Мінфін завершує підготовку нової податкової реформи. У понеділок увечері на сайті міністерства розмістили інформацію, що, як вважають самі урядовці, показує, «які ще критично важливі для бізнесу проблеми повинна вирішити податкова реформа (та можливі варіанти їх вирішення), щоби дійсно спростити умови для ведення бізнесу в нашій країні, усунути суперечності у трактуванні Податкового кодексу і стати справді «радикальною реформою».
Як заявила напередодні міністр фінансів Наталія Яресько, сама ж Податкова реформа має бути подана на розгляд Верховної Ради вже у вересні. За її словами, новий документ готується спільно із представниками виконавчої та законодавчої влади, бізнес-асоціаціями, громадськістю, українськими та іноземними експертами.
Гасло податкових новацій — «Спрощення. Прозорість. Справедливість». Пропонується усунути численні двозначності в нинішньому законодавстві, покращити формулювання окремих статей.
«Терміни правильні. Спрощення, прозорість і справедливість — це те, що сьогодні необхідно. Але питання в тому, що вкладати в ці поняття. Наприклад, у розділі «Спрощення» йдеться лише про уточнення термінів. Не йдеться і про зміну системи розрахунків податків про алгоритми, про покращення електронної системи адміністрування, яка сьогодні суттєво негативно впливає на бізнес. Не розглядаються важливі питання, які потрібно вдосконалити так, щоб негативні наслідки від їх упровадження було усунуто», — говорить головний експерт групи «Податкова реформа «Реанімаційний пакет реформ» Ілля НЕСХОДОВСЬКИЙ.
Зокрема, в податку на прибуток підприємств планується узгодити термінологію та правила податкового обліку із правилами бухгалтерського обліку. «Мене дуже здивувало в цьому документі згадування податкового обліку. Реформи від 28 грудня скасували цей облік. Тобто розрахунок податку на прибуток здійснюється за правилами бухгалтерського обліку: для бізнесу з оборотом до 20 мільйонів не здійснюються жодні коригування і лише підприємства, які мають обіг понад 20 мільйонів, мають окреме податкове коригування. Сьогодні, як такого податкового обліку немає», — говорить Ілля Несходовський.
Також розробники проекту пропонують відновити вимоги щодо наявності зв’язку із господарською діяльністю для витрат, які враховуються з метою оподаткування; усунути поріг для операцій, які підлягають контролю з трансфертного ціноутворення (ТЦ); скасувати верхню межу штрафів за неподання ТЦ документації. Також для малого бізнесу планується скасування вимоги з підготовки документації з трансфертного ціноутворення, а для великого — скасувати спеціальні правила для біржових товарів. «Якщо знимуть ліміт на контроль операцій по трансфертному ціноутворенню, то виникне абсурдна ситуація. Адже контролюватимуть угоди в 5—10—100 гривень, і в той же час мільярди виводитимуть за кордон без контролю. Тому потрібно контроль обмежити лише обсягом операцій і взяти найбільшу операцію», — пропонує експерт.
Крім цього, автори новацій пропонують знизити ставки рентної плати за користування надрами для підприємств, що видобувають газ для комерційних потреб з 55% до 29% (з покладів до 5 тисяч м) та з 28% до 14% (з покладів понад 5 тисяч м). Крім того, починаючи із 1 січня 2018 року, запроваджуються нові умови оподаткування: ставки рентної плати за користування надрами у розмірі 20% та 10% у залежності від глибини видобутку та надбавка до податку на прибуток.
Транспортний податок планується розширити на всі автомобілі і мотоцикли з терміном експлуатації не більше ніж п’ять років, тоді як наразі такий податок стягується лише з автомобілів з об’ємом двигуна понад 3 літри. Також запропоновано запровадити підвищений транспортний податок на автомобілі сегментів «преміум» і «люкс», середня ринкова вартість яких перевищує один мільйон гривень.
За задумом міністерства, підвищене оподаткування має бути впроваджено і для власників квартир і будинків, площа яких перевищує 350 кв. м і 500 кв. м відповідно.
«Сьогоднішній проект реформи не передбачає покращення умов роботи бізнесу, а навпаки — лише погіршення. І ті лозунги, які запропоновані, в самій програмі не виконуються. Я є членом групи цільової групи з податкової реформи Національної ради реформ. За час нашої роботи — а це приблизно п’ять місяців, ми висували дуже багато пропозицій. І я можу однозначно сказати, що всі пропозиції, які висловлювалися на засіданнях цільової групи, не знайшли відображення в представленні Мінфіну», — підсумовує Ілля Несходовський.
За його словами, Мінфін доволі своєрідно трактує ті висновки, які були отримані. «Бізнес не говорив нічого про те, що потрібно скасувати податкові пільги. А в Мінфіні вирішили, що це велика проблема. Хоча насправді саме завдяки пільговій системі оподаткування агробізнесу в нас сьогодні АПК — єдиний сектор економіки, який, фактично, рятує від повного завалу. Вона єдина розвивається і є основним джерелом утримання валютної виручки в країні і тримає гривню більш-менш на одному рівні протягом останнього часу, — пояснює Ілля Несходовський. — Усі свої контексти Мінфін розглядає лише з точки зору збільшення повноважень податкової служби і посилення тиску на бізнес».
