Якщо з внутрішньо переміщеними особами НБУ таки врегулював відносини, передбачивши, що довідка про статус переселенця прирівнює їх до резидентів, то особи, що лишили півострів багато років тому, ще до окупації Криму, але мають кримську прописку, нині опинилися поза правовим полем. Через неточні формулювання НБУ банки вважають їх нерезидентами, а отже, отримати заробітну плату через банківську карту, зробити грошовий переказ чи скористатись іншою банківською послугою ці громадяни не можуть.
Марія Марченко виїхала з Криму ще 2010 року, зараз мешкає в Києві й уже відчула на собі всі наслідки недосконалості постанов НБУ. Дівчина розповідає, що кримську прописку не змінювала, в травні їй треба продовжити термін дії банківської картки, щоб отримувати зарплату. Та зробити цього не може. Коли пішла отримувати довідку про статус ВПО з управління праці, їй відмовили, оскільки в Києві мешкає давно, а такі документи видають лише тим, хто покинув Крим після березневих подій минулого року.
В Українській Гельсінській спілці з прав людини розповідають, що випадок Марії не поодинокий. І це стало підставою, щоб подати позов до Адміністративного суду Києва на НБУ. Юристи вимагають скасувати постанову НБУ в частині, що дискримінує кримчан за місцем проживання. Суд зобов’язав Нацбанк подати на розгляд антидискримінаційну експертизу, яка мала проводитися при розробці нормативно-правового акта. Та фахівці Нацбанку ніякої дискримінації в попередніх постановах не знайшли, про що й сказано одним реченням у висновках експертизи.
Навіть якщо суд ухвалить рішення на користь позивачів, невідомо, скільки ж доведеться чекати цього позитивного рішення. Тим часом кримчани на території материкової України будуть і надалі зустрічатись із подібними проблемами.
— Встановлення особливих правил для надання банківських послуг для певної групи людей — це вже дискримінація, — вважає Сергій ЗАЄЦЬ, експерт Регіонального центру з прав людини. — Своїми нормативними актами Національний банк поділив кримчан на три групи: громадяни, що проживають у Криму і не є внутрішньо переміщеними особами; внутрішньо переміщені особи; третя група — громадяни з кримською пропискою, що давно залишили Крим. Уникнути негараздів з боку НБУ можуть лише переселенці. Для тих, хто виїхав з Криму давно, вирішення проблеми не існує. Статус нерезидента робить неможливою будь-яку угоду, якщо йдеться про підприємницьку діяльність, отримувати платежі ці люди не можуть, вони підпадають під певний контроль, що позбавляє бажання контрагентів працювати з такими особами. Визнання нерезидентами саме по собі створює психологічний ефект і поділ на своїх і чужих.
На думку юриста УГС Дарини Свиридової, найбільш правильне рішення, щоб НБУ ще раз переглянув свої постанови щодо переселенців, узгодив його з чинним законодавством та прибрав дискримінаційні моменти. А поки НБУ вирішує, громадянам із кримською пропискою радить звертатися до суду.
