Відучора в Україні перебуває комісар Ради Європи з прав людини Нілс Мужнієкс. Як стало відомо редакції, він планував приїхати до Києва в березні. Але, з огляду на останні події в країні, негайно вирішив прибути до України з тижневим візитом. Пан Мужнієкс зустрінеться з представниками влади і громадськості. Після завершення поїздки він має дати свою оцінку подіям в Україні, а трохи згодом буде опубліковано і спеціальний звіт щодо ситуації в країні.
«День» поцікавився у голови правління Центру громадянських свобод, координатора громадської ініціативи Євромайдан SOS Олександри МАТВІЙЧУК про те, що означає цей візит і якою є вірогідність розгляду в Міжнародному кримінальному суді (Гаага) незаконних дій української влади проти активістів Євромайдану.
— Ми точно знаємо про те, що одним із завдань цієї поїздки — є початок роботи Міжнародної комісії з розслідувань, яка мала би дати належну оцінку того, що відбулося в Україні. До цієї комісії, в яку входить представник Ради Європи, також мають увійти по одному представнику від влади й опозиції. Також ми просили на зустрічах з комісаром Ради Європи, щоби були присутні представники громадськості, аби принаймні був знайдений механізм залучення громадськості до роботи в цій комісії. Ми також просили комісара з прав людини організувати постійну місію на цей час у регіонах України. Ця місія, користуючись його мандатом, мала би доступ до лікарень, райвідділів, документів і на місцях — навіть своєю фізичною присутністю — могла би запобігти насиллю. Ми матимемо сьогодні зустріч із комісаром і сподіваємося, що після вивчення ситуації на місці він прийме рішення створити таку комісію і наділити її своїм мандатом.
Те, що зараз відбувається в Україні — системне, безкарне порушення основоположних прав людини — не просто суперечить міжнародним стандартам і зобов’язанням України, а й національним законам, актам та інструкціям. У нас ніде не записано, що можна людину зупиняти на вулиці лише тому, що вона має із собою стрічку Євросоюзу, або тепло вдягнена і в касці — й на основі цього доставляти її до відділку міліції. У нас ніде не написано, що можна бити людей в автозаках і каретах «швидкої допомоги».
— Чи має зараз євроспільнота якісь інструменти, аби вплинути на владу Україну для того, щоб запобігти подальшим порушенням прав людини?
— Є стратегічні інструменти, такі як робота цієї комісії, розгляд справи в Європейському Суді, підготовка різних моніторингових звітів спецдоповідачів ООН тощо. Але ми завжди наголошували на тому, що нам потрібна реакція прямо зараз. Прямо зараз нам необхідна присутність міжнародних спостерігачів на місцях, які, користуючись наданими їм посадовими повноваженнями, можуть зупинити ці прояви порушень прав людини, які ми маємо. По-друге, наші колеги проводять роботу з блокування, заморожування рахунків олігархів та посадовців, причетних до порушення прав людини. Йдеться не про санкції. А про те, що в країнах ЄС є спеціальні закони, які дозволяють їм заморозити гроші, які у них зберігаються, нажиті злочинним шляхом. Тому ми не пропонуємо країнам ЄС виносити якісь рішення (це дуже складно зробити), а просимо виконати власні закони і заморозити ці рахунки.
— Яка вірогідність того, що проти чинної влади може бути порушено справу в Гаазі?
— Міжнародний кримінальний суд у Гаазі — дуже гарно звучить. Але треба розуміти, що Україна не підписала Римський статут, а відтак не може бути суб’єктом розгляду в Міжнародному кримінальному суді у Гаазі. Тобто цей суд розглядає справи по державам-членам, які підписали Римський статут. Ще рік тому під час проходження універсально-періодичного огляду рекомендація підписати цей статут вкотре прозвучала, але українська влада її не виконала.