулося з точністю до навпаки. За 2012 рік промислове виробництво знизилося на 6% і продовжує скорочуватися. Нинішній владі треба абсолютно реально оцінювати нинішню ситуацію. Це чудово, що було побудовано низку інфраструктурних проектів, мости, стадіони, аеропорти. Але для економіки ці об’єкти дали більше мінусів.
Є два ринки, що розвиваються, аграрний і ІТ, але вони не зможуть надати зайнятість тій кількості населення, яка у нас є, якщо зараз остаточно занепаде промисловість. Хоча та ж сама ІТ-індустрія існує лише тому, що вона працює більше на зовнішній ринок. Окрім того, ІТ-індустрія — це приклад того, як багато може досягти бізнес, коли його не контролює держава. Адже в решті галузей постійні «наїзди» контролюючих, регулюючих та інших органів створюють великі проблеми для розвитку бізнесу, і, як наслідок, всієї державної економіки.
Багато проектів, на які сподівається влада, буде дуже важко втілити в життя. Той самий українсько-бразильський проект запуску ракети Циклон-4 з космодрому Алкантара. Ракету передбачається лише створити, хоча вона мала злетіти в космос ще 2006 року. Цей проект з’їдає багато грошей, але реально не просувається. У тій же бразильській пресі проект вже оцінюється негативно, як безперспективний, з огляду на невиконання Україною своїх зобов’язань. Адже це практично останнє, що залишилося в українській космічній галузі, яка поступово занепадає. І навіть якщо Україна зробить цю ракету, то можуть виникнути труднощі з її запуском, оскільки пускові комплекси виготовляє Росія. А не вступивши зараз до Митного союзу, ми можемо перекрити для себе можливість співпраці в цій галузі.
Володимир ЛАНОВИЙ, екс-міністр економіки:
— Фінансову систему повністю провалено. Економіка практично не отримує прибутків. Банки не отримують ресурсів для кредитування. Немає кого кредитувати. А в цей час Азаров «розповідає казочки на ніч». Великі кредити і позики призвели до того, що власті зараз мають зменшувати соціальні виплати. Країна бідніє, споживчий ринок зменшується. Ми фактично повертаємося до 1991 року. Ця влада прийшла відновити радянську модель, і не лише економічну. Але також і інформаційну, коли у них під контролем практично всі телеканали.
Уже цього року ми матимемо провал бюджету і зменшення прибутків порівняно з 2012 роком. Крім того, найімовірніше, станеться скорочення виплат пенсійних, соціальних, зарплатних. Також дефолт за зовнішніми облігаціями і дефолт за кредитами Міжнародного валютного фонду, я думаю, буде реальністю вже цього року. Дефолт за внутрішнім кредитуванням вже відбувається, коли вони затримують зарплату (як це було в кінці 2012 року).
Для виходу з ситуації нам потрібна не олігархічна економіка, а приватна. Тобто вільний ринок, на якому незалежні підприємці конкуруватимуть між собою. Ці власті, як за радянських часів, майже повністю адміністративно контролюють економіку через єдині джерела: держбюджет, центральні банки і так далі. Тому немає ресурсів для розвитку малого, середнього, великого і іншого, незалежного від держави бізнесу.
Віталій СЕЛИК, «День»
