Переходом в режим інфляційного страхування опікуватиметься спеціально створений НБУ Комітет з монетарної політики. «Його поява зумовлена потребою систематизації процесу прийняття рішень з монетарної політики та посилення комунікацій із суспільством щодо визначальних факторів цих рішень», — пояснила рішення голова Національного банку України Валерія Гонтарева. Очолюватиме його голова НБУ, а до складу увійдуть ключові представники з визначення та реалізації монетарної політики, макроекономічного прогнозування, фінансової стабільності та попереднього нагляду. Засідання Комітету відбуватимуться раз на місяць, але можуть скликатися і позачергово.
Комітет визначатиме параметри грошово-кредитних інструментів для досягнення цілей монетарної політики Національного банку. Аналізуючи стан фінансових ринків, макроекономічних показників і результатів прогнозних сценаріїв, він розроблятиме пропозиції щодо облікової та інших відсоткових ставок НБУ; параметрів проведення активних та пасивних операцій з урегулювання ліквідності банківської системи; визначення та здійснення валютно-курсової політики; розміру та порядку формування обов’язкових резервів для банків; координації грошово-кредитної та фіскальної політик.
Перше його засідання відбулося 25 грудня 2014 року, і учасники погодили прогноз реального сектору економіки, платіжного балансу та монетарних показників, операційні орієнтири грошово-кредитної політики на 2015 рік і визначили основні риси нової операційної структури відсоткової політики НБУ.
Що означає для економіки поява ще одного утворення в Нацбанку? Про це «День» запитав колишнього директора Генерального економічного департаменту Національного банку України, радника президента KSE Ігоря ШУМИЛА:
— Це крок у правильному напрямку. В рамках чинного законодавства і нормативних актів всі рішення щодо монетарної політики ухвалюють на засіданні правління НБУ. Але у центробанках інших країн є органи, яким делегуються ці повноваження, і в них працюють спеціально підготовлені кадри. Тепер у Нацбанку з’явився Комітет, відповідальний за фахове обґрунтування чітких цілей монетарної політики. Адже «таргет» у перекладі означає «ціль». Простіше кажучи, він визначатиме показник інфляції в середньостроковій перспективі, в тому числі з деталізацією на 2015 рік і на наступні роки. Правління НБУ затверджуватиме або ні цей прогноз (пізніше цю функцію мають віддати комітету). Завдання Комітету з монетарної політики — визначити траєкторію динаміки інфляції в країні. Крім того, він надаватиме набір дій (через ставку, обсяги рефінансування, динаміку монетарних агрегатів), необхідних для її втілення в життя, та готуватиме детальний аналіз впливу монетарної і економічної політики на інфляції. Про успіхи в цьому свідчитиме різниця між очікуваннями інфляції та прогнозними цілями таргетування. Якщо вона дорівнює нулю або буде максимально близькою до нього, то дуже добре. Наразі очікування бізнесу значно вищі, ніж пронози НБУ та уряду. Причому в КМУ кажуть про 13%, а в Нацбанку — 17% річних. Звідки така різниця? Пояснення немає. Тому робота цього комітету має бути більш прозорішою: повинні оголошувати графіки його зібрання, публікувати підсумкові релізи та інфляційні звіти. Головна умова ефективної роботи — політична, фінансова та операційна незалежність НБУ і його комітету як одного з підрозділів. Продовження практики бюджетного домінування, як було 2014 року, ставиться Нацбанком в умови, коли виконання покладених на нього зобов’язань вступає в протиріччя з завданнями щодо наповнення бюджету через прямі авансовані перерахунки або за допомогою емісії.
