Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Господарники» проти «законодавців»

Експерти — про особливості виборчого процесу на Донеччині
23 серпня, 2012 - 00:00
ФОТО КОСТЯНТИНА ГРИШИНА / «День»

Виборчий процес розпочався. Експерти вже фіксують певні моменти, пов’язані з його порушенням. Одна з організацій, що стежить за проведенням виборчої кампанії у конституційному руслі, — Донецьке відділення ГО «Комітет виборців України». Про особливості передвиборчої кампанії в Донецькому краю «Дню» розповіли експерти КВУ — Сергій ТКАЧЕНКО, Олександр КЛЮЖЕВ і Олег ГРИШИН.

ПРО СПИСКИ: «КІЛЬКІСТЬ НОВИХ ЛЮДЕЙ ПРИ ДІЇ СТАРИХ ПІДХОДІВ АБСОЛЮТНО НЕ ЗМІНЮЄ ЯКОСТІ»

Сергій ТКАЧЕНКО: — У суспільстві, де населення не задоволене як економічною, так і соціальною ситуацією, запит на нові обличчя завжди буде. Ці запити пов’язані з очікуванням кращого майбутнього. На жаль, і ця, і всі попередні виборчі кампанії — це банальне переформатування старих підходів, політичних форм і методів. Від того, що дві партії об’єднуються в спільний блок і створюють єдиний список, підходи до політики і сутність процесу не змінюються. Якісні зміни можуть прийти лише з усвідомленням нових цінностей і як наслідок — формуванням на їхній основі нових принципів.

Зрозуміло, що політичним партіям комфортно перебувати за тих умов, за яких вони звикли існувати, і ніхто з власної волі не збирається полишати цю «зону комфорту». Чи стануться в нашій політиці якісні зміни — залежатиме від того, наскільки суспільство в особі громадських організацій, експертів, активних громадян зможе проявити «свій голос», заявити про своє право на формування порядку денного. Чи стане ця робота дійсно запитом на нову політику, від якого не можна відмовитися, залежатиме від кожного з нас.

Олександр КЛЮЖЕВ: — Тут можна додати один важливий аспект: за великим рахунком списки політичних сил значно оновилися. У кожної політичної сили на це були свої причини. У ВО «Батьківщина» це певні проблеми з частиною народних депутатів, які пов’язані з владою, і на їхні місця прийшли нові люди. З іншого боку, відбулося скорочення списку через появу мажоритарної системи. Найвідоміші політики, яким довіряють, увійшли до списку, інші — відійшли на другий план. Окрім того, є Кличко і Королевська, де проекти створювалися з нуля. Проблема в тому, що ці оновлення не супроводжувалися появою нових лідерів. Величезна кількість кандидатів, які не мають досвіду у виборчих кампаніях, тихо влилася до списків, але знову ж таки свої прилюдні позиції з актуальних проблем української політики вони не висловили. Ми «старих» замінили на «нових», але абсолютно не знаємо, хто ці «нові».

— А чи є такі нові люди в Донецькій області і чи багато їх?

С. Т.: — Насправді це не принципово! Кількість нових людей при дії старих підходів абсолютно не змінює якості. Це природний процес: одні старішають, інші приходять на їхнє місце. Але якщо вони не сповідають нових цінностей, а стоять на тих же позиціях, які були у їхніх попередників, то нічого не зміниться. Стало навіть ще складніше, все перетворюється на технологічний процес. Ті політичні партії, які не можуть розраховувати на довіру й підтримку виборців області, кандидатів до своїх лав добирають відповідних. Людина, яка дає згоду на участь у технологічному проекті (а в нас практично всі партії саме такі), низько оцінює свої шанси.

ПРО ПІДКУП ВИБОРЦІВ: «У НАС ПРИЙНЯТО ВИКОРИСТОВУВАТИ БЮДЖЕТНИЙ АДМІНРЕСУРС»

— ЗМІ вже фіксують факти підкупу громадян: хтось ставить кабельне телебачення, хтось роздає сувеніри, хтось лікує громадян і так далі. Чи було зафіксовано конкретні пропозиції від конкретних політичних сил на Донеччині?

