Колись я потрапила на поетичний вечір одного французького поета, де він читав пафосну поезію про космос. Тексти були такі ж кучеряво-заплутані, як і його волосся, і такі ж довгі, як зала, у якій це відбувалося. Присутні швидко знудилися, а мухи, як кажуть, у цей спекотний день просто здихали на...