Прем’єр-міністр України Микола Азаров нещодавно заявив, що має намір 2013 року збільшити фінансування державного телеканала «Культура» в 20 разів. « Наступного року ми знайдемо гроші й зробимо хороший канал «Культура», де виступатимуть люди, які можуть нести щось добре, — цитує Азарова УНІАН. — У російського каналу «Культура» бюджет 200 мільйонів доларів, а в нашого — близько мільйона гривень. 200 мільйонів ми, звісно, не знайдемо, але, в усякому разі, у 20 разів збільшити фінансування нашого каналу «Культура» зможемо».
Безумовно, цей мовник потребує реорганізації, яка, передусім, можлива у разі фінансових вливань. Адже канал «Культура» порушує важливі теми, пропонує глядачам якісні, з точки зору контенту, програми, які, втім, не популярні через свій часто «архаїчний» формат. Сподіваємось, що заява Азарова — не лише передвиборча обіцянка, якою влада «залицяється» до української інтелігенції, а реальне бажання модернізувати канал. Утім, навіть суттєве збільшення бюджету каналу не гарантує моментальної ліквідації його проблем. Які програми повинна створювати і транслювати українська «Культура»? Як залучати до роботи каналу професійних телевізійників? Відповіді на ці запитання вже сьогодні мають разом шукати притомні діячі культури, журналісти, медіа-експерти. Яким має бути обличчя оновленої «Культури», ми поцікавились у експертів «Дня».
«ОНОВЛЕНА «КУЛЬТУРА» МАЄ ВІДТВОРИТИ ТОЙ ҐРУНТ, НА ЯКОМУ МИ ВИРОСЛИ, І РАЗОМ ІЗ ТИМ ВИШУКУВАТИ ВСЕ, ЩО РЕВОЛЮЦІОНІЗУЄ НАШ КУЛЬТУРНИЙ СВІТ»
Сергій ТРИМБАЧ, кінокритик:
— Збільшення фінансування телеканала в 20 разів не є аж таким вражаючим. Просто дотепер фінансування було мінімальним. То ж думати, що тепер канал озолотиться, зарано. Сам Микола Азаров назвав обсяг фінансування російської «Культури» — 200 мільйонів доларів, себто понад півтора мільярди гривень. Тобто немає, з чим порівнювати. У цьому одна із бід — у нас мало не все, що від держави і що стосується культури, фінансується за залишковим принципом.
Звісно, канал можна засипати грішми й не досягнути жодного результату. Коли свіжих, цікавих ідей немає, то їх немає. Одначе, «вливаючи» гроші в той чи інший сектор нашого життя, держава сигналізує про пріоритети. Це важливо, передусім, для молоді, адже місце твоєї роботи мусить бути престижним. То ж стратегію розвитку каналу «Культура» потрібно вибудовувати в такий спосіб, щоб сюди йшли креативні люди, щоб це було поле продукування ідей. Причому ті люди, які мислять світ культури не в масштабі нашого хутора, а набагато ширше. Хоча, як помислити ширше, коли, скажімо, відбувається в Единбурзі театральний фестиваль, а поїхати туди не можеш. А в Нью-Йорку — ретроспектива Українського поетичного кіно, та дістатися туди не має жодної можливості...
«Культура» повинна, як на мене, зосередитися на двох напрямах. Перший — освітньо-популярний. Слід виробити програму, яка знайомитиме глядачів з історією культурних рухів в Україні та світі. Почасти це канал робить і нині, але в занадто малих масштабах. Треба використовувати будь-яку можливість показувати наше мистецтво, скажімо, у світовому контексті. Як приклад, Олександр Довженко, якого найчастіше зводять або ж до «співця» комуністичних цінностей, або ж до людини, зосередженої на суто національних проблемах, насправді був світовим класиком, бо його фільми «виварювалися» в загальноєвропейському бульйоні мистецтва 1920 — 1930 років.
А другий напрям — це й є, власне, творення нового. У культурі — в українській і світовій — забагато стагнації, коли все просто тиражується і відтворюється. Комерційні канали цю особливість демонструють. До того ж у нас вони взагалі перетворилися на «ринок». Канали здебільшого показують Україну як щось провінційне, етнокультурне, не сполучуване з навколишнім світом. Молоді це не дуже цікаво. Отже, оновлена «Культура» мусить і відтворювати той ґрунт, на якому ми виросли і продовжуємо рости, і разом з тим вишукувати все, що трансформує і навіть революціонізує наш культурний світ.
Тільки не треба думати, що, просунувшись у «світле майбуття», «Культура» здобуде якісь поважні рейтинги. Навіть той самий аналогічний російський канал має вражаюче низькі показники. Причина зрозуміла: останні два десятиліття минули під гаслом (не афішованим, звісно) нищення високої культури, впровадження маскультівського, та ще й у найпримітивніших виявах. Стерто, знищено глядача й читача, який визначав культурне життя, скажімо, в 1970 — 1980-ті та який, до речі, був справжнім опонентом тодішньої влади. Одначе «Культура» не мусить звертати увагу на рейтинги, бо ситуація критична, і «бидломанію» вже давно слід перемагати якісним контентом.
