«Уявіть собі: у вас є автомобіль з кермом, колесами та усіма іншими необхідними деталями. Але, водночас, у вас немає приладів, які показують швидкість або пробіг автомобіля, рівень пального чи температуру в салоні. І щоразу, щоби отримати ці дані, вам потрібно звертатися із запитом на СТО. Так само із відкритими даними», — говорить директор з питань технологічної політики Microsoft Михайло Шмєльов.
• Як він пояснює, українці і раніше мали доступ до цих даних, згідно із Законом «Про доступ до публічної інформації». Втім, щоб здобувати інформацію, потрібно надсилати інформаційний запит із чітким формулюванням даних, які необхідні. «Це неправильно. Погодьтесь, що на авто, при користуванні яким вам щоразу доводиться звертатися на СТО, ви не їздили б. Ми бачимо можливість шаленого розвитку технологічних соціально-корисних ІТ-сервісів, щоб використовувати ІТ, як інструмент, що допоможе доносити різну інформацію про діяльність держави та окремих високопосадовців», — додає Михайло Шмєльов.
Нагадаємо, минулого року влада проголосила курс демократичних реформ. Зокрема через підписання Угоди про асоціацію із ЄС. Реформа державного управління, що має забезпечити прозорість та ефективність діяльності держорганів, була закріплена в багатьох державних документах. Серед них — Коаліційна угода та Стратегія розвитку України до 2015 року. Обов’язковою частиною проведення цих реформ є, зокрема, відкриття державних даних.
• До того ж на початку березня Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних». Після того, як закон набере чинності, всі органи державної влади будуть зобов’язані вносити інформацію, накопичену протягом років у одну загальну, придатну для комп’ютерної обробки базу даних — data.gov.ua, яку волонтери створили ще рік тому.
У світі та Європі зокрема, процес відкриття даних розпочався вже давно. Про те, як цей процес відбуватиметься в Україні, яких помилок можна уникнути і що ж, власне, дає українцям відкриття даних, дискутували українські та закордонні фахівці ІТ-галузі минулого тижня на першій в Україні Міжнародній конференції з відкритих даних — International Open Data Conference.
Загалом, вигоду від відкритих даних можна умовно розділити на дві категорії — суспільна та економічна.
• Перша ж полягає у тому, що, отримавши доступ до великої кількості державних даних, українці матимуть можливість більше контролювати владу. Це стосується як центральних держустанов, так і місцевих. Адже держава сьогодні оперує величезною кількістю фінансів, серед яких — прибутки підприємств, що перебувають у її власності, сплачені українцями податки, фінансові допомоги міжнародних організацій. За допомогою публічності інформації про надходження та витрати цих коштів, кожен громадянин зможе дізнатися, куди йдуть його гроші.
Наприклад, у Великобританії на основі відкритих даних ІТ-шники 2010 року створили портал під назвою Where does my money go? («Куди йдуть мої гроші?»). Ініціатива спрямована на сприяння прозорості та участі громадян під час аналізу та візуалізації інформації про державні витрати Великобританії.
• Крім цього, відкриті дані — один із важливих інструментів боротьби із корупцією. Адже відтепер стане відомо, наприклад, хто яким майном володіє, які доходи отримує та їх джерела надходжень. Додамо, що в лютому цього року Рада ухвалила Закон «Про відкритість використання публічних коштів», який також передбачає створення єдиного порталу, на якому будуть оприлюднювати інформацію про державні закупівлі, реєстр фізичних і юридичних осіб-підприємців, реєстр вищих навчальних закладів, генеральні плани міст, бюджетні кошти тощо. З часом, обіцяють експерти, до нього додадуть норму про інформацію з казначейських рахунків.
Утім, ухвалені закони — це лише перший крок. Наразі працівникам урядових груп разом із громадськими організаціями потрібно ще розробити перелік наборів інформації для першочергового оприлюднення та її загальні стандарти.
• Друга перевага відкритих даних — для бізнесу. До слова, дослідники demosEUROPA та Варшавського інституту економіки стверджують, що, відкриваючи дані, члени Євросоюзу до 2020 року можуть збільшити ВВП на 1,9% за рік.
Серед таких проектів — CityTransport. Це мобільний додаток, який є свого роду інтерактивною схемою швидкісного електротранспорту Києва. «Найчастіше ми пересуваємося містом на метро, швидкісній електричці чи трамваї. Автобуси, маршрутки та тролейбуси — теж хороший вид транспорту, але дуже важко спрогнозувати графіки їх руху. Інші ж види транспорту рухаються за приблизних графіком. Тому для того, щоб у людей з’явилася можливість якось планувати свій час у міському середовищі, пересуваючись містом, ми і створили цей додаток», — розповідає один із ініціаторів Антон Мойсеєнко.
• Проект стартував ще 2012 року. Сьогодні ж сервісом користується понад півтори тисячі осіб, а сам додаток завантажили на мобільні телефони понад 12 тисяч разів. До того ж коли проект тільки стартував, ще не було таких відомих сьогодні додатків від Google, а «Яндекс» пропонував інформацію лише про рух метро.
«Наразі проект не працює. Адже ми не можемо конкурувати із Google та «Яндексом». Але у нас уже є команда із трьох осіб, з якою ми вдосконалили старий додаток, перетворивши його на новий сервіс пошуку попутників, який сьогодні є дуже популярним. Наші напрацювання з часом змінилися. Втім, вони і надалі приносять людям користь», — додає Мойсеєнко.
• Утім, залишається ще одне, чи не найважливіше питання в процесі оприлюднення даних — чи скористаються ними самі українці? Адже для того, щоби використовувати відкриту інформацію, — потрібно докласти чимало зусиль. І саме тоді у громадськості може з’явитися дієвий інструмент контролю, а у стартаперів — ще одна ідея для нових проектів.
