17 грудня в Києві в Національному музеї літератури України вручили премію, присвячену 105-річчю від дня народження видатного українського мовознавця та історика літератури Юрія Шевельова. Премію вручали вперше, адже її тільки цього річ заснував Український центр Міжнародного ПЕН-клубу. Місце для церемонії було вибране не випадково — батько-засновник української модерної есеїстики Юрій Шевельов бував у стінах музею неодноразово.
Про ініціювання премії розказав віце-президент Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу, есеїст і журналіст Микола Рябчук. «Ідея премії для есеїстів висіла в повітрі, і останньою краплею було розбиття меморіальної дошки Шевельову у Харкові, — пояснив Рябчук. — Ми вирішили створити щось таке, що ані пан Добкін, ані його тітушки не зможуть розбити. Тож, ця Премія є своєрідною відповіддю меру Харкова, та не лише. Це ще й визнання того якісного стану української есеїстики і насамперед визнання ваги і значення Юрія Шевельва не тільки, як блискучого ученого, а й як дуже талановитого і цікавого есеїста».
Щоб освіжити образ Шевельова, Рябчук запропонував подивитися фрагмент фільму-розмови з ним, знятий у 1993 році. Зокрема у фільмі український мовознавець відповідає на питання про те, як він став ворогом народу, виїхавши з Радянського Союзу, і в чому виражалося його інакомислення.
Після фільму секретар капітули Премії, перекладачка Оля Гнатюк підсумувала, що загалом на конкурс надійшло більше тридцяти заявок із усієї України. Окрім формальних критеріїв, як відповідність до есеїстичного жанру та обов’язковий 2013 рік видання книжки, члени журі розповіли про естетичні критерії, що спонукали їх вибрати аж чотирьох, замість трьох передбачених умовами, фіналістів. Нагадаємо, що це — Михайло Бриних, Володимир Діброва, Андрій Портнов і Тарас Прохасько.
Так, директор Києво-Могилянської бізнес школи Олександр Саврук представив книжки Михайла Бриниха — «Шидеври вкраїнської літератури» та «Шидеври світової літератури». «Світ Бриниха впізнаваний, навіть якщо відірвати обкладинку, — зачитав він підсумки журі. — Мовні експерименти, змішування високого і низького регістру, християнського провіденціалізму, інтернет-мемів принесли йому як заслужену славу віртуозного жонглера культурними шарами, так і незаслужені закиди у підриванні авторитету людської особистості. Бриних, мов досвідчений бармен, поєднує дорогі інгредієнти — твори великих класиків плюс дотепність, спостережливість, глибину думки — у розкішний літературний коктейль». Також Саврук зачитав уривок твору, після якого присутнім, мабуть, закортіло прочитати цю книжку. Сам Бриних не був присутній на врученні премії, оскільки мав зустріч із читачами у Вінниці, заплановану раніше, ніж стали відомі імена фіналістів. Про це повідомила його представниця із видавництва «Лаурус».
Микола Рябчук представив книжку Володимира Діброви «Переказки». «Діброва найзагадковіший письменник у колі кандидатів на премію. Він пише років сорок, але ніхто його не бачив. Бо перші двадцять років його тексти не друкували, а останні двадцять він живе в Америці... «Переказки» можна назвати уважним читанням — це дуже популярний підхід до текстів». Диплом фіналіста і подарунок у вигляді книжок від видавництва «Дух і літера» забрала Оксана Щур із видавництва «Комора», в якому вийшли «Переказки».
Літературознавець Елеонора Соловей представила книжку Андрія Портнова «Історії для домашнього вжитку», що має підзаголовок «Есеї про польсько-російсько-український трикутник пам’яті». «Тут ідеться про речі непрості, дражливі і навіть болючі, — зазначила пані Елеонора. — Це книжка добротної есеїстики, якій притаманна точність, адекватність і коректність... Під час читання гострі кути історичного наративу стають вашими проблемами». Відповідальний редактор видавництва «Критика» Андрій Мокроусов продовжив тенденцію цього вечора — отримання відзнак представниками фіналістів, та хотів зачитати звернення від автора книжки. Але члени журі зазначили, що це поки що вручення дипломів фіналістів, а зачитати лист потрібно пізніше. Так була розкрита головна інтрига нагородження, але, як з’ясувалося, не повністю.
Про книжку четвертого фіналіста Тараса Прохаська «Однієї і тої самої» розповів головний редактор видавництва «Дух і літера» Леонід Фінберг. «Тексти Тараса Прохаська — одні з найкращих у сучасній українській культурі, — ствердив він. — У них є все: персональна відповідальність за теперішнє і майбутнє, парадоксальність мислення... Його есеї — це глибокі роздуми європейського інтелектуала, який намагається осмислити сучасне буття і робить це без постмодерного цинізму». Єдиний фіналіст, присутній на врученні, забрав диплом без промови.
За словами Миколи Рябчука, після суперечок усередині капітули та рейтингового голосування, вирішили поділити нагороду на двох. Отже, першими лауреатами Премії імені Юрія Шевельова стали Тарас Прохасько та Андрій Портнов! Прохаськові та представникові Портнова, крім грошової винагороди, сума якої не повідомлялась, вручили бронзові статуетки ангелів.
Нарешті було зачитано листа Портнова, зокрема про те, що його книжка почалася із захоплення есеїстикою Юрія Шереха-Шевельова, Віктора Петрова-Домонтовича, Реймона Арона та інших авторів. «Я намагався доступною мовою оповісти дуже складні історії, — звертається Портнов до гостей у залі, — а також максимально зраціоналізувати наше мислення про польсько-російські та власне українські контексти модерної доби та сьогодення...»
Тарас Прохасько, як і зазвичай, говорив дуже по-філософськи: «Мислення це є всього-на-всього виявлення зв’язків між усіма речами, які так чи інакше у світі є пов’язаними. Есеїстика якраз дає ту чудесну можливість такі зв’язки виявляти, показувати, що світ є цілісний. І як доказ того, хочу сказати, що я сидів на фотелі, на якому сидів Юрій Володимирович Шевельов. І навіть пив із тої шклянки, із якої він не раз пив. Попри те, що я з ним не зустрічався, відчуваю, що зв’язки між нами є, і тепер вони підтвердилися». Для Прохаська Премія Шевельова — уже друга нагорода не просто за цей рік, а за останній тиждень. Перша — «Дитяча книжка року ВВС-2013».
Обговорювати есеїстику від Монтеня до Шевельова та від Шевельова до Прохаська гості заходу, серед яких такі письменники, як Євген Сверстюк, Олександр Бойченко, Богдана Матіяш, Андрій Любка, продовжили за фуршетом.