О. К.: — Тут слід звернути увагу на особливості нашої області. У нас раніше не було помічено масового прямого підкупу населення політпартіями. І зараз такі випадки масово не фіксуються. У чому причина? У нас є домінуюча політична сила і домінуючі кандидати, і якщо вони застосовуватимуть дії, пов’язані з прямим підкупом, це буде дуже помітно. Якщо подивитися в інших областях, то подібне існує там, де є кілька рівнозначних кандидатів. Але вони не афішують підкупу виборців своїх опонентів тому, що їх самих можуть звинуватити в подібному. У нас же прийнято використовувати бюджетний адмінресурс. Кандидат обіцяє місцевим громадам розв’язання їхніх проблем за рахунок бюджетних коштів. Ремонтують дороги, вивозять сміття, будують дитячі майданчики, ремонтують лікарні і так далі. Частина кандидатів це робить за власний рахунок, ну а частина — відверто говорить про те, що вони виступають лобістами територіальних громад і за допомогою бюджетних програм зможуть розв’язати безліч питань. І проблема в тому, що всі наші кандидати перетворилися на господарників, а не на майбутніх законодавців. Фактично ніхто не говорить про свої плани в законотворчій діяльності. І якщо перебільшувати, то в кожному окрузі у нас є другий потенційний міський голова, який обіцяє вирішувати ті проблеми, якими, власне, має займатися місцева влада за допомогою законодавчо визначених механізмів.

Олег ГРИШИН: — У нас із вами підкуп виборців починається законодавчо з 30 липня і триває до 20.00 28 жовтня. До 30 липня і після 20.00 28 жовтня все, що відбувалося, юридично не вважається підкупом. Виборці є, і всі ті процедури, які існують, де-факто є, але де-юре їх немає. Це теж дуже велика проблема. У нас є законодавче поле, але в суспільстві немає розуміння духу закону. Власне, агітація починалася не перед Євро-2012, а набагато раніше, у квітні, коли партії проводили опитування щодо настроїв виборців. І тут, можливо, проблема більше в тому, що люди це сприймають. Якщо ми купуємо дешеву неякісну ковбасу, значить, її вироблятимуть. Точно так і тут.

— Як можна розв’язати цю етичну проблему? Потрібно писати закони чи домовлятися між собою, якщо не на всеукраїнському рівні, то хоча б на регіональному?

О. К.: — Це саме морально-етична проблема. Тут відповідь може бути «Всі методи хороші». У тих країнах, де існує така проблема, намагаються врегулювати питання за допомогою закону. Наприклад, у Латинській Америці є пряма заборона на ініціацію соціальних програм у період передвиборчої кампанії. У Мексиці запровадили пряму заборону. Старі програми під час виборів реалізуються, але нові заборонено запроваджувати. А коли вибори закінчилися, з’являються нові соціальні програми. Можливо, це теж наш шлях. Але у кожного, хто бажає обійти заборону, завжди буде така можливість. Тому слід іти не лише законодавчим шляхом, але й підвищенням рівня свідомості виборців, інформуванням. Коли у виборця буде відторгнення методів прямого або непрямого підкупу, підлещування і так далі, тоді ситуація зміниться. Якщо зараз ставлення до цього лояльне, то жодним законодавчим проектом цього не змінити.

