Сьогодні в столиці, схоже, не до бюджету. Але будь-які революції рано чи пізно мають закінчуватися, якщо в них немає мети перетворити країну на ще одне Сомалі. Отже, про бюджет хочеш, не хочеш думати треба. І, бажано, невідкладно. Ще 10 вересня лідер фракції Партії регіонів у парламенті Олександр Єфремов з упевненістю говорив про те, що уряд України вчасно внесе проект бюджету-2014 на розгляд Верховної Ради. «Згідно із законом, попередній варіант бюджету Кабмін має подати до 15 вересня. Тоді мають бути готові основні параметри бюджету. Ми сподіваємося, що уряд виконає роботу...»
Минуло рівно три місяці, а бюджет до парламенту все ще не представлено. Минулої суботи мантру про «скорий» бюджет був вимушений повторити міністр доходів і зборів Олександр Клименко. За його словами, уряд має намір незабаром направити державний бюджет на 2014 рік до Верховної Ради на затвердження. Під час телемарафону на одному з телеканалів він сказав: «Ми сьогодні напрацьовуємо ті варіанти, щоб чітко розуміти картину 2014 року й ті ризики, які можуть виникнути. І сьогодні ми вже бачимо, як їх можна уникнути».
Як розповів міністр, його відомство вже подало до Мінфіну всі розрахунки щодо податкових і митних питань. У зв’язку з цим Клименко висловив упевненість, що бюджет України на 2014 рік буде прийнято. «Я вважаю, що уряд чітко сформулює ризики й у дуже стислі терміни відправить бюджет до Верховної Ради. І я сподіваюся, що він буде прийнятий», — сказав Клименко. Він також підкреслив, що його відомство забезпечує стабільну роботу в державі.
«Усі митні пункти пропуску працюють, сервісні центри обслуговування платників податків працюють. Вони надають адміністративні послуги, надають консультації», — сказав він і додав, що державний бюджет сьогодні має стабільні надходження. При цьому він засудив заклики окремих мітингувальників відмовитися від сплати податків, назвав їх безглуздими й здатними загострити нинішню ситуацію. Міністр виразив вдячність тим громадянам України, які виконують свій громадянський обов’язок і платять податки.
Але чи достатньо планованих податкових надходжень для того, щоб своєчасно зверстати й потім виконати бюджет? Схоже, затримка з його розробкою викликана саме тим, що соціальні та інші його витрати не покриваються прибутковою частиною. Як то кажуть, дебет з кредитом не сходяться. Нещодавно перший віце-прем’єр Сергій Арбузов заявив, що лише для підтримки платіжного балансу Україні необхідно залучити не менше $10 мільярдів. Чиновник вважає, що потреба в такому фінансуванні виникла у зв’язку з різким падінням експорту до Росії, погіршенням ситуації на інших товарних ринках і закриттям зовнішніх ринків запозичень для України. За його словами, відсутність такого обсягу фінансової допомоги могла б призвести до дефолту країни.
Тим часом, опозиція теж занепокоєна відсутністю бюджету. Про це, зокрема, говориться в прес-релізі, підготовленому прес-службами Асоціації українських банків і заступника глави парламентського комітету з питань фінансів і банківської діяльності Степана Кубіва. «Але всі розуміють, — зазначають автори цього документа, — що фінансово-банківський сектор є надзвичайно важливим для кожного громадянина, і його не варто випускати з уваги». Народний депутат просить урядовців «не лякати горобців пугалами, які колись на городі ставили» й пропонує звернутися до статистики, яка відповідає «реальному ринку». Бюджети минулого й позаминулого року він називає незбалансованими, бюджетами проїдання й відсутності інвестицій і інновацій.
Кубів просить журналістів, які його слухають, не політизувати те, що він говорить: «Не лякатимемо людей. Професійна людина, як ви, прочитає правильно, а непрофесійна не повинна злякатися». «Якщо взяти будь-який регіон, — продовжує заступник глави комітету, перейшовши до виконання бюджету за 2013 рік, і говорить про рідний Львів, — якщо фонди регіонального й соціального розвитку становлять 300 мільйонів, то цього року було оплачено 52 мільйони, а за грудень, можливо, сплатять, проведуть через казначейство ще 10 мільйонів, то різниця, умовно, становитиме 240 мільйонів. А на 2 січня, коли починається новий баланс, буде нуль».
Депутат розкриває механізм бюджетних непроплат регіонам: «Створено єдиний рахунок казначейства, субрахунки за регіонами, всі платіжки, зібрані начебто для проплат, зависають на рівні Києва — немає прибуткової частини, немає й витратної».
«Якщо, наприклад, — продовжує Кубів, — у Донецьку рахунки становили 300 мільйонів, то платили трохи більш як 10%, тобто десь 30 мільйонів з «копійками». У результаті ми бачимо тенденцію. Інакше й бути не могло, бо з єдиного казначейського рахунку (фінансується. — Авт.) пенсійний фонд».
