Міністр фінансів Олександр Шлапак, який, схоже, не бажає більше працювати в уряді, учора вранці під час міжнародної інвестиційної конференції оприлюднив цифру недобору доходів до загального фонду держбюджету за минулих 10 місяців. За його словами, це близько 12 мільярдів гривень лише за загальним фондом. Не надто втішив і голова Державної фіскальної служби Ігор Білоус. Він повідомив, що надходження до бюджету сьогодні включають ще й переплати за податками. За його словами, вони становлять 37 мільярдів гривень, зокрема за податком на прибуток — 26 мільярдів. Отже, в Україні труднощі як з виконанням бюджету, так і у сфері бізнесу, з якого, як і колись, всупереч всім обіцянкам, незаконно вилучаються кошти.
Чи можна в цих умовах чекати, що реальний сектор забезпечить нашій економіці перспективи розвитку? Це питання вчора обговорювалося і в експертному середовищі. Президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко каже, що на 1 жовтня заборгованість із заробітної плати працівників підприємств зросла в країні у 3,7 раза на початок року. Експерт зазначає, що боргова проблема проникла не лише в реальну економіку, а й у фінансовий сектор, охорону здоров’я, народну освіту. Його дивує, що заборгованість з оплати праці зросла в 4,4 раза навіть у міністерстві оборони. Хоч як дивно, лідером з цієї заборгованості серед регіонів України стала (якщо не враховувати Донецької і Луганської області) Чернівецька область, де недоїмка із зарплати зросла в 44 рази. Експерт переконаний, що наведені ним дані свідчать, що система, яка діяла до виборів, неефективна і її необхідно змінювати, оскільки вона не дає змоги вивести економіку України до ринку.
Чи зможе нова коаліція і новий уряд, який, за підсумками виборів і на думку експертів, найімовірніше, знову очолить Арсеній Яценюк, реалізувати необхідні зміни і чи будуть його дії адекватними й ефективними, чи зможе він вивести економіку України з кризи, запитує Охріменко. Відповідаючи на це запитання, екс-міністр економіки Віктор Суслов зазначив, що швидких і, головне, ефективних змін чекати не варто. На його думку, незабаром ми побачимо, як і раніше, політичні, а не професійні, призначення міністрів. Він зазначає, що з точки зору європейської практики це не є проблемою, якщо на уряд і країну загалом працює постійний професійний державний апарат. Але в нас, за словами Суслова, його немає, і це ключова умова, через яку «реформи неефективні і найближчим часом, мабуть, такими не стануть».
«У державних службовців в Україні, — наголошує екс-міністр, — немає гарантії від політичного тиску». Він наводить приклади звільнення абсолютно аполітичних і досить професійних людей, які працювали при різних урядах і президентах, а тепер потрапили під люстрацію. До того ж, за його словами, істотно зменшено зарплату чиновників, що залишилися. «Все це призводить до масованого саботажу з боку держапарату, що робить роботу політично призначених міністрів неефективною», — переконаний Суслов. Він вважає, що ключовим питанням сьогодні є реорганізація державної служби, оскільки сьогодні в країні «починається криза державного управління». «Сьогоднішня Україна — це країна розгулу популізму в політиці і, я думаю, після виборів, в цьому політичному циклі, цей популізм лише зростатиме», — прогнозує експерт.
На його думку, золотовалютних резервів Нацбанку для обслуговування боргів країни не вистачає. Триває відтік інвестицій з країни. І все це свідчить про вкрай важку переддефолтну ситуацію, яка потребує вжиття швидких і ефективних заходів. Суслов вважає однією з головних проблем країни, «що наші політики, зокрема й новообрані депутати, судячи з їх складу, навряд чи в повному обсязі усвідомлюють весь тягар того, що відбувається, і масштаб завдань, що стоять перед Україною». «Принаймні досі ефективних заходів щодо запобігання фінансовому краху ми не бачили», — констатує екс-чиновник.
Його багато в чому підтримує і навіть йде далі у своїх пропозиціях директор Інституту розвитку економіки України Олександр Гончаров. Він запитує, чому при уряді Яценюка припустилися такої кількості помилок в економіці, і називає заходи, які могли б допомогти їх усунути. «Потрібно було заморозити тарифи природних монополій, не підвищувати до 12,5 гривень за долар облікової ставки НБУ, не підвищувати податкових ставок, а скоротити кількість податків, — каже експерт. — Уряд пішов найлегшим шляхом: аби виконати соціальні зобов’язання, він збільшив тиск на бізнес замість того, щоб розширювати базу оподаткування».
Експерт критикує уряд за те, що відомства економічного блоку працюють ніби самі по собі, «як лебідь, рак і щука». НБУ, за його словами, займається придушенням інфляції, Мінфін залучає ресурси на борговому ринку, а Мінекономрозвитку намагається якось втримати ВВП від подальшого спаду і стабілізувати ринки. «Якщо прем’єр-міністром стане Гройсан, — прогнозує Гончаров, — то ця молода людина зможе зробити диво і щось змінити, зокрема, створити єдиний центр ухвалення економічних рішень, а без згоди Президента вирішити це питання, звісно, не вдасться. Якщо залишиться пан Яценюк, то рухатимемося старою колією».
Коли розмова зайшла про бюджет на 2015 рік, Гончаров наголосив, що бюджет покаже, хоче уряд проводити реформи чи ні. Він пропонує «зробити реформаторський крок і створювати бюджет за проектами, тому що у нас надто багато бюджетних грошей крадеться. І починати не з підвищення податків, а з ефективного виконання бюджетних статей». Проте експерт вважає, що Україні потрібно оголошувати дефолт, як це робили свого часу різні країни, зокрема Велика Британія, Сполучені Штати. «Ми маємо можливість звернутися до наших кредиторів про списання хоча б частини боргу, — каже Гончаров, — як це робили Польща і Греція. У нас воєнні дії — ми не витягнемо такий борг. До того ж, як казав класик, боргова яма — найглибша, в неї можна падати все життя».