«ПОЄДНАННЯ ТРАДИЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ І СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА — ТАКИМ МАЄ БУТИ ОБЛИЧЧЯ КАНАЛУ»
Владислав ТРОЇЦЬКИЙ, театральний режисер і продюсер, засновник Центру сучасного мистецтва «ДАХ» і фестивалю ГОГОЛЬfest, творець етно-гурту «Даха-Браха»:
— Український канал «Культура» повинен починатися з культури ведучих, культури зйомок, культури оформлення студії. Із нуля зібрати таку команду професіоналів, на мою думку, дуже складно. Загалом, до вирішення проблем цього каналу потрібно підходити дуже серйозно. Передусім варто звернути особливу увагу на якість зйомок, якість монтажу передач, а це буде лише при належному художньому керівництві. Чи може це зробити держава — не знаю. Питання ж не лише у фінансуванні, а в тому, хто цим процесом займатиметься. Якщо відбудеться традиційне освоювання грошей, то, певен, канал не зміниться на краще. По-перше, потрібно провести конкурс на концепцію каналу, в тому числі й концепцію окремих передач. Найпростіше, насправді, спробувати скопіювати концепцію з російського каналу «Культура». Це той випадок, коли з російського ТБ копіювати продукт можна. Російський канал високого рівня, але ж там і належне фінансування. У результаті глядачі бачать тільки якісний контент: цікаве документальне кіно, розвивальні інтелектуальні програми. Як варіант, можна було б з’єднати «Культуру» з котримсь із найбільш просунутих українських каналів, де є сучасна технічна база. Не варто також відкидати можливість співпраці української «Культури» зі світовими арт-каналами, які б надавали свою продукцію, доки наш канал не заповнить ефірний час програмами власного виробництва. Поєднання традиційної культури і сучасного мистецтва — таким має бути обличчя каналу. Якщо це буде просто представлення офіційного погляду на класичну культуру в буквальному розумінні, чим сьогодні певною мірою займається Міністерство культури і туризму України, то жодного цікавого каналу влада не зробить.
«ВІРИМО, ЩО ВЛАДА ВИДІЛИТЬ ГРОШІ ДЛЯ МОДЕРНІЗАЦІЇ КАНАЛУ»
Тамара БОЙКО, заслужений діяч мистецтв України, режисер каналу «Культура»:
— При належному фінансуванні канал виглядатиме значно краще, його можна буде модернізувати. Але для цього потрібно мати можливість їздити у відрядження, щоб, наприклад, відвідувати найкращі українські театри та розповідати глядачам про знакові вистави. У нас сьогодні відрядження не практикуються. Канал «Культура», по суті, може робити програми лише в Києві. Погодьтеся, що це ненормально. Також нам необхідна сучасна техніка, за допомогою якої могли б знімати виступи симфонічних оркестрів. Майже в кожному обласному центрі є чудовий хор, філармонія, оригінальний мистецький колектив, про які потрібно розповідати. Це може показати Україну з найкращого боку, насамперед українцям, а потім вже світові. Сьогодні ми можемо тільки мріяти про оновлення обличчя каналу, адже в нас навіть не укомплектовано штат. У режисерів немає ні помічників, ні асистентів. Тобто людина, яка створює програму, не має відповідної служби. Звісно, потрібен транспорт, потрібні апаратні приміщення, в яких ми могли б без відволікань монтувати програми. Словом, у нас проблем непочатий край. «Культура» не має навіть художника, а сьогодні без нього не зробиш хорошої заставки. У нас нема пересувної телестанції, яка дозволяє передавати сигнал. Певно, «Культура» — єдиний канал в Україні, який цього всього не має. І, звісно, потрібні молоді карди з модерним, сучасним баченням запитів професії. На канал слід брати мистецтвознавців, які консультуватимуть авторів програм, зокрема музикознавців. Але, щоб вони сюди йшли, потрібні умови: робочі місця, сучасна апаратура, нормальні зарплати. Тільки за таких умов канал може реорганізуватися. Утім, ми віримо, що влада виконає обіцянку й виділить гроші для модернізації «Культури».
«УСЕ, ЩО СТОСУЄТЬСЯ КУЛЬТУРИ, МАЄ БУТИ БОГЕМНИМ»
Леся САКАДА, журналіст:
— Усе, що стосується культури, повинно бути дуже стильним, гарним, вишуканим, дотепним і навіть богемним. А якщо це стосується української культури, то критерії варто помножити вдвічі. Коли нещодавно почула заяву Азарова, дуже зраділа. Якщо він дотримає слова, український канал «Культура» зможе реорганізуватися. У нас така багата культура! У нас є що запропонувати цивілізованому світові, є чим пишатися! Сподіваюсь, що гроші виділять, і їх ніхто не протринькає. Щоб «Культура» не перетворилася на канал другого гатунку, потрібно переймати досвід у європейських каналів, прагнути до світових стандартів і вимог під час подачі матеріалів. Глядач, який увімкнув канал «Культура», має побачити всю глибину нашої мистецької цивілізації. Переконана, що спеціалістів, які можуть оновити обличчя «Культури», знайти в Україні можна, хоча багато хто з них зрадив високому мистецтвові та перейшов висвітлювати політику.
Сьогодні ТБ і преса під рубрикою «Культура» дають новини шоу-бізнесу: хто скільки заробляє, хто з ким розлучився і так далі. Це просто соромно дивитися й читати, коли ти знаєш глибину платформи нашої культури. Якщо буде політична воля керівництва країни зробити хороший канал, культурна армія освічених та професійних телевізійників знайдеться. Хочеться вірити, що так і буде.
