Учора актори зіграли 150-й раз одну з найпопулярніших вистав у репертуарі Національного театру ім. І. Франка! Ця постановка стала режисерським дебютом відомого актора Анатолія Хостікоєва, а роль легендарного англійського прем’єра Едмунда Кіна (найкращого інтерпретатора шекспірівських п’єс), який жив театром і навіть помер на сцені, стала знаковою у творчій долі Анатолія Георгійовича. До речі, 1999 року за цю виставу Хостікоєв здобув премію «Київська пектораль» (за кращий режисерський дебют).
Нагадаю, п’єсу Григорія Горіна хотів поставити тодішній художній керівник Театру ім. І. Франка Сергій Данченко, але через хворобу репетиції відкладалися. Як згадує Анатолій Хостікоєв, коли він прочитав «Кіна IV», то закохався в п’єсу, бо там дуже багато простору для роботи всіх акторів, а роль Едмунда Кіна можна назвати подарунком (імпровізуй, експериментуй, шукаючи «ключика», щоб найповніше розкрити образ).
— На репетиціях я постійно фантазував, вигадуючи мізансцени, — згадує ХОСТІКОЄВ. — Уся наша творча команда працювала дуже натхненно. Декорації та костюми створив художник Андрій Александрович-Дочевський, танці поставив чудовий хореограф Борис Каменькович (світла пам’ять цьому майстрові!), номери фехтування відточували разом із Володимиром Абазопулом... Ми з колегами-акторами вивчили текст, а Сергія Володимировича все ніяк хвороба не відпускає! Майже щоденно ми спілкувалися с Данченком по телефону, й одного разу він сказав — щоб актори не «перегоріли», потрібно, щоб вистава швидше з’явилася у афіші, — цим фактично благословив мене на режисерський шлях.
Вистава «Кін IV» сповідальна: про життя в театрі, професію актора, про щастя й біль... До речі, Анатолій Георгійович виступив у трьох іпостасях: як актор, режисер і музикант — у фіналі виставі він надзвичайно виконує соло на ударних інструментах (у постановці використано музику вокально-інструментального ансамблю Beatles). На прем’єрі трагікомедії, яка відбулася 9 червня 1999 року, грали провідні франківці: Олексій Богданович (Принц Уельський), Наталія Сумська (Анна Дембі), Олексій Пєтухов (Соломон), Любов Кубюк (Єлена), та інші, але нерв усього дійства все ж зосереджено в образі Кіна-Хостікоєва, який немов живе на сцені й грає на розрив аорти... До речі, драматург Григорій Горін, коли подивився київську версію своєї п’єси, назвав її кращою постановкою, а Хостікоєва — українським Кіном!
