Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Як вийти з боргового кола?

Експерти й депутати створили спецгрупу для доопрацювання законопроекту про нацрегулятор комунальних тарифів
9 вересня, 2015 - 12:06
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Одне з реальних досягнень постреволюційної України полягає в тому, що закони країни тепер все рідше пишуться і доопрацьовуються, так би мовити, під килимом. Свідченням цього може слугувати створення стратегічної дорадчої групи для доопрацювання законопроекту «Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (№2996). Окрім народних депутатів України, до неї увійшли представники міжнародних об’єднань регулювальників, європейського Енергетичного співтовариства, групи підтримки України Єврокомісії, українські експерти у сфері енергетики та регулювання.

Нагадаємо, зазначений закон, розроблений урядом і представниками НКРЕКП за сприяння секретаріату Енергетичного співтовариства, під час обговорення в парламенті викликав чимало запитань і навіть після доопрацювання не був схвалений. Відзначимо, що окрім нього у Верховній Раді зареєстровано альтернативні варіанти (їхні автори — депутат від «Опозиційного блоку» Артур Мартовицький та позафракційний Юрій Левченко).

ЩОБ АРБІТР НЕ ПОМИЛЯВСЯ

«Чим вищі ставки робляться на той чи інший футбольний матч, тим більша увага приділяється його арбітрам», — говорить, відкриваючи поєднане з брифінгом перше попереднє організаційне засідання дорадчої групи, президент аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко. — Енергетика, ринки газу та електроенергії, комунальних послуг — це гра з надзвичайно високими ставками, оскільки йдеться про безпеку людей, і арбітр — той суддя, який повинен стежити за всіма гравцями на цьому ринку, має бути максимально професійним, незалежним і справедливим».

Жоден серйозний інвестор не прийде до України, якщо не бачитиме правила гри на всіх згаданих ринках, стверджує Павленко. Вона також відзначає, що в умовах, коли зростають тарифи для населення, дуже важливо, як працює ринок і наскільки населення довіряє всьому, що там відбувається. Тому вона вважає за необхідне не лише створити дорадчу групу, але й консолідувати її зусилля, сконцентрувати в ній «професійні уми, і в результаті презентувати парламенту таку версію закону і таке бачення функцій регулювальника, які зроблять ринки газу, електроенергії та комунальних послуг максимально ефективними».

Кажучи про перспективи законопроекту, який, на її думку, потрібно прийняти якнайшвидше, Павленко відзначає, що «внесений урядом законопроект пішов «довгим колом», і зараз неможливо спрогнозувати, коли Верховна Рада його ухвалить». «Якщо процес затягнеться, шансів забезпечити якісне регулювання, як і створення ефективних ринків, у сфері енергетики просто не буде», — побоюється президент DiXi Group.

СФЕРА КОРУПЦІЙНИХ ГРОШЕЙ

Дещо інше обґрунтування для створення стратегічної дорадчої групи у виконавчого директора Міжнародного Фонду «Відродження» Євгена Бистрицького. «Сфера енергетики є, безумовно, найкорупціогеннішою, — впевнений він. — Вона генерує як великі гроші, так і велике бажання використовувати їх на рівні тіньових схем. Без ухвалення адекватного закону про дійсно незалежного національного регулювальника всі інші реформаторські закони, що регулюють ринки газу, електрики, тарифи тощо у сфері енергетики, залишаться напівзаходами. Ухвалення такого закону — реальний удар по корупції у цій сфері».

Але нинішній формат регулювальника, продовжує Бистрицький, фактично не є незалежним ні за способом призначення членів комісії, ні за процедурою ухвалення рішень. Завжди виникає можливість використовувати якісь внутрішні або тіньові відносини, відзначає фахівець, тому Фонд «Відродження» вирішив надати допомогу у створенні дорадчої групи незалежних експертів, провести відповідну комунікаційну кампанію, адвокацію (захист) цього закону, щоб він став досконалим і був ухвалений найближчими місяцями.

