Школяр з Дніпропетровська придумав, як вирощувати картоплю, не закопуючи її в землю, і одночасно відновлювати грунт без застосування хімікатів. При цьому врожай коренеплодів, висаджених на експериментальних ділянках, збільшується у кілька разів.
«2008 року я зацікавився використанням органічних добрив для вирощування кімнатних рослин. Потім попросив ділянку на садибі своєї бабусі й почав випробувати такий метод органічного землеробства, як мульчування. Це вкривання землі природною органікою: листям, травою, соломою», — розповів на прес-конференції молодий дослідник, член Малої академії наук України Богдан Жук. За його словами, суть методу полягає в тому, що картоплю не закопують в землю, а кладуть на поверхню землі. Завдяки цьому структура грунту не руйнується, і навіть починає відновлюватися. «Відбувається приблизно те ж саме, що і в лісі, де землю покриває опале листя», — пояснює Богдан. Не секрет, що сучасні методи землеробства, поступово виснажують грунт і знищують родючий шар. Це неминуче призводить до регулярних неврожаїв і дефіциту продуктів. Дніпропетровського школяра, який розмірковує над такими проблемами, така ситуація тривожить. Що і примушує задуматися про те, як удосконалити методи землеробства.
«Картопля, вирощена з використанням мульчування, більша, врожайність також збільшується значно. У нас була контрольна і експериментальна ділянка, на яких ми протягом трьох років проводили цей експеримент. За перший рік урожайність картоплі збільшилася вдвічі, на другий рік — у чотири рази, і на четвертий рік розмір бульб збільшився в 40 разів», — розповідає Богдан. Зараз він і його однодумці з Малої академії наук проводять експерименти під керівництвом дорослих учених з біофаку ДНУ не лише під Дніпропетровськом, але і в Західній Україні.
«Ми взяли земельну ділянку — шість соток у селищі Дієвка, де були несприятливі умови для вирощування. Цього року було закладено ще кілька ділянок розміром один гектар — в Дніпропетровській і Львівській областях», — говорить молодий дослідник.
Назустріч школярам з Малої академії наук пішли фермери, яких зацікавили результати експерименту. «Дані щодо цих ділянок зараз обробляються, і незабаром я планую запатентувати свій метод», — сказав дослідник. У принципі, сам метод мульчування давно відомий аграріям і застосовується в сільському господарстві. «Ноу-хау» полягає у складі органічної підстилки, якою покривають земельну ділянку. «Найчастіше використовують солому, але я прийшов до висновку, що мульча має складатися з кількох шарів. Солома не встигає перетворитися на перегній, який живить картоплю. Для цього потрібна дрібніша органічна маса, яку потім укривають соломою і великими органічними залишками, наприклад, стеблами кукурудзи», — пояснює Богдан. Зараз він думає і над проблемою боротьби з шкідниками, зокрема, з колорадським жуком, який винищує до 10 відсотків насаджень. Молодий вчений вважає, що для цього краще всього підходять біопрепарати, після обробки якими мікроорганізми знищують шкідників. Великою перевагою органічного землеробства є відсутність усякої «хімії». Наразі Богдан забезпечує екологічно чистою картоплею свою сім’ю і родичів, але з часом сподівається нагодувати всю Україну.
