Ветує чи ні? Це запитання буде одним з головних в Україні в наступні два тижні. Після підпису спікером резонансного законопроекту № 1558-1 (про реструктуризацію валютних кредитів для фізичних осіб) у глави держави Петра Порошенка є десять днів на роздуми. Нагадаємо, що наприкінці минулого тижня депутати самі того не очікуючи ухвалили в третьому читанні цей документ. Реакція країни була неоднозначною: з одного боку, він відкриває шлях до перерахунку кредитів за курсом 5,05 гривні за долар, з іншого — є реальною загрозою для банківської системи (банки мають списувати різниці з прибутків, а «прощення» стосується широкого кола споживчих кредитів, не лише іпотеки).
За оцінками Мінфіну, це означає 95 мільярдів гривень збитків для банківського сектору. «Це більше, ніж буде витрачено на оборону і правоохоронну діяльність у 2015 році. І ці кошти будуть платити всі громадяни, у формі погіршення стану нашої банківської системи, нових банкрутств банків, втрат депозитів громадянами, які ні в чому не винні. Це — популізм, який не має нічого спільного із справедливістю», — так оцінила міністр фінансів України Наталія Яресько.
«Несправедливо буде за рахунок коштів всіх платників податків задовольнити потреби 65 тисяч, тобто менше, ніж десятої частки відсотка, тих, хто не хоче, або іноді і не може обслуговувати валютні кредити», — відреагував зі свого боку на прийнятий законопроект президент Петро Порошенко. Втім він не уточнив подальшої долі документу (має ще час), а лише додав, що це — загроза для фінансового сектору. Мовчання президента цілком зрозуміле: в його передвиборчій програмі також є пункт про валютну реструктуризацію...
Володимир ПОЛОЧАНIНОВ, депутат VII скликання:
Позичальники не повинні на 100% платити за недостойну поведінку держави, яка підняла вартість долара з 5 до 20 гривень. Але водночас держава не повинна оплачувати «шару» позичальникам, які взяли кредит, купили мерседеси і зараз плачуть, що немає чим платити. Потрібно готувати новий законопроект і зарахувати до нього кілька пунктів. Перший — забути про банківські санкції і пені за несвоєчасне погашення кредиту. Другий — розрахувати середньозважену ставку за весь період обслуговування кредиту і зробити на її базі перерахунок суми до сплати. Якщо її достатньо для покриття кредиту, то закрити його і забути. Якщо ні — зафіксувати залишок суми за сьогоднішнім валютним курсом. НБУ мав би піти двома шляхами: дати рефінансування банкам з найбільшим числом іпотеки і паралельно створити єдиний санаційний банк
Колишній міністр економіки України Роман Шпек звертає увагу «Дня» на ще одну небезпеку. «Мене більше вражає те, що рівень підтримки цього проекту «Опозиційним блоком» значно нижчий, ніж у проурядової коаліції. Ті, хто проголошував європейський вибір, радикальні реформи, — здулись. Камікадзе стають комедіантами, бо відмовляються від співпраці з міжнародними фінансовими організаціями», — говорить він. За словами Шпека, основна небезпека такого кроку полягає у розриві співпраці з МВФ, що означає припинення кредитування з інших джерел і не можливості закупівлі на зиму газу.
Натомість голова парламентського комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Сергій Рибалка вважає, що НБУ і уряд набивають пафосу довкола руйнівного характеру цього документу. «За даними НБУ, на початок липня всього валютних кредитів для фізичних осіб в українській банківській системі налічується близько 4,7 мільярда доларів. Очевидно, що курсова різниця ніяк не може становити ті суми, про які заявляють противники реструктуризації, а збитки банків будуть ще значно меншими. Якщо відняти всі збитки, які несуть банки без реструктуризації, то ви отримаєте ще кардинально іншу картину. До того ж, валютні кредити виплачуються вже 5—7 років, то банки вже відбили їхню вартість», — пояснює він. Втім, його позиція очікувана: Радикальна партія, представником якої він, є була одним із ініціаторів цього документу.
На думку депутата сьомого скликання Володимира Полочанінова, об’єктивно є дві сторони валютної медалі. Одна, пояснює він, — в нормальній країні кредитування можливе тільки у національній валюті. За цим мав слідкувати НБУ. Відтак не можна звинувачувати людей, що вони взяли дешевий кредит в доларах. «Це ж логічно, що людина вибирає для себе найкращі умови. Інша справа, що економіка і гривня виявилася не настільки стабільна і долар замість 5-ти подорожчав до 20 гривень», — озвучує Полочанінов. Інша сторона, додає він, це коли позичальники кажуть про подорожчання кредиту і забувають при цьому додати, що житло і товари, які вони придбали, автоматично теж подорожчали разом з курсом. Тож, наприклад, вартість придбаної квартири за 100 тисяч доларів такою і лишилась, а в гривні вона зросла. «У нас дві крайності: уряд намагається свої проблеми перекласти на людей, а депутати перед виборами — сподобатися електорату», — пояснює він причину валютного популізму.
«Підписання цього закону призведе до ще більшого підриву банківської системи. Саме тому я не вірю, що його підпише Президент. Є голова парламенту, який може не підписати документ. Крім того, я вже чув у залі розмови, що багато депутатів не зрозуміли за що голосують і думали, що за повернення за повторне голосування за документ. І зараз вони пишуть заяви про відкликання своїх голосів», — говорить «Дню» про долю проголосованого законопроекту народний депутат від БПП Руслан Демчак, який єдиний з усього парламенту проголосував проти «валютного» закону.
Тим часом опитані «Днем» експерти кажуть, підписання, або вето все одно проблему не вирішує. Владі доведеться шукати новий варіант валютного компромісу. То де лежить його межа?
«Банки розуміють, що є два шляхи: або домовлятися з позичальником і поступово отримувати гроші, або ж взагалі не отримувати. Вони обирають перший варіант і йдуть на компроміс і кредити не обслуговуються», — розповідає про один з можливих варіантів Демчак.
«НБУ має стимулювати банки до реструктуризації таких позик, щоб ці кредити не списували, а пролонгували. Має бути реструктуризація валютних кредитів, а не подарунки «всім і вся», — додає член парламентського комітету з питань фінансової політики й банківської діяльності Павло Різаненко.
Натомість Полочанінов вважає, що треба писати новий законопроект. «Зрозуміло, що позичальники не повинні на 100% платити за недостойну поведінку держави яка підняла вартість долара з 5 до 20 гривень. Але водночас держава не повинна оплачувати шару позичальникам, які взяли кредит і купили мерседеси і зараз плачуть, що немає чим платити», — пояснює він. Полочанінов пропонує включити в нового валютного законопроекту кілька речей. Перше — якщо клієнт сплачує тіло кредиту і відсотки, то треба забути про банківські санкції і пені за несвоєчасне погашення. Друге — розрахувати середньозважену ставку за весь період обслуговування кредиту і зробити на її базі перерахунок суми до сплати. Якщо її достатньо для покриття — закрити і забути. Якщо ні — зафіксувати залишок суми за сьогоднішнім валютним курсом. Далі, продовжує він, НБУ мав би піти двома шляхами: дати рефінансування банкам з найбільшим числом іпотеки і паралельно створити єдиний санаційний бакн, куди б переводилися погані кредити.
До слова: завтра в Адміністрації Президента відбудеться чергове засідання Нацради реформ, де обговорюватимуть реформу фінансового сектору. За даними «Дня», на засіданні презентують допрацьовану програму розвитку фінансового сектору, а також покажуть програму розвитку банківського сектору.
