США мають намір активізувати співпрацю з Україною у сфері дослідження космосу, що, зокрема, може принести нові замовлення «Південному машинобудівному заводу ім. О.М. Макарова». Надію з Америки привезла делегація, що днями там побувала. «Відбулися зустрічі делегації в NASA, Державному департаменті, Раді національної безпеки, Міністерстві оборони, Конгресі і з представниками ділових кіл Сполучених Штатів, за результатами яких отримані чіткі сигнали про наявність планів активізації співпраці з Україною, обговорені кроки, які повинні здійснити сторони для забезпечення їхньої практичної реалізації. Досягнута домовленість про інтенсифікацію двосторонніх контактів щодо низки практичних напрямів», — повідомляється на сайті Державного космічного агентства України (ДКАУ).
Більше інформації після повернення з поїздки дав журналістам новопризначений керівник ДКАУ Любомир Сабадош (відомство він очолив 19 серпня 2015 року). За його словами, Україна планує спільно з американськими компаніями створити ракетоносій без залучення російської сторони. «Наш візит і обговорення з представниками американського бізнесу дозволяють нам сказати, що ми можемо разом створювати ракетоносії, які можуть узяти на себе функції щодо польоту людини на орбітальну станцію. Приклад — участь українських компаній у створенні ракетоносія Antares, який доставлятиме передовсім необхідні корисні вантажі на орбітальну станцію, а потім, можливо, виконає місію з доставки пілотованого екіпажу», — сказав він в одному з інтерв’ю.
Він також розповів, що американська аерокосмічна корпорація Boeing бачить Україну своїм партнером. «Компанію цікавить продовження співпраці з Україною у напрямі «Морського старту», також цікавить проект, який ми запропонували щодо створення нового сателіта, який би допоміг Україні реалізувати телекомунікаційні завдання», — заявив Сабадош. Стало також відомо, що замість російських двигунів для американських ракет Antares планується купувати українські. І що однією з умов підписаних домовленостей є відмова від співпраці України з країнами, які перебувають під американськими санкціями (мається на увазі Росія, з якою співпрацював «Південмаш»). Українська сторона чекає підписання меморандуму про співпрацю наприкінці жовтня, коли Україну відвідає делегація NASA.
Щоправда, представництво Boeing у Росії поспішило зі своєю «ложкою дьогтю». «Компанія Boeing не підписувала з Україною жодних контрактів щодо співпраці в галузі космічних програм, і ми не плануємо жодних угод в найближчому майбутньому», — заявила в ефірі телеканалу «Росія-24» офіційний представник компанії Boeing в РФ Олена Александрова. В будь-якому разі поки говорити про успіхи в цьому випадку рано: це можна буде зробити вже після того, як співпраця виллється в конкретні контракти тощо.
Нагадаємо, що Antares — це все-таки проект, який запускався спільно з Росією. 28 жовтня 2014 року під час запуску сталася аварія. Причиною неполадки тоді назвали двигун НК-33, який виробляється на російському СНТК ім. М.Д. Кузнєцова. Після аварії Orbital Sciences відмовилася від них і уклала контракт з російським НВО «Енергомаш» на постачання 60 двигунів РД-181. «Морський старт» (плавучий космодром для запуску українських ракет-носіїв «Зеніт») запускався 1996 року за участю Boeing (40 % акцій), в 2009 року він збанкрутував і пізніше перейшов під російський контроль. Основним власником стала російська корпорація «Енергія» (95%), «Південмаш» і КБ «Південне» зі складу акціонерів вибули.
Щодо космічних розробок Україна зараз орієнтується переважно саме на США. В усякому разі попередній керівник ДКАУ Олег Уруський називав стратегічне партнерство із Штатами одним із пріоритетів для «Південмашу». Також він зазначив, що до «диверсифікації ринків збуту і пошуку нових партнерів» підштовхнув розрив стосунків із Росією. Україна їх шукає, але процес цей тривалий. Близько півроку тому після візиту до України турецької урядової делегації і Президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, український глава держави Петро Порошенко повідомив, що вдалося домовитися про «багатомільярдну космічну програму», проте доки жодних новин не надійшло.