ПРО СИСТЕМУ ГОЛОСУВАННЯ: «У НАС ТУТ ОДНОПАРТІЙНІСТЬ ВЛАДИ НА ВСІХ РІВНЯХ»

О. К.: — Уже зараз можна спостерігати, що мажоритарна складова сприяє певній закритості виборчого процесу. За великим рахунком, є загальнонаціональний контекст виборів. Є опозиція і влада. А в мажоритарному окрузі таких понять немає: не було ні влади, ні опозиції, ні конкуренції, ні дебатів. Були окремі впливові мажоритарники, які нишком працювали з виборцями й самі обирали ті методи, які їм підходили більш за все. І, за великим рахунком, весь цей процес був непублічним. Випадки, які КВУ виносив на публіку, часто фіксувалися тому, що самі кандидати не розуміли, що роблять сумнівні речі. Якби вони про це не говорили, то ніхто б і не знав про подарунки, використання адмінресурсу і так далі. І в цьому плані мажоритарна складова підвищила ефект матеріальної зацікавленості виборця.

О. Г.: — Я неодноразово говорив і говоритиму, що вибори в Донецькій області проходили і проходять за сценарієм, який описував Йосиф Віссаріонович: головне — не як голосують, а як голоси рахують. І робота з виборцем — це один напрямок, а робота з дільничними комісіями — інший.

О. К.: — Я б іще хотів звернути увагу на той момент, що кандидати-мажоритарники, які мають достатній фінансовий ресурс, заздалегідь розпочали виборчу кампанію, і для цього є технологічне обѓрунтування. Кандидат, який прийде пізніше (з програмами, ідеологічними пунктами), виглядатиме вже дещо тьмяно на тлі масштабних соціальних проектів, які було проведено раніше його опонентом. Фактично вистрілять ті, хто першими зробили ставку на фінансовий ресурс. Як би ми не оцінювали виборця з морально-етичного погляду, кандидату, який спиратиметься на програми, в мажоритарному окрузі буде дуже складно.

С. Т.: — Коли виборці не можуть оцінити кандидата з погляду довготермінової перспективи, вони підміняють це чіткими короткотерміновими завданнями.

О. К.: — 2002 року, коли останній раз була подібна система, ми могли помітити, що виборець залишався чесним перед собою: за списками він голосував серцем, а у мажоритарному окрузі — за конкретними справами та ресурсами. Це можна спостерігати за результатами тих виборів. Окрім того, специфіка Донецького регіону в тому, що в нас тут однопартійність влади на всіх рівнях. Найбільш впливові кандидати і місцеві органи влади репрезентують одну й ту ж політичну силу, і за цих умов визначити, де благодійні ініціативи, навіть якщо ми їх допускаємо, а де діяльність влади із застосуванням бюджетних коштів, складно.

— Що можна сказати про тенденції в підтримці політичних сил місцевими ЗМІ?

О. К.: — Моніторинг ЗМІ не є нашим пріоритетом. Нас більше цікавить робота з комунальними ЗМІ, бо це — гроші платників податків. І, за великим рахунком, усі ті журналісти, які працюють у комунальних ЗМІ, не лише відповідають за певні стандарти і висловлюють свій погляд, вони також відповідальні за ефективність використання тих державних і місцевих фінансових ресурсів, які дають їм платники податків. І в цьому плані вимоги до їхньої роботи в умовах виборчого процесу, на мою думку, мають бути найсуворіші. Але є побоювання, що влада впливає на комунальні ЗМІ, і ми це фіксуємо.

С. Т.: — Ситуація зі ЗМІ на 100% відображає ситуацію, яка склалася в інших сферах з адміністративним ресурсом, і змінитися вона не зможе, доки не зміниться ситуація в інших секторах.

— Отже, ситуація в політичному житті області багато в чому залишається колишньою?

О. Г.: — Небіжчик Патріарх Сербський сказав: «Я прекрасно розумію, що ми не зможемо побудувати Царство Небесне на землі, але всіма своїми справами ми маємо не дозволити побудувати на цій землі Пекло». Те ж саме робимо ми. Ми прекрасно розуміємо, що своєю діяльністю не зможемо побудувати найкращий політичний устрій у Донецькій області, але своїми діями ми прагнемо зробити так, щоб ця виборча кампанія не стала найбруднішою.

Катерина ЯКОВЛЕНКО, Донецьк
Газета: 
Рубрика: