Напередодні саміту Східного партнерства у Вільнюсі, на якому очікується підписання угоди про асоціацію між Україною та ЄС, все більше уваги зосереджується на нашій країні з боку країн Євросоюзу. Позавчора з візитом до України прибув заступник міністра закордонних справ Фінляндії з економічних питань Матті АНТТОНЕН. «Ідея мого візиту до вашої країну, — розповів він у ексклюзивному інтерв’ю «Дню», полягала в тому, щоб подивитися, що відбувається тут в Україні. Завтра ми братимемо участь у заході фірми Inkerman International, а потім — у щорічному саміті «Ялтинська Європейська Стратегія».
— Для нас Україна — важливий європейський партнер, — говорить Матті Анттонен. — Гадаю, що ми не використовуємо повністю ці можливості і в Україні, і у Фінляндії. Товарообіг між нашими країнами становить приблизно 500 млн євро. Фінляндія дуже чекає на угоду про Асоціацію між ЄС і Україною. Це підвалини майбутнього розвитку економічних стосунків між нашими країнами. Йдеться не лише про торгівлю, але й про інвестиції. Бо передбаченість і стабільність української економіки виграє від підписання і набуття чинності цієї угоди. І я гадаю, що це відіграватиме важливу роль у стосунках між нашими країнами.
Це такий шлях, який ми використали у Фінляндії. Фінляндія підписала договір про ЗВТ з ЄС на початку 1970-х років. Такий же шлях пройшла Словаччина, Угорщина, Польща та інші країни Центральної Європи. І це був порядок денний реформ для цих країн. І якщо подивитися на досягнення цих країн протягом останніх 20 років, то можна побачити, що першим кроком був договір про ЗВТ, за яким здійснювалися інші кроки. І за цей час ці країни досягли величезних досягнень. І тому в України теж будуть величезні можливості. І тому цей договір про ЗВТ такий важливий. І це не виключає добрих торговельно-економічних стосунків з іншими країнами, з Росією, Китаєм, Японією і так далі. Можна мати договори про ЗВТ із багатьма країнами. Саме так діє тепер ЄС. Ми ведемо переговори зі США, Японією, Індією, МЕРКОСУРом. Вже укладено договори про ЗВТ з Сінгапуром, Мексикою та іншими країнами. Гадаю, що такий же підхід за нинішніх умов — єдино можливий. Розширення вільної торгівлі через СОТ йде дуже повільно. Тому потрібно використовувати такий двосторонній підхід, Україна — це частина стратегії ЄС із розширення ЗВТ з багатьма країнами. І такий же підхід у нас із Росією. Як неодноразово заявляло російське керівництво, їхня мета — теж вільна торгівля з ЄС! Тому в нас усіх загальна мета: розширення торгівлі та економічних стосунків.
— Мабуть, це не зовсім так. Адже Росія перешкоджає підписанню угоди України з ЄС і навпаки втягує до Митного союзу. Та хіба цього не видно?
— Все одно, в Росії теж є мета підписати договір про ЗВТ з ЄС. Президент Путін неодноразово заявляв про зону вільної торгівлі від Лісабона до Владивостока.
— Ці заяви — добре, але як у вас дивляться на те, що Росія чинить тиск якраз на Україну з метою вступу її до Митного союзу, щоб потім виторгувати вигідніші умови з ЄС? Це теж слова Путіна.
— Україна вже має договір про ЗВТ з країнами СНД, і це дуже легко об’єднати з договором про ЗВТ з ЄС. Але стати членом двох митних союзів — це неможливо. Тим часом, асоціація України з ЄС не заважає вільній торгівлі з Росією.
«Якщо економічні гравці знатимуть, що Україна — це частина європейського економічного простору, вільної торгівлі з ЄС, то інвестори почнуть по-новому дивитися на можливості України»
— А уряд Фінляндії «за» підписання угоди про асоціацію між ЄС і Україною у Вільнюсі, чи ще роздумує над цим питанням?
