Нацбанк до 20 серпня продовжив термін обов’язкового продажу експортерами 50% валютної виручки. Про це йдеться в постанові НБУ № 271 від 12 травня 2014 року. Нагадаємо, що НБУ вдався до такого кроку ще 19 листопада 2012 року (на шість місяців), але потім ніяк не міг від нього відмовиться, постійно продовжуючи дію постанови.
Це — наслідок валютного «голоду» в країні, чи керівництво НБУ разом з КМУ не можуть правильно пристосувати МВФівські гроші, щоб заспокоїти ринок?
Міністр економіки Павло Шеремета пояснює: «Передусім курс визначає ринок. Ескалація на сході негативно впливає на ринки, котрі піддаються, очевидно, певній нервозності, й ми бачимо це на курсі».
А от експерти розійшлися в оцінках про вплив на гривню рішення НБУ.
«Я вважаю позитивним кроком продовження обов’язкового продажу валюти, бо в постанові змінилися терміни повернення валюти зі 180 до 90 днів. Але загалом цей крок несвоєчасний», — пояснює «Дню» голова правління «Української міжбанківської валютної біржі» Анатолій Гулей. За його словами, масове виведення капіталу розпочалася в лютому-березні 2014 року. А встановлені НБУ 180 днів для повернення валюти в Україну в умовах кризової ситуації означали, що реально гроші можуть повернутися в країну тільки через шість місяців, тобто не раніше серпня 2014 року. І треба розуміти, підкреслює Гулей, що більшість підприємств, які торгували тоді за імпортними контрактами, відправляли попередню валютну оплату з тим, щоб через шість місяців, не забираючи продукцію, повернути свої гроші в країну, коли валютний курс вже становитиме 12 чи 11 гривні, а купували вони валюту за 8 — 9,5 гривні за долар.
Колишній заступник голови Національного банку України, ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко, не поділяє оптимізму Гулея про рятівну роль для української економіки продовження експортних обмежень. На його думку, такий крок — цілком логічний, бо продовжує спокій у системі. І його скасування спровокувало б ще більше падіння гривні, додає Савченко. «Утім, «збити» стрімку девальвацію навряд чи це допоможе. Надто тривалий час ринок чекає заспокоєння адекватними заходами, натомість НБУ використовує радянську модель, яка базується на обмеженнях, заборонах, ліцензіях. У його діях вона домінує й дуже погано працює», — пояснив у коментарі «Дню» банкір. А от кредит МВФ не діє на українську економіку заспокійливо, за словами Савченка, бо визначальним фактором серед решти є саме політика НБУ. «Якщо вона неадекватна, то скільки грошей не дай, все одно вона не зміниться», — підсумовує він.
Натомість, за оцінками голови правління «Української міжбанківської валютної біржі», гривня таки зміцніє від притоку старих-нових коштів українських капіталістів. Щоб зрозуміти, настільки, він радить опиратися на аналіз загальних сум, виведених за кордон в період кризового загострення в Україні. Таким, на його думку, є лютий — березень 2014 року. «Після 20 січня 2014 року розпочалася масова скупка валюти й бажання бізнесу виводити кошти за кордон за псевдоконтрактами... Якщо в середньому в день виводилося до мільярда доларів протягом двох місяців, то близько $30 — 40 мільярдів можуть повернутися. Якщо половина забезпечена товарами, а інша — ні, то $20 — 30 мільярдів сміливо може прийти на валютний ринок України до кінця літа цього року», — оптимістично каже він. Тож валютний коридор, на думку Гулея, цілком може встановитися в межах 10 — 11 гривень за долар. «Це відповідає економічним розрахункам і психологічним очікуванням населення», — пояснив фінансист. Але фактор населення, на його думку, не заспокоїться повністю, доки політична ситуація в Україні не охолоне.
