В Україні побільшало «тіньовиків». Минулого тижня Мінекономрозвитку оприлюднило свій звіт за підсумками першого кварталу цього року «Тенденції тіньової економіки в Україні». За підрахунками спеціалістів міністерства, за перші три місяця рівень тіньової економіки становить 47% від обсягу офіційного ВВП. Це на 5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. До того ж такі результати свідчать про те, що тенденція, яка розпочалася ще 2013 року, продовжується і нині.
Згідно з наведеними даними в звіті міністерства, зростання рівня тіньової економіки показали результати оцінювання за трьома з чотирьох методів. Зокрема, за методом «витрати населення — роздрібний товарооборот» зафіксовано зростання тіньової економіки на 5 п.п., до 56%, за методом збитковості підприємств — на 8 п.п., до 50%, за електричним методом — на 6 в.п. до 38%. І лише один з методів — монетарний — зафіксував зниження рівня тіньової економіки на 1 п.п. до 35%.
Утім, і в самому уряді розходяться в оцінках масштабів тіньового бізнесу в країні. Як заявляла раніше заступник міністра фінансів Олена Макеєва, рівень тіньової економіки в Україні перевищує офіційні дані Міністерства економічного розвитку і торгівлі. За її словами, показник значно вищий за оцінками бізнесу, сягає 60% у роздрібній торгівлі, 40% — у фармацевтичній галузі, 67% — у легкій промисловості. А за оцінками Державної фіскальної служби України, тіньова економіка в країні щомісяця забирала з бюджету близько 3 мільярдів гривень.
Як зазначають автори звіту, серед причин збільшення тінізації бізнесу — зневіра в поліпшення економічної та політичної ситуації та подальше загострення політичних стосунків з РФ та згортання економічних зв’язків з нею. «У період економічних криз вона (тіньова економіка. — Авт.) відіграє роль так званої амортизаційної подушки, дозволяючи суб’єктам підприємницької діяльності підтримувати рівень власної конкурентоспроможності. Разом з тим у період існування загроз національній безпеці та військових конфліктів на території країни зміна обсягів тіньової економіки, з одного боку, віддзеркалює тенденції до її перетворення на кримінальний бізнес, а з другого — є реакцією бізнесу на зростання ризиків щодо його знищення», — зазначають у Мінекономрозвитку.
До слова, за даними опитування керівників підприємств, що здійснюється Нацбанком, індекс ділових очікувань з початку цього року знизився порівняно з IV кварталом 2014 року на 12,6 п.п. — до 83,5%. Це стало наслідком посилення негативних очікувань респондентів щодо усіх аспектів економічної діяльності в наступні 12 місяців.
Стає все більш очевидно: бізнес не хоче працювати в умовах, які йому активно намагається нав’язати влада. Навіть якщо й ці правила — з подачі таких впливових міжнародних інституцій як МВФ чи Світовий банк. Чи проблема — в іншому, наприклад, неправильному виконанні рекомендацій? Про це «День» і запитав у експертів.
КОМЕНТАРІ
Наталія КОЖЕВIНА, голова Всеукраїнської професійної спілки працівників малого і середнього бізнесу «Єднання»:
— Бізнес йде в тінь, тому що нічого не зроблено для покращення умов його роботи — не змінено систему податків і штрафів, нереформовано митницю. Ці всі чинники змусили бізнес відмовитися від легальної роботи. Все отримується через хабарі, які сьогодні стали ще більшими від органів місцевої влади, які підпорядковуються вищим органам влади.
Усе тільки погіршилося. Для легалізації приводу немає. Бізнес, який не зміг «домовитися», припинив свою діяльність. Інший бізнес «ліг» під тіньові схеми, які створені чиновниками. Це нормальний процес для держави, яка не хоче захищати свого підприємця. І він сьогодні нікому не потрібен.
Звісно, у бізнесу буде запас терпіння — люди завжди їдять, відпочивають, розважаються. Але якщо раніше намагалися створити власність і якось її підтримати, то зараз вони нічого не хочуть. Молоді підприємці бажають виїхати за кордон. А старі — ще якось працюють.