— Україна має певні зобов’язання. І ми сподіваємося, що вона їх виконає, і вже після цього можна підписати цю угоду. Виконання ж цих зобов’язань — в інтересах України, а також Європи.
— Як відомо, на російській митниці також затримували продукцію Inkerman International, одним із великих акціонерів якої є фінська компанія. Як у вас сприйняли цей інструмент, який у нас розглядається як один із важелів тиску Росії на Україну?
— У даному випадкові потрібно працювати в рамках правил СОТ. Мені здається, що в уряді України досі не засвоїли ці правила в цій організації. У вас хотіли вирішувати ці питання в двосторонньому порядку. Це, звичайно, теж можливо. Уряди мають право так чинити!
— Які ви бачите можливості для розвитку співпраці між нашими країнами?
— Можливості з’являться в дуже багатьох сферах, особливо після набуття чинності цією угодою. Подивіться, якого розвитку набули колишні країни радянського табору: Словаччина, Чехія, Польща після підписання цього договору на початку 1990-х років. Хто міг подумати тоді, що Словаччина стане таким великим майданчиком для випуску автомобілів.
Якщо економічні актори знають, що Україна — це частина європейського економічного простору, вільної торгівлі з ЄС, тоді інвестори почнуть по-новому дивитися на можливості України. А в яких сферах, це залежить від конкретних підприємств. Вага України в економічному просторі Європи посилюється, і вона стане важливим членом європейської родини. Звичайно, Україна це промислова країна, одночасно тут є можливості у сфері сільського господарства. Україна є важливим експортером сільськогосподарської продукції.
В Україні вже є фінські компанії. Вони відчувають, що Україна добрий майданчик для виробництва, наприклад, сталевих конструкцій.
— Пане Анттонен, що ви б хотіли через нашу газету сказати українцям напередодні саміту у Вільнюсі?
— По-перше, я хотів би підкреслити, що європейська інтеграція має просуватися. По-друге, не потрібно забувати про глобальний розвиток, наприклад про те, що Європейський Союз і Сполучені Штати починають дуже важливі переговори щодо ЗВТ. Досі — це два найбільші економічні актори на світовому рівні. Якщо ми порозуміємося, це матиме велике значення для розвитку світової економіки. Навіть п’ять років тому було важко повірити в таке, що ЄС і США серйозно вестимуть переговори про вільну торгівлю. Думаю, що це змусить інших світових гравців замислитися.
Наш фінський досвід показує, що лише через конкуренцію ми можемо стати більш конкурентоздатними. Цьому сприяє інтеграція на світовому та європейському рівні з одночасною реалізацією реформ у власних країнах, зменшенням корупції і поліпшенням системи освіти.
Деякі люди себе запитують, як Європа впорається з кризою. У нас багато добрих компаній у багатьох сферах, у нас найкраща освіта. А це реальна перевага в конкурентоспроможності. Дійсно, у нас є проблеми на рівні фінансування держави. У деяких держав у ЄС занадто багато боргів, але ми впораємося з цими проблемами. Проте, європейська економіка може добре конкурувати на світових ринках. І зближення України з Європою — дуже перспективна річ, і це на користь і Україні, і Європи. У нас теж був такий шлях. Він не завжди був легким, але корисним для нас. Наші компанії не були б такими конкурентоздатними, якими вони зараз є на відкритих і великих ринках. Монополізація і спеціальні ухвали — це не шлях до реальної конкуренції.
І зближення Росії з ЄС — теж перспективна річ. І це не заважає ні Україні, ні Росії торгувати з великими іншими ринками.
— Якою бачить Фінляндія майбутню Європу: федеральною чи національною?
— Я гадаю, що за нинішніх умов шлях до федералізації є нереальним. Потрібно вирішувати конкретні економічні проблеми Європи і після цього думати, що робити далі. Зараз існують дуже конкретні проблеми, які потребують реальних ухвал, створення банківського союзу і так далі. Це цегла, з якої споруджується європейська інтеграція. Завжди з’являлися вирішення конкретних проблем. І вже після цього виникав новий поштовх інтеграції.
