Уряд готує зміни до бюджету на другу половину 2013 року. Переглядати, за завданням Президента України Віктора Януковича, треба в бік збільшення Як повідомляють джерела «Дня», наближені до бюджетного процесу, основна ідеологія чергових бюджетних правок традиційна і означає збереження зростання соціальних виплат та компенсації різниці в тарифах. Розглядається й варіант створення Регіонального фонду розвитку, який підніматиме різні регіональні проекти. Єдине питання: звідки влада візьме на все це додаткові доходи? Адже падіння ВВП України в першому кварталі 2013 року становить 1,1%. У департаменті макроекономічного прогнозування Мінекономторгівлі все списують на зниженням експорту на 6,8%. «Це об’єктивно пов’язано із збереженням на початку 2013 року несприятливої ??цінової ситуації на зовнішніх ринках основних товарів українського експорту в умовах триваючих рецесійних процесів в єврозоні, що відповідно вплинуло на розвиток як внутрішньо орієнтованих, так і суміжних секторів економіки», — йдеться в повідомленні про причини падіння економічного росту. Про додаткові резерви та джерела наповнення бюджету в міністерстві — ні пари з вуст. Сподіватися на рятівний кредит від МВФ не варто, бо головні вимоги кредитора не виконано. Тож, мимоволі виникає запитання: чи не заплатить знову бізнес? «День» запитав думку експертів та представників бізнесу про те, фінансування яких бюджетних статей треба переглядати.
Володимир ЛАПА, генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»:
— Залишилися досить великі суми кредитної заборгованості бюджету перед аграріями. Очевидно, що в рамках перегляду бюджету, треба закласти ці кошти, щоб зрештою погасити борги сільгоспвиробникам. Адже сьогодні кредитування — ще й досі дуже проблемне питання. Так за підсумками року обсяг кредитування АПК — 35 мільярдів гривень. Брати більше інтерес є. Але кредитні ставки попри зниження так і залишилися на рівні 20% річних. Заважає нарощувати кредитний портфель і відсутність застави для банку, бо все наявне майно вже віддано для отримання інших кредитів. За нормальних ставок потенціал кредитування агросектору становить вдвічі більше за нинішні обсяги.
Друге питання, яке варто порушити, — повернути аграріям кошти, які зібрано з 1,5% збору на розвиток садівництва та виноградарства. За логікою, кошти з цього збору направляють на розвиток сектору, але законом про бюджет на 2013 рік їх направлено в загальний фонд бюджету, окрім 100 мільйонів. Але це мізерна сума, бо загальна цифра від збору за підсумками року очікується на рівні понад мільярд гривен.
Анатолій БЛИЗНЮК, народний депутат України, екс-міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України:
— Для початку треба ці гроші заробити. Чи є у нас ці додаткові гроші, щоб їх виділяти? Я не знаю... Сьогодні із загального обсягу споживання енергоносіїв 30% використовуються для роботи ЖКГ. Якщо хочемо економити і не купувати дорогий газ, то, як і мінімум, 30% додаткових коштів в правленому бюджеті слід направити саме в житлово-комунальний сектор. На ці гроші — міняти труби, щоб зменшити витрати води, робити альтернативні котельні (спалюють торф, солому), тобто — вкладати в енергозберігаючі технології, проводити термоізоляцію будинків. Ще важливе питання компенсації різниці в тарифах. Якщо прийнято рішення не піднімати тарифи, то слід знайти джерела компенсації з бюджету різниці комунальних тарифів. Якщо минулого року загалом у системі енергетики та ЖКГ на ці цілі витрачали майже 16 мільярдів гривень, то цього року ця сума має бути не меншою.
Сергій ПРОХОРОВ, перший віце-президент «Українського союзу промисловців та підприємців»:
— Бізнес вважає, що треба вкладати кошти в розвиток інфраструктури, бо це збільшення товарообігу, прихід нових технологій, нарощування потоку туристів. Якщо створити, наприклад, умови для розвитку річкового транспорту, малого флоту, зокрема поглибити Дніпро, то можна значно здешевити транспортне сполучення в середині країни та отримати додаткові можливості для розвитку туризму. Річковий туризм — це ціла філософія: кораблі-готелі перевозять пасажира з міста до міста. Треба розвивати цю морську інфраструктуру, бо за часів СССР суднохідними було сім тисяч кілометрів річок, а нині — лише 2—2,5 тисячі кілометрів. Крім того, збільшити суми на відшкодування ПДВ, зменшити авансовану сплату податку на прибуток. Сьогодні є приклад, коли підприємства сплатили податок на прибуток на два роки вперед! Словом, потрібні справедливі відносини між владою та бізнесом. Це основні очікування бізнесу.
Загалом же підприємці бояться перегляду бюджету, бо це може перетворитися у викручування рук. Щоб цього не сталося, треба будувати діалог між владою і бізнесом.
Оксана КАЛЕТНИК, перший заступник голови парламентського комітету з питань бюджету:
— Бюджетних грошей ледь вистачає на виживання країни. Дефіцит колосальний і, гадаю, що дірка в 50 мільярдів гривень — це ще не межа. Сьогодні деякі дії виконавчої влади свідчать про прихований дефіцит. Якщо врахувати кошти державного казначейства, які воно не виплатило за своїми зобов’язаннями, то це просто очевидно. На мій погляд, реальний дефіцит бюджету 2013 року вже становить близько 100 мільярдів гривень. Чому так відбувається? По-перше, на низькому рівні планування. Я не звинувачую лише чинну владу в цій ситуації, бо проблема накопичувалася роками. Але її негативні наслідки очевидні — ми не бачимо чим живемо і на що можемо розраховувати. Як бути? Потрібна прогнозованість і реалістичність бюджетного процесу та доходів до нього. Державні кошти найперше слід давати в капітальні видатки, наприклад, в інфраструктурні об’єкти та стратегічні підприємства. Зараз дуже важко прогнозувати, коли ці зміни до бюджету буде розглянуто.
