Ситуація в Україні вимагає скликання Національного круглого столу з розвитку країни. Така пропозиція прозвучала на розширеному засіданні Антикризової ради громадських організацій (до неї входить понад 100 всеукраїнських об’єднань), де розглядалось виконання Антикризової програми спільних дій влади і бізнесу. Учасники обговорення зазначали, що 2014 року і за перші місяці цього року економіка країни не лише не припинила падіння, але й погіршила всі показники.
Жодна з галузей, включаючи сільське господарство, яке останнім часом вийшло в лідери, не показала позитивних результатів. Знизився і рівень життя громадян. Галопують безробіття, споживчі ціни і комунальні тарифи, падає заробітна плата, зростають заборгованості з її виплати, знижується довіра на всіх суспільних горизонтах: до уряду, до банків, до податкових органів, поширюється невдоволеність владою як пересічних людей, так і бізнесу. На засіданні наголошувалося, що уряд не працює з реальним сектором економіки, його не цікавить промислова політика.
Антикризова рада закликає консолідувати можливості влади й суспільства у подоланні кризи та побудові держави європейського типу. У зв’язку з цим висувається вимога переформатувати уряд, ввівши до нього ефективних деполітизованих практиків. При цьому громадські і ділові організації (у тому числі УСПП, Американська торговельна палата, Європейська бізнес асоціація), що входять до ради, наполягають на недопустимості зміни всього уряду, на збереженні коаліційної більшості і на подальшому виконанні ним всіх узятих на себе зобов’язань.
ДО ЧОГО ПРИЗВОДИТЬ ДУРІСТЬ
«Африка готова купувати українські автомобілі, — зазначав у ході дискусії, що розгорнулася, голова правління «Укравто» Олександр КОЗІС. — Але вони там продаються навіть дорожче, ніж у нас вдома, тому що в Європі експортерам автоматично відшкодовується ПДВ, митний збір, сплачений за комплектуючі, використовувані для виготовлення товару, й акциз. В Україні все це не відшкодовується навіть у теорії. Торік це ще хоч якось працювало... А як нам пояснити в Ефіопії, чому їм треба платити ще й акциз на бензин, залитий у бак автомобіля, який у нашій країні не використовується, а вивозиться до них? — запитує автовиробник. — Яку розкіш купують ефіопи в Україні разом з автомобілем? Жодної. Ходимо, пояснюємо, розповідаємо про всі ці ляпи, які душать виробництво. Всі слухають, але ніхто нічого не робить і ні за що не відповідає».
«Це був приклад того, як чиновники не працюють, — продовжує Козіс. — А тепер — як вони працюють. У листопаді минулого року Міністерство інфраструктури видало наказ №615. Він впроваджує нові правила надання послуг під час ремонту транспортних засобів. Попередній наказ теж був не ідеальний, але там був дуже хороший пункт про те, що передбачений у цьому документі наряд-замовлення може бути видозмінено. І тому всі ляпи старого наказу нівелювались. А ось новий наказ вимагає, щоб у наряді-замовленні були відсутні дата ремонту, найменування клієнта та його адреса, а також адреса виконавця. Мін’юст цей наказ реєструє. Але в ньому не зафіксований, як належало б у нашому столітті, штрих-код, натомість зазначається, що наряд-замовлення має фіксуватися в амбарних книгах, прошитих, пронумерованих і опечатаних». У результаті цей наказ ігнорується буквально всіма і породжує у людей недбале ставлення до рішень влади, — стверджує Козіс і запитує: — Ми що, хочемо виростити покоління нігілістів?».
ПЕРЕВІРЯЮЧІ НА ВОРОТАХ
Валентин ЗАПОРОЖЧУК працює в агропромисловому секторі, в компанії, яка вклала понад 30 мільйонів євро в будівництво й оснащення найсучаснішим європейським обладнанням молочноконсервного комбінату в селищі Ічня. В результаті комбінат має 10% українського ринку і 50% в об’ємі експорту молочної продукції України. Вона надходить майже до 40 країн світу. Запорожчук констатує, що лідером на світовому ринку у відповідному сегменті продукції є європейці. Тому він відверто заявляє, що ринки для українських продуктів харчування треба шукати не у Європі, а там, де ці продукти складніше виробляти. Там ми ще можемо з європейцями конкурувати. А це країни Азії й Африки, де немає умов для вирощування всіх культур.
Запорожчук у захваті від умов інвестування в промисловість Туреччини, де кредити дешеві, а нові підприємства, крім того, на п’ять років звільняються від сплати податків, для них на 50% знижуються ставки соціальних фондів, що позначається на заробітній платі персоналу. «А ми не встигли ще увімкнути електродвигуни, а у нас уже «висять на воротях» перевіряючі й податкова, — згадує промисловець. — Сьогодні ми платимо десятки мільйонів гривень податків, але ще більше — відсотків за кредитами. Ми їх брали під 12%... І в цих умовах ми умудряємось розвивати підприємство. Але скільки їх ще в таких умовах може з’явитися в нашій країні?»
«ТРЕБА МІНЯТИ КАДРИ»
«Бізнес у складній сьогоднішній ситуації готовий до співпраці з владою, — говорить народний депутат, голова Ради підприємців при Кабміні Леонід КОЗАЧЕНКО. — Треба, щоб це можна було сказати і про владу. Якщо вона не робитиме цього, то ситуація в країні не зміниться. Весь світ сьогодні говорить і нарікає на те, що, маючи ці проблеми і можливість їх подолати, ми цього не робимо. Декларуємо реформи, а їх ніхто не бачить (Козаченко нещодавно повернувся з поїздки до США і спирається на думки американців, із якими там розмовляв. — Авт.). Ми говоримо, що боремося з корупцією, а реального прогресу немає. Єдине, з чим усі там готові змиритися, — це те, що у нас триває війна, люди воюють і помирають за нашу державу. І це — об’єктивна реальність. Усе інше — це речі, які повинні подолати ми, а ми цього не робимо».
«Що треба робити? — Пропонувати уряду якісь конкретні дії, — говорить один із найдосвідченіших експертів, — на столі повинен лежати якийсь документ». Найкращим з усіх можливих Козаченко називає Антикризову програму, розроблену Антикризовою радою й УСПП. За його словами, це не ідеальний документ, але в ньому є конкретика, й у влади сьогодні такої програми немає. Козаченко пропонує владі взяти його за основу і доопрацювати. Якщо з цим зволікати, то, на його думку, можуть бути серйозні негативні наслідки. «Сьогодні треба міняти кадри, — додає він, — хоча б тому, що світ не сприйняв такої кількості іноземців у виконавчій владі України. Україна — не Африка, ми не були і не будемо колонією якоїсь держави»...
