Інформаційна війна впливає не лише на соціальну позицію людини, а й на її психологічне здоров’я. За інформацією Міністерства охорони здоров’я, щонайменше в 30% осіб, які пережили психологічну травму, пов’язану з недавніми подіями на Майдані, на сході та півдні України, можуть розвинутися посттравматичні стресові розлади. Більшість цих людей не звертається за допомогою до спеціалістів, що може спричинити подальші ускладнення, депресію та надмірне вживання алкоголю.
♦ За інформацією, наданою Українським науково-дослідним інститутом соціальної i судової психiатрiї та наркологiї МОЗ України, феномен Майдану, а також події на сході України активно обговорюють та піддають осмисленню з боку різних наукових спільнот, в тому числі психіатричної та психотерапевтичної. Спеціалісти прогнозують збільшення психічних розладів та психологічних проблем серед населення України як безпосередньо задіяних в подіях, так і родичів, знайомих та пересічних мешканців (які отримують інформацію лише зі ЗМІ). Як наслідок, на них чекає порушення психосоматичного стану. Для того щоб захиститися від можливих захворювань, необхідні наступні заходи: неупереджене і повне інформування населення про можливі стресогенні фактори та можливі реакції людини в цих умовах; обов’язкове завчасне (не після виникнення надзвичайної ситуації) ознайомлення людей із тим, що може на них очікувати; чіткість і оперативність у виконанні заходів захисту, своєчасне надання медико-психологічної допомоги учасникам стресових подій.
Щоб захиститися від впливу інформації самостійно, психолог Людмила Чвалева радить сувору «ЗМІ-дієту».
♦ «Більше уваги треба звертати на реальне життя. Інформаційний потік дуже великий, переварити його емоційно складно. Зараз ми спостерігаємо захисну реакцію на інформацію в людей: вони фільтрують те, що бачать, і менш емоційно реагують на інформацію. Щоб обмежити себе, варто витрачати на ЗМІ не більше години в день. Цього досить, щоб бути у курсі подій і не перенапружуватися, — пояснює психолог. — У плані практичних заходів щодо зменшення негативного впливу допомагають цілком буденні речі, зокрема живе спілкування з людьми, які перебувають поруч, працюють з вами чи живуть в одній квартирі. Також допомагають прогулянки, спортивні ігри, велосипед, ролики. Щойно людина відходить від телевізора чи комп’ютера і починає щось робити, якось розважатися, то забуває про весь негатив, який на неї звалився. Протягом доби емоційний стан повністю відновлюється. Але це залежно від стадії».
l Щодо допомоги спеціаліста, то це питання також вирішують індивідуально. «Людина найкраще відчуває сама, потрібна їй допомога чи ні і на якій стадії ця проблема, — говорить пані Людмила. — Погіршується емоційний стан, людина може стати дратівливою, також спостерігаються проблеми з засинанням. У таких випадках я рекомендую перед сном пити заспокійливий чай та прогулюватися».
Сьогодні життя в українському суспільстві насичене стресовими подіями, але можливість адекватно на них реагувати з часом вичерпується, і це може призвести як до індивідуальної, так і до соціальної кризи. Під час кризи конфлікт інтересів посилюється через загострене почуття відмінності та протиборства групових інтересів, загальної невизначеності. Життя сприймається як виживання, захисні функції домінують над функціями самовираження і самореалізації особистості.
♦ Пік соціальної кризи характеризується зростанням песимістичних оцінок і настроїв, відмовами від планування майбутнього, відчуження від багатьох колективних форм життя, гостре переживання втрати сенсу щодо найважливіших життєвих цінностей. Різноманітні невротичні симптоми, що спостерігаються в суспільстві в період кризи, — результат перетинання індивідуальних та суспільних інтересів. Показниками кризи свідомості виступають соціальна незадоволеність і відчуття незатребуваності для більшості населення.
Олег ПОКАЛЬЧУК, соціальний психолог:
— Люди самі створюють собі такі проблеми тим, що не надають належного значення вибору інформації. Більшість людей зараз читає усі матеріали та дивиться усі передачі, на які натрапляє. Це неправильний підхід, адже вони не цікавляться достовірністю джерела інформації, що погіршує ситуацію.
Інформація — ніби їжа. Коли ми збираємося щось з’їсти, намагаємося обрати найкраще: свіже, приємне на вигляд, смак і запах. Ніхто з нас не буде навмисно їсти зіпсований продукт. А от з інформацією ми собі таке дозволяємо. Варто сприймати інформацію лише з перевірених джерел, а найкраще, якщо робота з інформацією не є частиною вашої трудової діяльності, обмежити її споживання до мінімуму.
