Усього кілька тижнів залишається Національній телерадіокомпанії України, щоб перейти у формат суспільного мовника — з січня 2015 року Перший Національний має стати вже зовсім іншим і, можливо, навіть з іншим ім’ям (5 грудня цього року НТКУ оголосила конкурс на назву для суспільного мовника. — Авт.). Проте експерти і нові депутати — вихідці із медіа— сфери — зазначають, що ще й досі Закон «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» не ідеальний, а також деякі інші закони потребують внесення змін. Час іде, і проблема відчувається все більш гостро. Тож 10 грудня у Верховній Раді України зареєстрували законопроект №1357 «Про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України», який було подано Вікторією Сюмар. А наприкінці минулого тижня в Києві пройшла Міжнародна конференція «Запуск суспільного мовлення. Зворотний відлік», на якій голова парламентського комітету з питань свободи слова та інформаційної політики серед іншого зазначила: «У нас були розмови зі спікером парламенту, прем’єром, керівниками фракцій, і ми сподіваємося, що вдасться схвалити законопроект за скороченою процедурою до 26 грудня».
ПРО «РЕОРГАНІЗАЦІЮ» В ГОЛОВАХ
Це вже друга міжнародна конференція, присвячена Суспільному телебаченню, що проходить у столиці. Перша відбулася на початку липня цього року. Тоді було набагато менше конкретики, образ суспільного мовника лише починав промальовуватися, а генеральний директор НТКУ Зураб Аласанія навіть так категорично висловився: «Як реорганізовувати структуру, якщо в голові ще нічого не реорганізовано?» Видно, за ці кілька місяців процес «реорганізації» в головах уже зрушив із місця. Юристи представляли цифри із математичною точністю, сам пан Аласанія зміг викласти стратегію розвитку суспільного мовника на 20 років за 5 хвилин свого виступу, та от урядова підтримка виглядала набагато слабшою. Якщо влітку конференцію відвідував прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк і запевняв, що Кабмін готовий надати усю посильну підтримку проекту, то цього разу на зустріч відрядили віце-прем’єр-міністра та міністра культури В’ячеслава Кириленка, який почав із демагогії, як от: «Україна відбула три революції й тепер має унікальний шанс на системні зміни, які вона зобов’язана провести», продовжуючи, що ми «маємо відмовитися від рудиментів радянського і пострадянського», на цьому і закінчив. Цікаво, що цього разу на конференцію не прийшла і Світлана Заліщук, яка у липні запам’яталася учасникам своїм емоційним виступом про відсутність ринку незалежних ЗМІ, заангажовану Національну раду з питань телебачення і радіомовлення попереднього складу і колишніх членів комітету з питань свободи слова, «які були першими опонентами із впровадження важливих реформ у медіа-сфері». Тоді Світлану представляли як засновника та члена журналістського руху «Стоп цензурі!» та руху «Чесно». Змінився статус — змінилися пріоритети?..
ДЕРЖАВНЕ VS СУСПІЛЬНЕ — ВИЖИВЕ ЛИШЕ ОДИН?
На останній конференції «Запуск суспільного мовлення. Зворотний відлік» дуже чітко було видно «водорозділ» між старою школою і новими силами. Коли одні говорили про те, що «вже не час надсилати сильні сигнали, потрібно почати працювати», то другі «здавали назад» і заявляли, що їхня позиція — «чекати змін і не починати працювати до 2015». Дехто звик постійно чекати. Чекати вказівки «згори», знімати «паркети» і кулуарно нарікати на тиск чиновників різного рівня. І це ще не межа зажуреності за совком. Один старший чоловік в окулярах у перерві між дискусійними панелями обурено нашіптував своєму співрозмовнику: «Вони хочуть розформувати комісію з питань моралі!» Проте радує, що таких меншість.
Знову дискутувалося питання про роль державних медій після запуску суспільного мовника. Цього разу Зураб Аласанія заспокоїв голів обласних рад під час прямого включення з їхнього засідання, яке відбувалося в той же день: про те, щоб суспільне поглинуло ОДТРК, не йдеться. Цікаво було поспостерігати за риторикою двох сторін — між ними буквально цивілізаційна прірва. У виступі голови Черкаської обласної ради Валентини Коваленко часто зустрічалися тези: «заповнювати інформаційний простір патріотизмом», «ставати на ноги» і «виховання у населення морально-патріотичних якостей». А зводилося все ось до чого. «Пропонуємо передати на баланс обласних рад ці держтелерадіокомпанії із відповідними коштами з держави. Ясна річ, що фінансування буде розподілятися місцевими радами, і громада контролюватиме те, що вона дивитиметься», — підсумовує Валентина Коваленко. Складається враження, що місцеві чиновники просто захвилювалися — їх позбавляють шматка фінансового пирога, а звідти і поповзли чутки про те, що Національна суспільна телерадіокомпанія України виділить на обласні включення всього 10 — 20 хвилин мовлення. До речі, чутки ці були озвучені на тій самій конференції, підкріплені фразою «активна думка побутує» і звернені до гендиректора НТКУ із запитанням: звідки така інформація? Присутні від таких питань були злегка в шоці, а Зураб Аласанія запевнив голів облрад, що в ОДТРК залишиться повний обсяг мовлення — не 10 хвилин, а скільки зможуть виробляти, стільки й будуть давати в ефір. «Єдине, що буде змінюватися, — це якість мовлення. Процес ітиме роками, але ніхто не відміняє цього», — промовив пан Аласанія.
ЄВРОПЕЙСЬКА ОЦІНКА УКРАЇНСЬКОГО ТБ
А поки в українській медіа-сфері намагаються ділити шкуру ще не вбитого ведмедя, чи то пак майбутнього бюджету, закордонні гості нами захоплюються, попри все. Серед іноземних спікерів на конференції виступив експерт Ради Європи Ад ван Лун. «25 років я даю поради у сфері Суспільного мовлення країнам Східної й Центральної Європи, — повідомив гість із Нідерландів. — Перший мій досвід був в Угорщині 1989 року, де я перебував як представник Ради Європи. На підставі цього досвіду можу сказати, що це — один із найкращих законопроектів у сфері створення Суспільного мовлення і переходу від державного до суспільного, які я бачив (мається на увазі український. — Авт.)». Тут зал зірвався аплодисментами. Але варто пам’ятати, що законопроект — це лише перший крок, така собі організаційна рамка, яка має наповнитися новим змістом і стати нарешті справжнім майданчиком для суспільного діалогу. Оцінити перші практичні кроки суспільного вже можна буде зовсім скоро. А поки до процесу і людей, які ним опікуються, — великий кредит довіри, в тому числі й від закордонних партнерів. Головне — його не втратити.
А підсумувати хотілося б словами посла Канади в Україні Романа Ващука, який зізнався, що з УТ-1 у нього давня історія. «Я був у вашій столиці в готелі «Київ», коли впав Берлінський мур, — ділиться спогадами пан посол. — Але про Берлін дізнався тільки наступного дня, бо дивився «Актуальну камеру» на УТ-1... Перший Національний від лютого цього року досить радикально змінив свою схему, аж люди навіть здивовано зізнаються, що дивляться тепер цей канал і заохочують інших це робити. Дійсно, повіяло свіжим вітром у світі державного мовлення, яке перевтілюється у суспільне. Я впевнений, що всі ці формальні намагання перетворюються у кращі, цікавіші й більш чесні програми для українського глядача. Сподіваюся, що результати цієї конференції я зможу побачити у себе вдома на екрані».