Цю модель, на думку народного депутата, треба міняти. Але чи не буде тоді ще більшого «проїдання», якщо регіони отримуватимуть практично незароблені гроші?
Депутат радить уряду й Нацбанку створити професійну групу й розробити два плани: «План і стратегію розвитку на сьогодні, сказати правду людям, що вона буде такою-то й з такого-то періоду буде дійсно «покращення»: раз, два, три. Це зробили країни Прибалтики, це зробила Польща». «А друге, — продовжує Кубів, — треба розробити аварійний план. Сьогодні Україна перебуває в аварійному плані за балансами. Пояснюю: залишок валютних резервів — $19 мільярдів, борги наступного року з відсотками — $8 мільярдів. Але золото впало в ціні, й на кінець року його переоцінка (її ховатимуть) — $400 зі знаком мінус на кожній унції»...
Свою думку про аварійний план депутат не довів до кінця й перейшов до похвали Нацбанку, який «за останні півроку почув, зрозумів і почав міняти». «Але коли є система, механізм абсолютно нічого не дасть, — стверджує Кубів, — і ми людям на сьогодні абсолютно нічого не пропонуємо. Дивимося стратегічно: бюджетна політика в травні не затверджена, й нічого не робилося. 15 вересня до парламенту був поданий бюджет — один аркушик, якого ніхто не бачив, а потім забрали на доопрацювання. На сьогодні ми не можемо запропонувати показники бюджету наступного року, тому що немає базових принципів і реального балансу, прогнозованого на кінець року».
Кубів закликає боротися з панікою на фінансовому ринку, але тут-таки дає прогноз щодо долара: «Уряд за нинішньої ситуації може відпустити долар до 8,40, й на це є виправдання, бо в бюджеті передбачено такий параметр. І чим швидше вони представлять бюджет до парламенту, в макропоказниках, де буде зафіксовано коридор, тим легше можна буде зробити спокій...»
У цьому з народним депутатом, звісно, можна погодитися. Але чи говорить він щось нове? Чи не ломиться у відкриті двері? Нагадаємо, що зовсім недавно директор департаменту боргової й міжнародної фінансової політики Мінфіну Галина Пахачук заявила, що це (8,5) песимістичний прогноз (курсу гривні на 2014 рік. — Авт.), який зовсім не означає, що такий курс дійсно буде. За словами Пахачук, уряд традиційно використовує такий підхід при розрахунку держбюджету, щоб переконати інвесторів у безпеці придбання державних цінних паперів. «У бюджеті наступного року ми закладаємо певний резерв для того, щоб інвестор, який купує наші зобов’язання, був повністю впевнений, що країна розуміє, що вона робить, якщо курс міняється. Тому ці показники не означають, що завтра курс має стати таким. Середній у році він може бути в один чи інший бік. При цьому ми заклали всі асигнування, що покриють усі зобов’язання, що випливають із запозичень», — зазначила Пахачук і уточнила, що на першу половину року курс буде закладено на рівні 8,3—8,4 грн/дол.
Хоч би як там було, розмова про бюджет сьогодні є більш ніж корисною, оскільки повертає до тверезих роздумів про найближче майбутнє країни, яке, ще й за відсутності бюджету, виглядає більш ніж туманним. І «День» запитав Кубіва, а що буде, якщо уряд внесе нарешті проект держбюджету-2014 до непрацюючого, заблокованого парламенту? Документ хтось розглядатиме? Депутат не став говорити про парламент, але запевнив, що щойно цей законопроект потрапить до Верховної Ради, комітет, у якому він працює, їм займеться.
ДО РЕЧІ
Минулої неділі міністр доходів і зборів Олександр Клименко повідомив: «Щодо МВФ, то наші позиції в тарифній політиці, в бюджетній політиці, в монетарній політиці значно зблизилися. І сьогодні надійшов сигнал, позитивний, від МВФ, і ми готові закінчувати переговори й отримувати кредити». Уточнюючи, він сказав: «Це конкретно стосується нашої тарифної політики, й той механізм, про який ми говоримо, — не піднімати тарифи, ми перебуваємо в стадії переговорів, і нас сьогодні чують». Клименко відзначив позитивний перебіг переговорів, додавши, що «реальні кроки руху будуть видні протягом тижня-двох, ми зможемо відзначати реальний прогрес».
Час мислити тверезо!
Богдан ДАНИЛИШИН, екс-міністр економіки:
«Взагалі-то потрібно виходити з того, чого врешті-решт прагнуть ті, хто блокує державні установи? Перше — повної зміни влади. Друге — вимог укладання угоди про Асоціацію і Зону вільної торгівлі з Євросоюзом. Третє — відставки Кабінету Міністрів. Але, якщо йдеться про еволюційну зміну влади, то Нацбанк, Державне казначейство, Пенсійний Фонд, Міністерство доходів та зборів, Міністерство фінансів блокувати не можна. Все-таки, країна повинна жити. Після «паралічу» фінансово-грошової складової на її відновлення буде потрібен значний час — чи новому, чи старому урядові.
