Сьогодні депутати намагатимуться знайти компроміс у стінах Верховної Ради. На позачергове засідання народних обранців і їхню розсудливість нині розраховують (без перебільшення) мільйони українців. Адже у випадку подальшого розбалансування ситуації в Раді, найімовірніше, слід очікувати ще більшої хвилі громадських виступів, рекордного скорочення інвестицій в Україну, а відтак — зростання загрози економічного колапсу.
Перші тривожні сигнали економічного неспокою на ринку вже є. Минулий тиждень продемонстрував рекордні обсяги продажу валюти на міжбанку. Позначка продаж сягнула найбільшого показника за всю історію України — 11,81 мільярда доларів, з яких на торги доларом припало $9,87 мільярда. За даними НБУ, найвищого обороту ринок сягнув в День соборності 22 січня: загальна сума валютних торгів — $3,23 мільярда, з яких доларові продажі — $2,73 мільярда. Випадковість, чи ринок таки почав реагувати на криваві події з Майдану та протистояння в середині країни? Відповідь, схоже, більше, ніж риторична.
Завмерли в очікуванні й міжнародні інвестори. Компроміс чи протистояння — саме вибору в такому контексті чекають від України і за кордоном. Зайвий раз підтвердженням тому є заява одного з найбільших міжнародних кредитних рейтингових агентств — Fitch, яке посилило очікування падіння гривні та оголосило про перегляд рейтингу України в лютому.
Тим часом нервує і бізнес-спільнота. Зустріч, яку заплановано на сьогодні прем’єр-міністром України Миколою Азаровим з керівниками ЄБА, Американською торговою палатою, Французькою бізнес-асоціацією, делегацією німецької економіки, Британсько-українською торговою палатою, Торгово-промисловою палатою Італії в Україні та Італійсько-українською асоціацією відмінили, повідомило інформагентство Інтерфакс-Україна. Втім офіційного підтвердження від КМУ на момент здачі номеру не було. Але такий варіант цілком імовірний, бо саме сьогодні Рада може розглянути переформатування складу уряду. Тож не до розмов з бізнесом.
Утім, хто б сьогодні не став біля урядового керма — стара чи нова команда — а їй доведеться дуже оперативно давати відповідь на одне непросте запитання: як мінімізувати негативний вплив на економіку? Доки офіційної відповіді з Грушевського немає, «День» поцікавився думками економістів, як нинішні події в країні позначаються на економіці, і яких наслідків слід очікувати у випадку затягування протестів.
КОМЕНТАРI
Олександр ПАСХАВЕР, президент Центру економічного розвитку:
— Протистояння, яке триває вже два місяці, вплинуло на стан економіки. Безумовно, цей рік ми завершимо з негативним показником ВВП. Щодо довгострокових тенденцій, то все залежить від того, який порядок установлять після завершення цього протистояння. Нашу економіку після кризи 2008 року не відновили, тому, якщо відновлять старий порядок, то продовжуватиметься тенденція спаду. Це пов’язано з відсутністю стимулів для її відновлення. Якщо в результаті компромісу влади та протестантів виникнуть певні нові ліберальні умови, то ми отримаємо шанс на відновлення економічного зростання, хоча б рівня до 2008 року... Якщо протистояння завершиться в лютому, то на загальні показники економіки це матиме несильний вплив. Проте негативні тенденції в економіці тривають, бо буде важко з’ясувати наскільки саме ці протистояння ускладнили ситуацію. Але протести дають шанс на припинення тих чотирирічних знущань над економікою, які призвели до її нелегальної монополізації. Протести — це здорова реакція суспільства. Якщо в суспільстві немає протестів, то це — нездорове суспільство. Але в цьому випадку протести важливіші за економіку... Ці протести пов’язані із загальними умовами, в яких працює економіка. І саме ці умови забезпечують або зростання, або спад економіки... У момент здійснення протесту економіка страждає, проте в подальшому це може призвести до її зростання.
Андрій НОВАК, голова Комітету економістів України:
— Таке гостре протистояння не може не впливати на економічні процеси в країні. Найбільше це вже помітно на валютному та фондовому ринках. Оскільки в Україні фондовий ринок, м’яко кажучи, не розвинуто, то внутрішнє протистояння впливає на знецінення цінних паперів. Чим довше триватиме політична криза в країні, тим більшою буде девальвація гривні. Якщо ж казати про реальні сектори економіки, то, безумовно, виробничі процеси тривають, оскільки політичні акції не відбуваються біля якихось виробничих підприємств або потужностей. Однак у цей період ніякого розвитку економіки не може бути, бо ніхто не вкладатиме додаткові кошти для модернізації та розвитку підприємств (ні іноземні інвестори, ні вітчизняні бізнесмени). Вони всі, як мінімум, зроблять інвестиційну паузу і чекатимуть вирішення конфлікту.
