Тіньовий фінансовий сектор у нашій країні за нової влади не лише не зник, а й продовжує набирати обертів, вкорінюючись навіть туди, де його з моральних міркувань і близько не має бути. Наприкінці минулого тижня тему тіньових грошей порушив на прес-конференції учасник АТО, співорганізатор 25-го батальйону «Київська Русь» В’ячеслав Фурса. «Поранених лікують за рахунок населення, — сказав доброволець. — Держава не бере ніякої участі. Виділені з бюджету гроші розходяться по кишенях чиновників».
«Чому поранені мають лікуватися за свої гроші? Чому за свої гроші родичі загиблих ховають їх? — запитує Фурса. — Ми живемо в цивілізованій країні, невже не можна своєчасно дати гроші сім’ї загиблого? А зазвичай сім’я ховає за свої гроші, а потім починає оббивати пороги й доводити, що витратила на похорони таку-то суму й просити, щоб її компенсували. Це черговий приклад саботажу й корупції. Гроші відмиваються на війні, на горі наших бійців».
Дещо дивне й, звісно, більш ніж риторичне питання про функціонування тіньового сектора економіки поставили в понеділок під час прес-конференції в Києві й українські експерти. Їх цікавило, чому «тіньові» гроші йдуть на вибори, а не в економіку? Відповідь широко відома: щоб їх потім «відбити», «відмити» й примножити.
Мало не 60% коштів, що перебувають в обігу в нашій країні, — це тіньові гроші, вважає керівник центру «Третій сектор» Андрій Золотарьов. Він пропонує свій перефраз формули Маркса для сьогоднішньої України: гроші — влада — гроші. На думку експерта, всі ті цифри, якими описують офіційні бюджети виборчих кампаній політсил, не становлять і третини реальних коштів, що використовуються ними в період передвиборної гонки, хоча цього року такі бюджети істотно менші внаслідок того, що нинішні вибори — це бліц-кампанія.
Проте бюджети кандидатів вражають хоча б кількістю бігбордів. З кожного другого з них люди в камуфляжі закликають захистити Україну. Але мало хто знає, що вартість одного бігборда, зазначає Золотарьов, приблизно відповідає ціні бронежилета четвертого класу, яких українським військовим досі не вистачає. У військових часто немає найнеобхіднішого. Досі у військовослужбовців української армії немає іменних жетонів, і є безліч інших дір, які далеко не повністю латаються зусиллями волонтерів. Проте політики всіх масштабів, зазначає експерт, вважають за краще витрачати гроші на саморекламу. Він передбачає, що на виборчу кампанію в результаті буде витрачена сума, порівнянна з бюджетом кількох місяців ведення бойових дій. «Для українського політикуму такі витрати є пріоритетнішими, ніж фінансування збройних сил, забезпечення їх усім необхідним», — упевнений Золотарьов.
Директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала не ставить під великий сумнів цифру в 340 мільйонів гривень на день, яку, за запевненням одного з інтернет-ресурсів, витрачають політсили на виборчу кампанію. Він навіть говорить про нову статтю витрат, яку дозволяють собі кандидати, які прагнуть вдруге або навіть втретє перемогти на своєму окрузі. Для цього вони, звісно з використанням чорної готівки, купують своїм опонентам прохідні місця в тих чи інших партійних списках.
А Золотарьов зазначає, що бюджети мажоритарних кандидатів також наповнюються головним чином за рахунок тіні. «Як вони туди потрапляють, — запитує експерт і відповідає: — Через всілякі тендери, відкати й хабарі». На думку експерта, за часів Януковича тіньова частина виборчих бюджетів досягала 40%. Але й зараз українська політика побудована на «чорній готівці». Нею оплачуються агітатори, засоби масової інформації (понад офіційні тарифи). Причому жодна з політсил у цьому плані не є винятком.
«Навіть відставка Гелетея (міністра оборони України. — Авт.), — констатує Золотарьов, — це блискучий передвиборний хід Порошенка. Звільнена людина, яка увібрала в себе весь негатив воєнної кампанії. А коли цей негатив став переходити на першу особу, то використали формулу «цар хороший, бояри погані». І це, безумовно, додасть очок блоку Петра Порошенка». На відповідний ефект іншій політсилі довелося б витратити чимало грошей, а в даному випадку його досягли в буквальному розумінні одним розчерком пера, зазначає експерт.
Він не виключає, що ще до виборів буде використано ще один такий економний і в той же час сильний хід: «У відставку піде або Гонтарєва (Валерія Гонтарєва, глава Нацбанку України), або Ярема (генеральний прокурор Віталій Ярема). Оцінюючи фінансові витрати мажоритарних кандидатів, Золотарьов зазначає, що в цій виборчій кампанії буде менше бюджетів на $2—3 мільйони, більшість має намір укластися в $1—1,5 мільйона.
«День» поцікавився, чи не свідчать великі відмінності в останніх висновках соціологічних досліджень про те, що деякі компанії також отримують підвищені гонорари готівкою за «хороші» рейтинги для відповідних партій, завдяки чому може підвищитися результат на виборах. Експерти, мабуть, не дуже хотіли кидати камені в город колег, з якими доводиться співпрацювати, й говорили про те, що навіть з урахуванням корупційної складової показники опитувань рідко виходять за допустимі межі статистичних помилок. Але після прес-конференції один з учасників (з умовою «не на диктофон») сказав «Дню»: «Беруть ще як і цифри малюють ще й як».
