Як засвідчило одне з останніх опитувань громадської думки, у східній частині країни люди за власним бажанням і можливостями все ще воліють бути «невиїзними». Зокрема, за результатами опитування Фонду «Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва» та соціологічної служби Центру Разумкова, серед українців, які хоч раз побували в країнах Західної Європи, 33% мешкають у західному регіоні і найменше, 13% — це мешканці сходу. Ситуацію може змінити нова політика в перевезеннях, наприклад — розширення мережі low-cost-перельотів. Тим паче, що підготовлений до Євро-2012, а опісля — порожній аеропорт імені С.Прокоф’єва просто спонукає керівництво до активних негайних дій.
ДОНЕЦЬК І ДОРТМУНД СТАЛИ БЛИЖЧИМИ
Зміни почалися відбуватися, коли навесні цього року до Донецька прийшли перші low- cost-рейси до Європи. Директор Міжнародного аеропорту ім. С.Прокоф’єва Олексій Дубревський зазначає, що сьогодні ведуться перемовини з 20 авіакомпаніями (серед них є і українські), зокрема і з компаніями, які спеціалізуються на форматі low-cost. «Інтерес до бюджетних перевезень великий, тому відкриття двох low-cost-рейсів у цьому сенсі подія дуже значна. Зі свого боку ми докладаємо якнайбільше зусиль для того, щоб створити максимально комфортні умови для авіаперевізника», — прокоментував він. За даними аеропорту, за минулий рік його пасажиропотік збільшився на 14%.
Станіслав Чорногор із Краматорська був одним їх перших, хто скористався можливістю low-cost і полетів до Кутаїсі. «Загалом — враження дуже позитивні!», — розповідає Станіслав. Це його перший політ із Донецька, тепер збирається ще раз до Грузії — вже у жовтні.
Другим доступним для донеччан містом став Дортмунд, рейси сюди відкрилися 6 липня. Для Донецька налагодження повітряного сполучення з Німеччиною — знакова подія. Місто вже понад 25 років підтримує відносини з Бохумом, одним із міст області Рура, до якої входить Дортмунд. Останнім часом дедалі більше спільних програм і напрямів розвивають як міські структури, так і бізнес. Це має свої історичні, географічні та економічні передумови. Маттіас КОХ, представник генерального консульства Німеччини в Донецьку з цього приводу зазначив: «Рур налічує близько п’яти мільйонів мешканців і є однією з найбільших агломерацій Німеччини. Останнім часом Рур як регіон вугільної промисловості і металургії зазнав значних структурних змін. Процес трансформації дав змогу знайти велику кількість точок дотику для співпраці з Донецьким регіоном. Зокрема, це теми екології та енергоефективності, водний менеджмент, тема індустріальної культури тощо. Тому я вважаю, що це повітряне сполучення дасть змогу в майбутньому зробити ближчим не лише Донецьк і Дортмунд, а й такі значні регіони, як Рур і Донбас».
Окрім того, восени відкривається ще один німецький напрям — до Меммінгена. Також з осені варто чекати збільшення кількості рейсів до Кутаїсі, а також відкриття нових напрямів: до Лондона, Риму, Мілана.
РЕЙСИ ЗА КОРДОН — ДОСТУПНІШІ. А ВІЗИ?
Та саме лише відкриття нових рейсів не зможе змінити ситуацію. Ще одним важливим пунктом є вирішення візового питання. Україна все ще залишається поза Шенгенською зоною і тому для поїздки до Європи українці мають заповнити необхідний перелік документів і пройти співбесіду. Раніше донеччани оформляли документи в Києві, але з червня цього року за деякими напрямами вони можуть це робити і в Донецьку. Це значно спростить процедуру отримання віз до Німеччини, Швеції, Іспанії, Литви, Данії, Бельгії та Нідерландів.