Я дуже сумніваюсь, що сьогоднішні політики бажають зробити податкову реформу такою, щоб вона хоч трохи почала давати можливості для активної роботи і легалізації. Реформи повинні проводитися в комплексі.
Анна ДЕРЕВ’ЯНКО, виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації:
— Порахувати тіньову економіку — достатньо складно. 47% — це високий рівень. І в загальному, показник міністерства цілком відповідає реаліям.
Чому бізнес іде в тінь? На його думку, влада не робить тих речей, які йому потрібні. Влада робить речі, які потрібні для макроекономічної рівноваги і в цьому слідують рекомендаціям того ж МВФ. Але і те, що говорить МВФ і інші міжнародні економічні інституції щодо покращення бізнес-клімату, на сьогодні не так і активно проводяться. Взяти б для прикладу податкову реформу, яка мала б поліпшити ситуацію в країні. Зокрема, бізнесу потрібне зменшення навантаження на Фонд оплати праці, бо в цьому секторі дуже багато тіні.
По-друге, рівні права. Нинішня система спрощеного оподаткування використовується як дірка для уникнення оподаткування. Тому «білі» бізнесмени вважають, що вона має лишитися тільки для мікробізнесу, а не використовуватися великим бізнесом для оптимізації своїх потоків. По-третє, справедливість відшкодування ПДВ. Деякі бізнесмени кажуть, що коли автоматична система працює не для всіх і не завжди ефективно, то можна повернутися до загальної системи відшкодування ПДВ, але зробити її максимально прозорою. Щоб бізнес бачив, якщо в держави немає грошей, то вона відшкодовує по 10% усім компаніям, а не 100% одній, а іншим — нуль.
Крім того, слід відновити довіру до державних установ. Адже без довіри вийти з тіні вельми складно. Для цього потрібно мати інститути влади, які працюють справедливо, насамперед — судова система.
Здається, ніби не вистачає рішучості і радикальності до того, щоб бізнес відчув серйозні зміни на краще.
Бізнесу сьогодні здається, що держава намагається зробити краще в різних сферах одночасно, але потрібні пріоритети і потрібно фокусуватися на найважливіших речах. Зрозуміло, що сьогодні — це питання безпеки. Але якщо не матимемо потужної економіки, то навряд чи це питання буде колись закрите.
Андрій ДЛIГАЧ, співзасновник громадської платформи «Нова країна», співавтор ініціативи «Перший професійний уряд реформ»:
— У країні на сьогодні жодних «антитіньових» реформ не проведено. Реформа податкової системи, яка начебто проводилася до цих пір, а виявилася «антибізнесовою», заганяє підприємців далі в тінь. Незважаючи на те, що сам бізнес готовий працювати чесно завдяки Майдану. Але зараз є реальні спроби все це виправити. Тому що і Мінфін, і Верховна Рада почали прислуховуватися до громадських податкових груп.
Відсутність довіри до поточних органів влади з боку народу призвела до зменшення на 25% роздрібної торгівлі, створює для бізнесу умови шукати шляхи оптимізації витрат. А там, де ці шляхи — там завжди спроби уникнути сплати податків.
Ми самі повинні провести кардинальну податкову реформу. МВФ чи інші міжнародні інституції тут ні до чого. Запропоновані зміни, наприклад, оподаткування заробітних плат — зменшення до 20% — за нашими підрахунками, дозволить вивести 20 — 30% ВВП з тіні.
Другий крок — пов’язаний і системою правосуддя і правом на власність. Брак довіри до влади пов’язаний із тим, що бізнес немає захисту від свавілля чиновників. Бо суд завжди ухвалює рішення на користь державних органів. І навіть у тих випадках, коли приймається на користь бізнесу, — держава виконує менше ніж 1% таких справ.
Сьогодні «на руках» у населення — понад 90 мільярдів доларів і повернути ці гроші в економіку можна лише через відновлення довіри. Наприклад, механізм створення внутрішнього Фондового ринку. Але все ж таки все пов’язано із податковою реформою.