КОМУ ВІДДАТИ ПОЛІТИЧНУ ФУНКЦІЮ

Заступник глави парламентського комітету з питань будівництва, містобудування та житлово-комунального господарства Альона Бабак відзначає: «Якщо газ та електрика — це загальнодержавні ринки, то вода і тепло — дуже локальні. Місцеве самоврядування, відчуваючи політичний тиск своїх громад, не передивлялося тарифи. І підприємства фактично «падали», але мери, йдучи на вибори, обіцяли, що тарифи будуть низькими і, як і раніше, не передивлялися їх. 2010 року було вирішено: передамо цю політичну функцію незалежному регулювальникові. Отже досвід державного регулювання цих послуг, особливо порівняно з іншими країнами, надзвичайно малий».

Вона вважає за необхідне, щоб у законі ринки були чітко розмежовані. І на кожному з них запроваджені свої правила ліцензування й тарифоутворення. А процес залучення споживачів до обговорення новел НКРЕКП має зважати на специфіку ринків, наполягає Бабак. Вона також розглядає питання про передачу на місця в процесі децентралізації влади деяких функцій регулювальника з розробки тарифів на тепло, воду та водовідведення. Але чомусь не говорить про те, яке конкретне рішення із цього приводу має передбачати закон.

«День» попросив заступника глави комітету все-таки викласти свою позицію із цього питання — передавати на місця чи залишити ці функції за НКРЕКП? «Вже сьогодні частині підприємств водо- і теплопостачання тарифи встановлюють органи місцевого самоврядування, іншим — Нацкоміссия. Критерій цього розподілу — за обсягами діяльності, обсягами послуг, — сказала «Дню» Бабак. — Якщо водоканал обслуговує, наприклад, до 30 тисяч осіб, то йому тарифи встановлює орган місцевого самоврядування, а підприємствами, що обслуговують більшу кількість клієнтів, займається регулювальник. «На разі такий розподіл зберігається, — додала народний депутат, — тому що нам потрібно ще навчитися цього регулювання. Це для нас — новий досвід. А в національного регулювальника більше знань і розуміння, як це робити. Можливо, із часом ми й відмовимося від загальнодержавного регулювання цих локальних ринків. Але на сьогоднішньому етапі важливо навчитися правил відкритого регулювання».

ЗДОЛАТИ ДЕЗІНТЕГРАЦІЮ

Закон про регулювальника, завдяки такій потужній і консолідованій підтримці, швидше за все, буде ухвалено. Але чим керуватимуться члени НКРЕКП, якщо, скажімо, своєчасно не набуде чинності закон про ринок газу? Це питання «День» поставив першому заступникові глави парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу Олександру Домбровському. «На мій погляд (і це моя особиста думка) сьогодні є ризики, через які доведеться змінювати терміни початку роботи закону про ринок природного газу, — сказав Домбровський. — Адже для початку його роботи НКРЕКП, Кабміну й іншими інституціями потрібно ухвалити ще досить багато підзаконних нормативних актів. На жаль, вони сьогодні готові далеко не повністю, хоча якийсь невеликий час для їхньої підготовки ще залишається. Мені дуже складно прогнозувати, чи впишуться вони у відповідний графік».

«Друга причина, — доповнив народний депутат, — у нас сьогодні немає інтегруючої інституції, яка могла б координувати зусилля всіх, хто займається цією роботою, — уряду, НКРЕКП, Верховної Ради, Міненерго, щоб вони виконували спільний графік. Ми певною мірою дезінтегровані. Йдемо начебто в один бік, але з різними швидкостями. І кожен бачить в роботі свої акценти і пріоритети. Потрібен хтось один, хто за усім цим стежитиме. Я вважаю, що в уряді має бути віце-прем’єр, котрий відповідатиме за питання енергетики. І тоді можна було б увесь сьогоднішній різнобій синхронізувати».

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: