Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Як управлятиме АПК новий міністр

Ігор ШВАЙКА: Моє завдання — змістити вектор фінансування з великих на дрібних сільгоспвиробників
12 березня, 2014 - 12:26
ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Український агросектор за 22 роки пережив 15 міністрів. Зараз до аграрного керма вперше прийшов не аграрій за фахом, а юрист. Тож у бік новоспеченого міністра полетіло чимало каміння, мовляв, що він буде робити в галузі і куди поведе. Як розвиватиметься один із основних драйверів економічного росту? Про це «Дню» в ексклюзивному інтерв’ю розповів міністр аграрної політики та продовольства Ігор ШВАЙКА:

— Ваше призначення для більшості сектору стало дійсно несподіванкою, бо напередодні затвердженою називали кандидатуру Олександра Мирного. Але за ніч усе помінялося. Чому все ж вибрали вас, а не його?

— На жаль, у нас людей оцінюють не за тим, що вони зробили, а що про них сказали різні експерти. Що відбулося в ситуації з Олександром Борисовичем Мирним? Він народний депутат, один зі спонсорів нашої політичної сили, який має власний агробізнес, але вже давно не управляє ним. І його навіть ще не встигли призначити, як вилилося багато бруду: що він іде лобіювати в АПК свої інтереси. Тому «Свобода» ухвалила далекоглядне рішення відмовитися від його кандидатури, аби не дратувати суспільство і не провокувати різні звинувачення. У мене бізнесу немає. Юридичну фірму «Зевс» я закрив ще 2010 року. Зараз якщо і консультую когось зі своїх знайомих, то не на правах заробляння грошей, а в якості звичайної людської допомоги.

Як вам сидиться у міністерському кріслі з дипломом юриста? Як ви збираєтесь управляти АПК?

— Мені це, навпаки, допомагає. Адже АПК — це не просто вирощування свиней і виробництво сільськогосподарської продукції, а, в першу чергу, — управлінська діяльність. Тому на посаді міністра має бути менеджер-управлінець. І наявність юридичної освіти для мене — це безумовний плюс і хороший страт для роботи.

Не треба заважати внутрішньому ринку працювати за ринковими правилами. Український агросектор вирощує сьогодні зерно, овочі, дає продукцію тваринництва, але не все з цього йде на внутрішній ринок. Лишається частка, яку можна і треба продавати на зовнішні ринки. Це і є сутність ринку, а моя задача як міністра— регулювати безпеку харчових продуктів, дотримання технологічних вимог та скасування зайвих дозволів, які мають під собою чітко визначену корупційну складову.

«ДЕРЖАВА МАЄ ДБАТИ, ЩОБ БУВ МІНІМАЛЬНИЙ РІВЕНЬ РЕГУЛЮВАННЯ НА РИНКУ»

Я так розумію, ви за лібералізацію ринку? Чи будете ратувати за скасування адміністративного регулювання цін на деяку аграрну продукцію, чого вже давно вимагають виробники?

— Я вже почув побажання бізнесу на першому зібранні і готовий прислухатися до них й надалі. Але ці побажання повинні збалансовуватися з національними інтересами України. Ще одне— держава не збирається усуватися від своєї регуляторної функції на внутрішньому ринку в період зростань цін на ряд соціально важливих продуктів. Наприклад, від проведення інтервенції з Аграрного фонду. Я виступаю за правильне поєднання ринкових та адміністративних механізмів. Бізнес має працювати, заробляти гроші та сплачувати податки у бюджет, а держава — дбати, аби був мінімальний рівень регулювання на ринку.

Які завдання першочергові?

— Найперше — успішно провести посівну кампанію. Сіяти вже почали в Херсонській, Миколаївській областях та в Криму. Ситуація на півострові складніша за інші регіони, але цілком керована. Всього на півострові засіяно площі в розмірі 25 тисяч га. Ніяких змін у структурі посіву немає. Загалом же по країні підготовка до посівної відбувається спокійно. Щоправда, спостерігається незначне збільшення ціни на дизпаливо та бензин, але найближчим часом аграрії отримають партії дешевшого пального. Зараз ми ведемо перемовини з Міненерго з цього приводу, аби провести паливну інтервенцію на ринок.

Якою бачите стратегію розвитку АПК?

— Зараз працюємо над скасуванням ряду дозвільних перешкод для ведення бізнесу. Ще один важливий напрямок — розвиток інфраструктури (елеваторів та портів). Невід’ємне завдання — підтримка дрібного товаровиробника. На останньому я роблю особливий наголос, бо в Україні проживає величезна кількість людей, для яких єдиний заробіток — це підсобне господарство, здача на переробку молока тощо. Паралельно думаємо над розвитком сільських територій, аби села і їх жителі отримали другий шанс.

Чи ініціюватимете перегляд прямої державної підтримки з бюджету  на 2014-й рік для АПК?

— Ініціювати зміни до бюджету, які сформовані за принципом «дай!», не буду. Перш ніж фінансувати — треба розібратися, настільки це ефективно і чи це не просто покращення на папері без реальних коштів. На останньому засіданні уряду скасовано 15 неефективних бюджетних програм, зокрема одну аграрну, підтримка технічного переоснащення в АПК. На мій погляд, зараз Україна має можливість залучати іноземні інвестиції в агросектор із Китаю, ОАЕ, ЄС та США.

«ПІЛЬГОВЕ ОПОДАТКУВАННЯ ДЛЯ «ПСЕВДОВИРОБНИКІВ» ВІТЧИЗНЯНОЇ ТЕХНІКИ СКАСУЮТЬ»

То ви пропонуєте робити ставку для розвитку АПК за рахунок зовнішніх інвестицій?

— Агропромисловий комплекс сам себе може прогодувати. І наше завдання — створити умови для залучення цих інвестицій, а не займатися псевдопідтримкою за бюджетний кошт. Прикладом такої псевдопідтримки служить пільгове оподаткування для виробників вітчизняної техніки. Але даваймо придивимося, чи насправді це виробники. Зараз українською технікою називають ту, яка складається мінімум з 20% (а пропонували знизити взагалі до 7%) деталей вітчизняного виробництва. Аби потрапити під такий пільговий режим, виробники завозять із-за кордону окремі виробничі вузли, колеса, потім на них надягають українську гуму, або у кращому випадку, на трактор ставлять акумулятор вітчизняного виробництва і презентують ринку як український трактор. Але це не український продукт. Він як був італійським, або китайським, так ним і залишився. Тому наша стратегічна задача — сприяти відкриттю в Україні виробничих потужностей іноземних компаній із виробництва сільськогосподарської техніки. Тому ми пропонуватимемо їм будувати у нас виробничі потужності, бо через певний час, умовно кажучи, через 5 років, ввізне мито на імпортну техніку (нову чи яка була у використанні) значно підвищиться. Тому той, хто зайде зараз на український ринок, привезе технологію та гроші, отримає змогу й надалі працювати на внутрішньому ринку.

ДЕРЖАВА ДБАТИМЕ ПРО «МІНІМАЛЬНИЙ РІВЕНЬ РЕГУЛЮВАННЯ НА РИНКУ», АЛЕ ЦЕ НЕ ОЗНАЧАЄ, ЩО ВОНА ПОВНІСТЮ ВІДМОВИТЬСЯ ВІД РЕГУЛЮВАННЯ ЦІН НА СОЦІАЛЬНО-ВАЖЛИВІ ПРОДУКТИ ХАРЧУВАННЯ... / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Але таким кроком Україна може наштовхнутися на претензії та санкції в рамках СОТ?

— Ми вестимемо перемовини з СОТ. Але заміна імпорту сільськогосподарської техніки на українську — це одна з принципових ініціатив, яка з рівня концепції переноситиметься в практичну площину. Розвиток вітчизняного виробництва — це додаткові робочі місця для українців.

Як бути з фінансуванням малого та середнього агробізнесу, адже вони не можуть отримати кредити в банках, у них немає кредитної історії та надійних застав?

— Моя задача — змістити вектор фінансування з великих на дрібних сільгоспвиробників. І зараз вивчаємо це питання, виходячи з принципу «Не нашкодь». Тому поки що нічого не відміняємо. Але питання до діючого механізму компенсації банківських ставок є, і основне зауваження стосується того, як зняти корупційну складову. І як зробити так, щоб не було липових документів від так званого дрібного підприємця, або особистого фермерського господарства, на землях якого є котеджне селище, а воно отримує за підробленими документами компенсацію за вирощування тієї чи іншої сільгоспкультури, яку ніколи не сіяло. Доки ми не зрозуміємо, на які «рейки» переставляти механізм кредитування дрібних виробників і чи варто це робити взагалі, доти будемо працювати за діючим механізмом. Протягом двох місяців ми розроблятимемо цей механізм.

«ЄДИНИЙ ФІКСОВАНИЙ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ПОДАТОК СКАСОВУВАТИ НЕ МОЖНА»

Чи збережеться ставка пільгового оподаткування для галузі?