Водночас ракетобудівник, доктор технічних наук, ректор Балтійського державного технічного університету «Воєнмех» (1987 —2002) Юрій Савельєв висловив думку, що в України є шанс розгорнути спільне виробництво ракет-носіїв з Німеччиною. «В України є все для виробництва ракетоносіїв. Космічна галузь у німців фактично провалена, а за допомогою КБ «Південне» і «Південмаш» вони могли б вийти на блискучі розробки. Це дуже перспективний проект для Берліна. Німці можуть вкласти засоби в українську космічну промисловість», — сказав учений в інтерв’ю російському виданню «Свободная Пресса».
Знайти іноземних замовників для «Південмашу» дуже важливо. Підприємство у важкому становищі і минулий рік закінчило зі збитком в 1,2 млрд гривень, тільки працівникам зараз завод заборгував 50 млн гривень. Збитки були постійно з 2009 року, проте раніше не перевищували 0,5 млрд гривень. На початку року на «Південмаші» повідомили, що укладені контракти заводу на 2015 рік оцінюються майже в мільярд гривень, а додаткова потреба в дозавантаженні виробничих потужностей — ще в півтора. При цьому «пробуксовує» бразильський проект «Циклон-4» — у Бразилії виникли проблеми з будівництвом космодрому. Перший запуск ракетоносія 2012 року було зірвано. Цього літа Україна навіть направила МЗС Бразилії ноту з вимогою представити офіційну позицію з питання подальшої реалізації проекту.
Частина робіт зараз виконуються: як повідомив нещодавно помічник гендиректора «Південмашу» Володимир Ткаченко, завод зайнятий виробництвом ступеня для американської ракети, шасі для літаків АН і двигунів для ракети-носія «Вега». 23 червня «Вега» (європейська розробка) стартувала з космодрому Куру у Французькій Гвіані і вивела на орбіту космічний апарат Sentinel-2A. Україна розробила і виготовила маршовий двигун для 4-го ступеня ракети («Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля і завод «Південмаш»).
Але розрив стосунків із Росією для української космічної промисловості виявився дуже болючим — інші контракти приносили меншу частину прибутку. Раніше керівництво «Південмашу» констатувало, що 80% виручок підприємства складали ракети-носії «Зеніт», на початку ж року Федеральне космічне агентство РФ («Роскосмос») заявило, що припиняє купувати їх.
Це відбилося і на виконанні інших проектів. Так, за словами Ткаченка, відсутність фінансів не дозволяє освоїти виробництво високотехнологічної продукції (енергоустаткування) для НАЕК «Енергоатом», угоди з якою були досягнуті навесні. «Ми ведемо роботу в цьому напрямі і вже в деяких торгах взяли участь, але технічні служби своє відпрацювали, а далі треба ставити цю продукцію на виробництво, але на це потрібні інвестиції», — повідомив він у серпні.
Космічна промисловість України потребує фінансування й інших проектів. Так керівник ДКАУ Олег Уруський повідомляв про наміри «запускати хоча б один космічний апарат на рік», для чого країні, «окрім існуючого фінансування, необхідно додатково 500-700 мільйонів гривень на рік».
У парламенті зареєстрований законопроект Олександра Вілкула про держпідтримку ракетно-космічної галузі. Але він в основному передбачає додаткове навантаження на держбюджет (надання «Південмашу» пільг, нульова процентна ставка податку на прибуток, пряме фінансування заводу і конструкторського бюро тощо), що в нинішній ситуації навряд чи можна здійснити.
Поки ж держава працює над скороченням витрат. Раніше Олег Уруський повідомляв журналістів, що його відомство виступає за створення в ракетно-космічній галузі різних вертикально і горизонтально інтегрованих структур. Головною з них повинен стати український ракетно-космічний центр «Південний». В межах цієї реорганізації буде здійснено аудит конструкторського бюро і «Південмашу». Буде проведена інвентаризація всього майна і виділення непрофільних активів (підприємство займає територію більше ніж 750 га).
