Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Iсторія однієї резолюції

7 лютого, 2014 - 12:03
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Сьогодні Європейський парламент ухвалить резолюцію про ситуацію в Україні. Я пишу цю статтю до голосування, але переконаний, що цей документ отримає підтримку більшості. Парламентською мовою це означає, що даний текст є результатом компромісу. Хоча щодо нього існували деякі суперечності. Їх краще зрозуміти тим, хто пише на сторінці у Twitter або читає сторінки інших користувачів Twitter.

У вівторок Павел Залевські, який представляє Громадянську платформу, написав на своїй сторінці: «Працюємо над резолюцією Європарламенту щодо України. Запропонував поправку про визнання права України на членство після виконання критеріїв, записаних в Угоді про Європейський Союз».

Наступного дня його колега з Громадянської платформи Яцек Сарюш-Вольські, один з головних авторів резолюції від Європейської народної партії, відповів: «Для тих, хто пропустив посилання на «Європейську перспективу» в резолюції щодо ситуації в Україні, будь ласка, зверніться до параграфу 2 моєї доповіді Європейському парламенту від 23 жовтня. Там чітке посилання на статтю 49 Лісабонського договору. Нинішня резолюція про поточну ситуацію в Україні, тому немає потреби повторюватись».

Підсумовуючи сказане, перший європарламентарій від Громадянської платформи хотів у такий драматичний момент внести в документ перспективу членства в ЄС, проте інший Сарюш-Вольські не вважає це за необхідне і домігся свого. У документі не згадують навіть і слова про місію прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска, який очевидно просить для України перспективу членства в ЄС і шукає фінансову допомогу країні. Як повідомляється, йому це вдається, але його ідеї не отримують підтримки в цій резолюції. Навіть попри той факт, що така можливість існувала, як ідеться у першому згаданому повідомленні у Twitter.

Двоє депутатів відкликали свої підписи під компромісним текстом. Віце-президент Яцек Протасєвич, зі згаданих вище причин, і я з інших двох причин. Ось моє пояснення.

Учорашня дискусія точилася навколо слова «санкції», яке згадували у всіх можливих формах. Навіть перебуваючи у меншості, я вірю, що санкції покладуть край діалогу. Вони будуть покаранням за його відсутність. Їхня «ефективність» була чітко доведена у випадку з Білоруссю. В іншому параграфі резолюції Європейський парламент закликає українську владу повернутися до Конституції 2004 року. Для мене це є ніщо інше, як зарозумілість і втручання у справи інших. І ще гірше, інший параграф резолюції закликає Росію утриматися від втручання у внутрішні справи України.

Шкода, що пристойна резолюція, в якій багато йдеться про діалог і компроміс, а також засуджують насильство,  була зіпсована кількома реченнями, які ставлять нас на один бік конфлікту і за рахунок втрати довіри до другого.

Марек СІВЕЦЬ, член Європейського парламенту, спеціально для «Дня»

Газета: 
Новини партнерів