У рамках Гранд-фестивалю VIVAT ACADEMIA, який триватиме до 20 грудня з нагоди сторіччя від дня заснування провідного музичного закладу країни — Національної музичної академії ім. П. Чайковського, — відбувся цікавий вечір, який подарував спілкування з відомим на американському континенті, проте зовсім не знаним в нашій країні, композитором, професором Вольфгангом Боттенбергом (Монреаль, Канада). Ця зустріч стала можливою завдяки ініціативі відомого українського композитора Олександра Яковчука, котрий вже понад півтора десятка років товаришує з митцем і вирішив представити його творчість своїм співвітчизникам.
Вольфганг Боттенберг — канадський композитор німецького походження. Він народився 1930 року у Франкфурті-на-Майні і свої музичні студії почав досить пізно: у віці 28 років, після еміграції до Канади. Саме там здобув ступінь бакалавра музики в Університеті Альберти, а намагання вдосконалити знання з композиції привели його до Цінціннаті (Огайо, США), де він займався у Скотта Х’юстона та Поля Купера. Після здобуття ступеня магістра музики (1962) і захисту дисертації (1970) Вольфанг Боттенберг розпочинає своє активне мистецьке життя, реалізуючи себе не лише в композиції, а й у педагогіці, виконавстві, музикознавчій науці. Після кількарічного викладання в Університеті Акадія (Вольфіль, Канада), від 1973-го, митець пов’язав долю з відомим навчальним закладом — Університетом Конкордія (Монреаль). Там він став засновником і багаторічним керівником Ансамблю старовинної музики, граючи на старовинному інструменті віола да гамба, попередникові сучасної віолончелі. Як наслідок практичного виконавського досвіду в ансамблі, постала його вагома наукова праця про педагогічну цінність прочитання середньовічної та ренесансної музики в оригінальній мензуральній нотації, що побачила світ 1983 року. Крім того, йому належить пальма першості у світі щодо відкриття музичної спадщини видатного німецького філософа XX століття Фрідріха Ніцше. За ініціативи Боттенберга 1993 року було випущено альбом з двох CD, де записано виконання повного зібрання музичних творів Ніцше.
У власному доробку Вольфганга Боттенберга — близько сотні композицій різних жанрів, включаючи оперу та великі твори з участю хору й оркестру, але й також невеликі сольні інструментальні п’єси. Естетичні погляди митця засновані на ідеї про те, що вся музика походить від співочого досвіду людства. Тому він дуже прихильний у своїй стилістиці до григоріанського хоралу та поліфонії барокової доби, віддаючи тим самим данину тенденції ретроспективізму. Власне, її яскраво продемонстрували камерно-ансамблеві твори за участю фортепіано, з яких було укладено програму концерту. Зокрема прозвучали: Соната для скрипки і фортепіано (2002), де традиційний тричастинний цикл поєднувался з прозорістю фактурного й тонального мислення; Сюїта для скрипки, віолончелі й фортепіано (1998), де автор, відштовхуючись від старовинних назв частин — Прелюдія, Бурре, Кантилена, Токата, — переосмислює музику віддаленої епохи сучасним поглядом; фортепіанне тріо in D (2001), яке продемонструвало залюбленість автора не лише в музику бароко, а й романтизму крізь призму художніх постатей Роберта Шумана і Йоганнеса Брамса; «Ілюмінації» для віолончелі та фортепіано (1997, друга редакція 2006) — доволі провокативний твір, непростий для сприйняття внаслідок застосування політональності, його три частини мають назви старовинних інструментальних жанрів — Прелюдія, Партита, Токата. У другій частині твору музичний матеріал заснований на темі середньовічного різдвяного антифону на честь Божої Матері Alma redemptoris mater, яка піддається кільком варіаціям.
Твори, що прозвучали, вперше в Україні репрезентували доробок у ділянці камерно-інструментальної музики сучасного канадського композитора Вольфганга Боттенберга, котрий особисто був присутній на концерті й щиро вітав співтворців-виконавців: старшого викладача кафедри камерного ансамблю НМАУ Надію Яковчук (фортепіано), лауреатів міжнародних конкурсів Кирила Шарапова (скрипка) та Олександра Госачинського (віолончель).
