Схоже, один із учасників «нормандського» формату — Франція здає позиції щодо збереження санкцій проти Росії, яка анексувала Крим і продовжує агресію на сході України. Саме так можна розглядати заяву французького президента Франсуа Олланд про готовність виступити за скасування санкцій ЄС проти Росії, якщо ситуацію на сході України успішно врегулюють. «Якщо будуть проведені місцеві вибори і буде успішною реформа децентралізації, тоді я буду просити скасувати санкції, що були запроваджені проти Росії», — цитує Reuters Олланда. Але ж як відомо, ключовими умовами мінських угод є також виведення російських військ, озброєнь і передача під контроль України українсько-російського кордону. Проте чомусь французький президент не згадав про це. Натомість він запропонував провести у Парижі зустріч президента України Петра Порошенка і російського президента Володимира Путіна. «Глави МЗС країн нормандської четвірки в найближчі дні проведуть переговори. Я запропоную, щоб зустріч була організована в Парижі до ГА ООН, щоб підбити певні підсумки», — сказав Олланд на прес-конференції в Єлисейському палаці. Ніяких інших деталей президент Франції не вказав
Нагадаємо, остання зустріч лідерів нормандської четвірки відбулася в лютому 2015 року. Переговори завершилися підписанням нових домовленостей, які передбачали повне припинення вогню на лінії фронту і відведення великокаліберних озброєнь. 24 серпня лідери України, Німеччини та Франції зустрічались в Берліні без участі президента РФ Володимира Путіна.
«День» звернувся до українського та французького експертів з проханням прокоментувати заяву Олланда.
«ЦЕ ЗАЙВИЙ СИГНАЛ — ЗАКЛИК ДО РОСІЇ СУМЛІННО ВИКОНАТИ МІНСЬКІ УГОДИ»
Олександр КУПЧИШИН, віце-президент Громадської організації «Українська асоціація зовнішньої політики», екс-посол України у Франції, Київ:
— По-перше, будучи послом у Парижі до минулого року, я добре знаю всю їхню кухню і загалом позицію Франції. І в цілому її позиція — проукраїнська. Але водночас французи ніколи не могли відокремитись від якихось симпатій до Росії. Вони йдуть в авангарді санкційних процесів, але разом з тим на відміну США та Німеччини шукають завжди шукають спосіб як залагодити цю справу, щоб продовжувати активне співробітництво з Росією. Не хочу сказати, що мова може йти тут про подвійні стандарти, але у них пошук компромісу присутній, можливо, більше ніж в інших країн.
Також не треба забувати, що зараз при владі соціалісти, і в них багато економічних проблем, величезне безробіття. І тому вони не хочуть активно виступати проти Росії, разом з тим у них існує бажання врегулювати все на основі Мінських угод.
Що стосується ініціативи Олланда з проведення зустрічі Порошенка з Путіним у Парижі, то це слід сприймати нормально. Тим самим французький лідер хоче показати, що він більш серйозний гравець у нормандському форматі, де більшу роль в якості переговірника грає Німеччина. У самому Мінську французи не відігравали ключову роль, а переговори в основному йшли між Німеччиною, Україною та Росією.
На мою думку, заява Олланда про можливість скасування санкцій потребує подальшого відстеження і аналізу. Це не означає, що французи підуть усупереч європейській політиці. Це зайвий сигнал — заклик до Росії сумлінно виконати мінські угоди. Думаю, що така заява має саме такий контекст. Має відбутися всеохоплююче врегулювання, щоб санкції знімалися. І більше того, ініціатором цього не може виступати одна країна.
Що стосується затишшя на Донбасі, дай Бог, щоб воно набуло стратегічного характеру. Думаю, що поїздка Путіна на Генеральну Асамблею ООН у Нью-Йорк якраз є чинником, який впливає на очевидне зменшення військової активності. Але іншим чинником є все більше задіяння Росії в сирійському конфлікті на стороні Асада.
ЗУСТРІЧ У ПАРИЖІ ЯК «СПРОБА ВИПЕРЕДИТИ ПОДІЇ І «РОЗМІНОВУВАТИ» ПОЛЕ»
Тетяна КАСТУЄВА-ЖАН, керівник Центру РОСIЯ—ННГ у Французькому інституті міжнародних відносин, Париж:
— Французи тверезо оцінюють ситуацію, і є розуміння, що мінський договір крихкий і, очевидно, не буде виконаний у повному обсязі у встановлений термін. Бажання організувати зустріч нормандського формату в Парижі до Асамблеї ООН — це спроба, на мій погляд, випередити події і «розміновувати» поле, адже зрозуміло, що виступ Путіна на Генасамлеї може посилити напруження, а проведення виборів у «ДНР» і «ЛНР» у жовтні — призвести до конкретного розігрівання ситуації в регіоні. Ці вибори і конституційна реформа, поза сумнівом, фігуруватимуть серед питань для обговорення, як і відведення важкого озброєння та інші пункти Мінська-2. Президент Олланд, як і Ангела Меркель, несуть особисту відповідальність за виконання мінського договору, і тому його провал буде і дипломатичним провалом Франції і Німеччини, якого треба в ідеалі уникнути або як мінімум хоча б пом’якшити. Таким пом’якшенням може стати продовження мінського договору. Мені здається, таку опцію відкидати не можна.
Щодо санкцій, у правлячих колах Франції, більшість поділяє переконаність, що санкції були необхідними і вони працюють, але потрібна і можливість часткового і поступового зняття санкцій, якщо ситуація на Сході України поліпшиться і Росія доведе свою волю до врегулювання. Ця позиція відрізняється як від позиції деяких американських кіл («усе в обмін на все», тобто повне зняття санкцій лише у відповідь на 100-відсоткове виконання мінських угод, без проміжних варіантів). І вона відрізняється і від тих, хто вважає, що санкції потрібно зняти повністю — адже проблема Криму явно залишиться нерозв’язаною в будь-якому разі на багато років. Для французів, відповідно, частина санкцій має залишитися в будь-якому разі, поки не буде розв’язано проблему Криму.