— На сьогоднішній день єдиний фіксований сільськогосподарський податок скасовувати не можна. Адже це дуже сильно вдарить по аграріям. Підприємці уже сформували свої плани на рік, тому було б не— логічно і неправильно зривати їх. Тому наше головне завдання — прожити рік без різких податкових сюрпризів. До того ж не забуваймо, що за законом будь-які податкові зміни можуть запроваджуватися не раніше, аніж за півроку. Чи збережеться діюча система оподаткування в 2015 році? Це залежить від показників роботи агросектору 2014-го року.

Якою має бути структура аграрного ринку в перспективі?

— На ринку мають гармонійно поєднуватися великі, середні та малі виробники. Ситуація, коли великий агровиробник чи корпорації володіють  всіма землями в десятках сіл одного району, небезпечна і потребує переосмислення. Адже всю посівну і збиральну кампанію проводить незначна кількість людей, які переїжджають з одного району в інший, а в селах зростає безробіття, у людей немає заробітних плат, надходження до селищного бюджету зменшують і це породжує соціальні проблеми в сільській місцевості. На мій погляд, це треба міняти. Скільки  буде становити відсоток зосередження земель в одному районів в обробітку однієї компанії — поки що сказати не можу. Але ми зараз працюємо над законопроектом про обіг сільськогосподарських земель, і після консультацій з учасниками ринку компромісна цифра там буде прописана.

«ДЕРЖАВНИЙ ЗЕМЕЛЬНИЙ БАНК МАЄ БУТИ ОПЕРАТОРОМ ЗЕМЕЛЬНОГО РИНКУ»

Чи збережеться Державний земельний банк? І у якому вигляді?

— Є певні проблеми з Державним земельним банком. Адже колишня влада взяла гарну ідею, тривалий час «вдосконалювала» її — і зрештою вихолостила все зерно раціональності, а потім сказала — нічого не вийшло. Нічого подібно, це не ідея була поганою, а її втілення. Державний земельний банк має бути оператором земельного ринку. Думаю, що саме він має володіти державними землями. Але ще треба проаналізувати всі деталі його роботи і тоді давати якісь більш конкретні оцінки. Тільки після цього прийматимуться рішення про зміну керівництва банку.

«ВІДБУДЕТЬСЯ ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ СПИРТОВОЇ ГАЛУЗІ ТА АУДИТ «УКРСПИРТУ»

У якій підгалузі агросектору, на ваш погляд, треба найперше наводити лад в питанні монополій?

— Лад треба наводити скрізь. Але кричущий приклад монополії спостерігається в «Укрспирті». Саме спиртова галузь і її структура тривалий час була закрита від зайвих очей, вух, журналістів, фотокамер. Вона жила окремим життям від суспільства. Зараз міністерство планує провести повну інвентаризацію спиртової галузі та аудит «Укрспирту», змінити керівництво та підійти до нормального режиму функціонування галузі. Якщо після аудиту та аналізу виявиться, що галузь може ефективно працювати в державній власності, то так і буде. Якщо ж уряд вирішить її приватизувати, то так тому і бути.

Чи буде реорганізовано Державну продовольчо-зернову корпорацію? І як нею виконуються умови контракту з Китаєм?

— Мінагропрод  проведе аудит усіх державних компаній і тільки після цього будемо давати оцінки. Стосовно контракту з Китаєм, то він виконується нормально, зернові експортуються в повному обсязі. Всі розмови про те, що китайська сторона подала на Україну до суду з вимогою виплатити 3 мільярди доларів — неправда. Більш детально про сам контракт і його умови зможу сказати, коли вивчу його.

Як ви будете вибудовувати стосунки з  Росією після загострення кримського конфлікту?

— Була інформація, що члени уряду Росії не повинні спілкуватися з членами українського КМУ, але вона не підтвердилася і контакт існує. Я вже запросив телефонну розмову з аграрним міністром РФ Федоровим і найближчим часом ми з ним поспілкуємося і сплануємо нормальну роботу. Для нас російський ринок важливий, так само як і для Росії український. Те, що в даній ситуації політика Кремля перекреслює нормальні економічні взаємини, сподіваюся, швидко мине. І аграрні взаємини між двома країнами вийдуть на попередній рівень.

  • розвиток сільських територій
  • скасування корупційної складової з діючого механізму компенсації банківських ставок
  • зменшення відсотку зосередження однією  компанією земель у районі чи області
Наталія БІЛОУСОВА, «День»
Газета: 
Рубрика: