Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» днями оприлюднила свою так звану аудовану звітність. Однак чи можна називати її перевіреною аудиторами, якщо вони не змогли її підтвердити? Адже ряд важливих документів, які лягли в основу звіту НАКу, були вилучені прокуратурою. Гадаємо, в них, як мовиться, сам чорт ногу зломить. Бо ж «Нафтогаз» завжди був аж надто закритою організацією, і за один раз навести лад у цих Авгієвих стайнях навряд чи вдасться. І це переконливо доводить, що Україні слід було вже давно й на законодавчому рівні підключитися до ініціативи із запровадження прозорості у видобувних галузях (Exstraktive Industries Transparency Initiative, EITI). Це — добровільно підтримуваний на міжнародному рівні стандарт, який впроваджується більш ніж сорока країнами світу.
EITI вимагає проводити аудит платежів, які здійснюють видобувні компанії, а також урядових доходів (на жаль, у нашому випадку це поки що лише збитки), пов’язаних із розробкою природних ресурсів. Тобто компанії та уряди мають розкривати інформацію щодо платежів за використання природних ресурсів, які мають іти на користь громадян. В основі ініціативи — два механізми. Це, по-перше, регулярна публікація достовірних даних про платежі на користь уряду (чого так довго домагалася громадськість від «Нафтогазу» та інших видобувних структур), які пройшли незалежну звірку аудиторськими компаніями. Другий механізм передбачає розвиток системи нагляду, здійснюваної зацікавленими сторонами з метою належного запровадження цієї ініціативи.
В Україні цим опікується багатостороння група зацікавлених організацій, яку очолює заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Ігор Діденко. Саме йому й слід би сидіти на чолі круглого столу, де громадськість, бізнес і уряд домовлялися про співпрацю заради прозорості та інвестицій у видобувній галузі. На жаль, місце заступника міністра на цьому заході так і залишилося порожнім. Презентацію законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення прозорості видобувних галузей України зробила радник міністра Олена Дяченко.
«Щоб інформація була прозорою, нам необхідно внести зміни в закон про надра, щоб самі компанії викладали необхідну інформацію на свої сайти, — зазначає вона й порушує «точкове» питання, що стосується лише нафтогазової галузі: — Вона вже цього року має стати піонером при складанні звіту з прозорості, керуючись змінами, які нам треба внести в закон про ринок газу. Ми не концентруємося лише на обсягах видобутку та запасах, а й приділяємо увагу тому, яким чином компанії сплачують податки. Тож ми матимемо можливість зробити висновки й щодо ефективності рентних платежів до бюджету».
«Прозорість у нафтогазовому секторі дозволяє нам чітко зрозуміти, — говорить заступник голови парламентської комісії з паливно-енергетичного комплексу Олександр Домбровський, — хто, на якій підставі та на яких умовах видобуває вуглеводні та яка при цьому собівартість видобутку. Ми готові активно обговорювати запропонований документ і покращити його, незважаючи на дуже короткі терміни, які відводяться для цієї роботи. І мені б дуже хотілося, щоб ми за швидкістю не втратили якість. Важливо, щоб цей законопроект, як і всі інші, працював ефективно і змінював на краще наше суспільство».
Домбровський характеризує законопроект як такий, що сприятиме модернізації енергетичного сектору, боротьбі з тіньовими схемами, які ще, на жаль, існують. Народний депутат переконаний, що цей документ перетвориться на «одну з великих цеглин, які надають можливість Україні просуватися шляхом демократизації, європейського вибору і запровадження європейських стандартів, яких сьогодні так потребує український народ і наша країна».
«Ми з перших днів появи цієї ініціативи у світі, а потім — і в Україні долучилися до цієї роботи, — говорить керівник англо-нідерландської компанії Шелл в Україні Грехем Тайлі. — Ми беремо участь у багатосторонній групі при Міністерстві енергетики та вугільної промисловості. Наші експерти аналізують законодавство, за допомогою якого впроваджуватиметься ця ініціатива». Він розповідає, чому Україна конче потребує запровадження такої ініціативи. «З нашого досвіду ми знаємо, що прозорість необхідна для встановлення довіри між урядом, бізнесом і громадянським суспільством, — наголошує інвестор. — Ми також знаємо, наскільки важливо, щоб громадськість і все суспільство розуміло, скільки коштів отримує держава від рентних платежів і податків видобувних галузей і як ефективно і на що уряд витрачає ці кошти».
Тайлі визнає, що енергетичну галузь супроводжує багато міфів. «Найкращий спосіб їх спростувати — це викласти на стіл факти. Для галузі також дуже вигідно, щоб суспільство знало про вагомість внеску нафтогазової галузі в державний доробок, — зазначає закордонний фахівець. — Для мене також дуже важливі такі практичні речі, які, на мою думку, незабаром відбудуться. Перше — це те, що містер Демчишин готовий підписати зі Світовим банком документ про підтримку роботи адміністратора цієї ініціативи. Друга практична річ: у нас на столі вже з’явився проект закону, який на цьому тижні буде в Раді. Він надзвичайно важливий для того, щоб українське законодавство було готове до впровадження EITI».
Серед успішно впроваджених аспектів прозорості в Україні Тайлі відзначає те, що Мінекології спільно з Геоінформом зробило такий позитивний крок, як публікація інтерактивної карти розташування ділянок, та, відповідно, перелік власників спецдозволів на використання надр. Як вважає експерт, це не лише забезпечення прозорості, а й створення умов роботи в Україні для потенційних інвесторів. Він також підкреслює, що реалізація EITI дає Україні надзвичайно корисний досвід того, як бізнес, держава і громадянське суспільство можуть плідно працювати разом.
Досвідом застосування EITI поділився представник Посольства США в Києві Джон Буш. Він зазначив, що Сполучені Штати поки що, як і Україна, є лише кандидатом до вступу до цієї добровільної ініціативи. З його слів, у вересні 2012 року президент Барак Обама підписав документ, який є частиною великого плану партнерства з EITI. А 19 березня 2014 року спеціальна група, що складалася з представників держави та компаній-видобувачів, достроково оприлюднила звіт про надходження податків від відповідних компаній та про використання урядом США цих коштів. Дипломат навіть продемонстрував дані про це, розміщені на спеціальному сайті, доступ до якого має кожен громадянин його країни.
Після завершення дискусії «День» запитав одну з активних її учасників — народного депутата Ольгу Бєлькову (фракція «Блок Петра Порошенка») — про економічний ефект, якого можна очікувати від закону щодо прозорості у видобувному секторі. «Суть цього законопроекту в тому, що він усуває бар’єр з ринку, який заважає залученню інвесторів, — відповіла вона. — Адже свої рішення вони схильні приймати залежно від того, які умови для розвитку бізнесу існують в тій чи іншій країні. Ухваливши цей закон, Україна робить важливий крок до перемоги в боротьбі за такого потрібного нам інвестора. А яким конкретно буде його внесок, сьогодні ми не можемо оцінити. Але я не сумніваюся, що, додавши прозорості видобувним компаніям, ми його дуже істотно збільшимо».