На відкритті нового німецького візового центру генеральний консул ФРН у Донецьку Клаус ЦИЛЛІКЕНС зазначив: «Візовий центр працює для людей, які часто подорожують до Європи. Це означає, що якщо в людини, наприклад, було вже дві візи протягом останніх двох років до будь-якої шенгенської країни і одна довгострокова віза — один рік і більше, людина має право отримати візу без співбесіди в Києві. Тут можна віддати документи, їх перевірять, відправлять до посольства в Києві, яке розглядає анкету без співбесіди і відправляє назад паспорт з візою. Сподіваємося, що невдовзі ми говоритимемо взагалі про припинення візового режиму, але наразі відкриття Центру — це вже дуже гарне рішення».
Єдиний мінус поки що — це організація роботи центру. Наприклад, аби пройти співбесіду, потрібно спочатку здійснити онлайн-бронювання дня і часу, але коли ви прийдете до центру, вас попросять узяти талончик на електронну чергу, час у якому може не відповідати заброньованому вами. Своєї черги можна чекати і дві години. Ситуація зміниться, коли систему буде налагоджено і «відпрацьовано».
БОРОТЬБА ЗІ СТЕРЕОТИПАМИ
За словами Ігоря ТОДОРОВА, професора кафедри міжнародних відносин і зовнішньої політики Донецького національного університету, заступника директора науково-інформаційного Центру міжнародної безпеки і євроатлантичної співпраці ДонНУ, голови Інформаційного центру Європейського союзу, наявність доступних рейсів до Європи зможе змінити ставлення донеччан до Європейського Союзу в кращий бік. «Десь півроку тому я із сумом констатував факт неефективної роботи аеропорту, з початку квітня від нас пішли чеські та польські авіалінії, що сприймалося досить негативно. Але той факт, що з’явилися авіаперельоти формату low-cost до Європи, свідчить про нові можливості. Процентне співвідношення «мандрівників» з Донецької області, напевно, одне з найменших в Україні. І це породжує зайві й неправильні стереотипи, зокрема, у них складається помилкове уявлення про країни ЄС. Можливість полетіти до Європи недорого надасть шанс спростувати цю тезу. Звичайно, для деяких людей цієї можливості як не було, так і не буде. Але молоді люди зможуть більше подорожувати, здобути європейську освіту — цьому сприяє і велика кількість тематичних літніх шкіл, курсів, програм обміну. Завважте, що в ЄС велику увагу приділяють саме Донецькому регіону як потенційно дуже важливому регіону в процесі євроінтеграції», — зазначає він.
РЕБРЕНДИНГ МІСТА. ЯКА РОЛЬ БЮДЖЕТНИХ АВІАЛІНІЙ?
Окрім того, розширена і зручна транспортна система може допомогти і в ребрендингу та переорієнтації міста. Про це, зокрема, казав «Дню» Геннадій ЧИЖИКОВ, президент Національної торговельно-промислової палати, ще перебуваючи на посаді в Донецьку. «Мене вразило Шарлеруа, колишнє шахтарське місто в Бельгії, в якому закрилися практично всі шахти. Сьогодні це місто отримало нове звучання завдяки зовсім неординарному рішенню — у них з’явився висококласний аеропорт, який приймає low-cost. Довкола аеропорту було збудовано технологічне містечко, де облаштувалися компанії, які займаються новими технологіями. Люди можуть досить легко дістатися до місця роботи з інших міст. Що ж до шахт, то деякі з них перетворили на музеї. Місто пройшло серйозну рекультивацію цінностей. Це місто стало «живішим», зеленішим і сучаснішим. Окрім того, поліпшилась комунікація і зв’язок з іншими містами. І якщо раніше це було вугільне місто, то нині це великий логістичний і технологічний центр. І варто зазначити, що таке рішення могло б стати і для нас гарним прикладом», — сказав він.
Отже, можливості для регіону зростають. Але тут є також одне «але», про яке не варто забувати. Важливо, аби нововведення в авіасполученнях також торкалися паралельно й інших сфер, зокрема економічної, політичної та соціальної.
