9 вересня 1913 року в київському небі над Сирецьким аеродромом вперше у світі було виконано небачений на той час віраж — мертву петлю. За штурвалом літака сидів військовий льотчик Петро Нестеров.
З того часу ця фігура складного пілотажу отримала назву «Петля Нестерова». А «мертвою» її називають через те, що вона є замкнутою петлею у вертикальній площині. До історичного польоту Петра Нестерова ця фігура була розрахована лише теоретично, і на практиці ніким не була виконана, адже в ті часи навіть горизонтальні розвороти виконувалися без нахилу. Заслуга цього видатного пілота в тому, що він почав використовувати підйомну силу крила. Своїм розрахункам він довіряв настільки, що навіть не пристебнувся перед зльотом, сподіваючись на відцентрову силу, яка мала утримати його в кріслі у верхній точці петлі! Він не помилився, і цей маневр став початком вищого пілотажу.
Особисто в мене з постаттю Петра Нестерова пов’язана інша історія. Перше написане мною есе з ілюстрацією було опубліковано у невеличкому молодіжному журналі під назвою «Петля Нестерова»... Тож ця «петля» і для мене стала початком, звісно, не вищого пілотажу, але серйозного захоплення писанням і малюванням.