Затягування конфлікту стимулюватиме погіршення ситуації на валютному ринку. Продовження та поглиблення девальвації натомість загрожує посиленням інфляції, бо більшість споживчої продукції на внутрішньому рикну — імпортна, а виробники та торговці не можуть і не працюватимуть збитково. Гадаю, що в період політичної кризи бізнесмени, які піддаватимуться негативним прогнозам, намагатимуться виводити свій капітал, тому, як мінімум, заморожувати свої виробництва, або ж продавати їх. А ті підприємці, які піддаються позитивним очікуванням (що врешті-решт ці гострі політичні протистояння виведуть Україну на новий рівень), ще чекатимуть, але в промисловий розвиток за час кризи ніхто не вкладатиме коштів. Тож не слід очікувати зростання ВВП.
Очевидно, що не вдасться втриматися і прогнозного курсу гривні, який закладено урядом у бюджеті-2014. Курс 8,5 гривні за долар, який прогнозовано Кабміном, вже фіксувався на міжбанку, хоча нині курс знизився. У цих умовах досить помірний показник інфляції — 4,3%, який закладено в бюджеті, виглядає нереальним. Крім того, вже маємо попередні підсумкові дані за попередній рік і казначейства, і Міністерства фінансів, які, можливо, також під впливом політичної кризи оприлюднили достовірну інформацію. Держказначейство констатувало, що протягом минулого року в країні відбулося падіння ВВП на 6,4%. Так само і Мінфін оприлюднив дані про стан державного боргу. І, як з’ясувалося, збільшився розмір державного боргу до 584 мільярди гривень, що вже перевищує закладену урядом на цей рік граничну межу на чотири мільярди. Тож тільки ці дані свідчать — економічний стан ще гірший, ніж ми очікували. Чи поліпшаться вони? Ні, бо не відбулося ніяких змін у Конституції, в податковому законодавстві та зовнішній кон’юнктурі.
Теоретично, ризик дефолту України сьогодні невеликий: співвідношення зовнішнього боргу до ВВП не настільки критичне, як було в Греції чи Італії, де аналогічний показник перевищив 100% економічного зростання. У нас він — приблизно 40%. Однак у другій половині 2013 року бюджетом не виконувалися статті розвитку, а з останнього кварталу виникали труднощі з соціальними статтями. Це означає, що стан державного бюджету — непростий, і без боргових ресурсів він не може виконувати навіть свої соціальні функції. Номінально небезпек немає, а реально стан бюджету такий, що без нових позик не зможемо покривати старі кредити, а це і є ризик дефолту. Щоб не допустити дефолту в таких умовах, в запасі у економіки є перший квартал 2014 року.
Якщо ж введуть економічні санкції не проти чиновників, а проти України та окремих суб’єктів господарювання, то слід чекати найгіршого сценарію розвитку. У такому разі поглибиться валютний дисбаланс, девальвація і як наслідок — спад ВВП. Але з другого боку, це може сприяти вирішенню політичної кризи, бо населення ще більше радикалізується, і у влади не буде іншого вибору, як йти на поступки. Так що це — палиця з двома кінцями.
Олександр КЕНДЮХОВ, голова Всеукраїнської спілки вчених-економістів:
— Все залежатиме від того, як розвиватимуться події в майбутньому, бо політична нестабільність впливає на економічні процеси. По-перше, створюються перешкоди для надходження інвестицій, бо ні один інвестор не вкладатиме гроші в країну, в якій немає чіткого майбутнього. По-друге, вітчизняний бізнес виводитиме свої капітали за кордон, бо побоюється різних ризиків. Особливу обережність викликає ризик ускладнення ситуації внаслідок введення надзвичайного стану, або ускладнення конфлікту в більш насильницькій формі. Оскільки тоді люди масово відчують невпевненість в завтрашньому дні та можуть почати забирати свої кошти з банків. Це призведе до погіршення стабільності державної грошової одиниці. Тому з точки зору соціального та економічного благополуччя потрібно якнайшвидше врегулювати ситуацію. Тут важко щось прогнозувати. Але ми бачимо, що ситуація не стоїть на місці і, відповідно, зростають і ризики для економіки. Нашим підприємцям і олігархам потрібно теж розуміти, що в цьому випадку ризики для їхнього бізнесу теж зростають, бо вони повинні бути теж зацікавленні в врегулюванні конфлікту. Щодо санкцій, які може бути введено іноземними країнами, то тут спрогнозувати щось дуже важко, оскільки ще невідомо, в якій формі та проти кого їх буде введено.
