Представники громадських організацій Ічнянщини та екологічні активісти тривалий час домагаються адекватного реагування на ситуацію, що склалася навколо Ічнянського національного природного парку. Понад місяць тому колишній заступник директора та головний природознавець парку Сергій Гладкевич оприлюднив звернення до громадськості, де вказав на порушення при проведенні державних закупівель на суму 13 мільйонів гривень, а також браконьєрство, самовільні вирубки лісу, забруднення водойм парку та інші недотримання природоохоронного законодавства в заповідній зоні («День» писав про це у № 149 від 20 серпня 2015 р.). Незважаючи на суспільну значимість, громадський резонанс і численні звернення, в Міністерстві екології та природних ресурсів України донедавна ігнорували проблему. Після візиту представників громадськості до профільного міністерства виконувач обов’язків міністра особисто пообіцяв приїхати і розібратися в ситуації, що склалася. Вже через день високопосадовець у супроводі своїх колег із міністерства приїхав з робочим візитом в Ічню. Під час тематичного засідання урядовці разом з обласними, районними чиновниками, дирекцією парку та активістами розбиралися у питаннях, що потребують першочергового вирішення в Ічнянському національному природному парку. Атмосферу зустрічі важко було назвати сприятливою. Активісти відразу адресували міністрові купу запитань, від яких від спробував відбитися. Головне питання — упередженості висловлювання про суб’єктивний характер конфлікту.
Зі свого боку виконувач обов’язків міністра Сергій Курикін вдало парирував звинувачення громадських активістів в упередженості. «У мене склалося враження про ситуацію в парку на підставі інформації, яку я отримував із різних джерел, переважно з листів громадськості. З цих листів я зрозумів, що є високий рівень конфліктності, — пояснює урядовець. — Коли Гладкевич подав заяву про звільнення, я отримав протокол зібрання трудового колективу, в якому містилися закиди на його адресу. Зрозуміло, що будь-який конфлікт має об’єктивні та суб’єктивні підстави. Тому я приїхав до вас для того, щоб остаточно вирішити конфліктну ситуацію».
Інший активіст — Олександр Кузнєцов, звинуватив профільне міністерство у бездіяльності. «Чому за весь час протистояння не було зібрано комісію і не проведено перевірку? — обурюється активіст. — Міністерство несе пряму відповідальність за ситуацію, що склалася, адже звернення до обласних та районних органів влади не дають жодних результатів, — продовжує Олександр Кузнєцов. — Яскравим прикладом бездіяльності місцевих екологів є проблема з місцевою водоймою, в яку скидають каналізаційні стоки».
СИМВОЛ ТА ПЕРЛИНА ІЧНІ ПЕРЕТВОРЮЄТЬСЯ НА БОЛОТО
Проблема забруднення водойми справді існує. За словами ічнянців, упродовж декількох останніх років відбувається системне знищення екосистеми річки Іченька через скидання в її русло неочищених стоків із міських очисних споруд. Активісти стверджують, що разом із небайдужими громадянами неодноразово зверталися до керівництва району, області, екологічних служб та правоохоронних органів із закликами вжити заходів і припинити злочинні дії.
Одначе видимих заходів так і не було вжито. Екологи рапортували про притягнення до адміністративної відповідальності окремих посадових осіб, а в річку і далі продовжували скидати стоки. Головним забруднювачем водойми голова громадської організації «Активіст Ічнянщини» Ігор Денисенко називає Ічнянський молочноконсервний комбінат. «Те, що забруднення виникло через скидання промислових стоків із перевищенням вмісту хімічних речовин у мережу водовідведення саме вищевказаним підприємством, встановлено екологічними службами», — стверджує активіст.
Відповідну інформацію підтверджує начальник Державної екологічної інспекції в Чернігівській області Леонід Бурковський. «Ічнянському молочноконсервному комбінату ми неодноразово писали приписи. На обласному рівні ми свого часу навіть передбачили виділення коштів на добудову очисної споруди», — стверджує еколог. «Але, починаючи з 2014 року, нам заборонили втручатися в діяльність підприємств. Нині наші функції зведені до перевірки», — виправдовується Леонід Бурковський.
Тим часом русло річки, на честь якої названо місто та район, поступово перетворюється на вигрібну яму. Забруднені стоки далі по течії впадають у річку Удай. Забруднена ділянка водойми входить в зону відповідальності Ічнянського національного природного парку, тобто має охоронятися державою.
Фахівці-біологи, з якими спілкуються активісти, запевняють, що тільки завдяки заболоченим ділянкам русла (природний фільтр) процес забруднення дещо гальмується, тобто ще є невеликі шанси на відновлення екосистеми, але якщо забруднення стане системним, залишиться дуже мало часу на рятівні заходи.
Через те активісти ледь не силою змушені були натиснути на екологів, директора парку та начальника міліції, щоб ті провели належне розслідування. До цього процесу долучили також і держекоінспекцію. Відомо, що стосовно забруднення водойми порушено кримінальну справу, однак видимих кроків з її розслідування досі не зроблено.
РОБОТУ ДИРЕКЦІЇ ПЕРЕВІРИТЬ СПЕЦІАЛЬНА КОМІСІЯ
Як уже зазначалося, в ситуацію із забрудненням річки Іченька могло і повинно було втрутитися керівництво Ічнянського національного природного парку. Однак цього не було зроблено. Представники місцевих громадських організацій звинуватили керівництво парку в потуранні вирубці лісу та браконьєрству. Міністру навіть наочно продемонстрували відео з ямами, в яких підкопували лисиць.
Натомість виконувач обов’язків міністра екології та природних ресурсів Сергій Курикін попросив представників громади не бути голослівними і надати факти, які б підтверджували браконьєрство.
Директор Ічнянського національного природного парку Олександр Шульга розцінив подібні висловлювання активістів як наклеп. «Ці питання постали всього два роки тому. До того все було нормально Я вважаю, що всі закиди на мою адресу є наклепом, — каже директор парку. — Мені нічого боятися, тому я так само, як і всі, виступаю за проведення перевірки».
Урядовці та обласні чиновники озвучили активістам пропозицію надати списки людей для спільної роботи в державній екологічній інспекції і присвоїти їм офіційний статус громадського екологічного інспектора.
«Цим людям буде видано посвідчення і вони будуть мати право складати протокол», — пояснив повноваження майбутніх громадських екологічних інспекторів виконувач обов’язків міністра Сергій Курикін.
Урядовець також запропонував активістам подати кандидатури людей для включення їх до складу науково-технічної ради — дорадчого органу Національного природного парку. Як результат — участь у поточній діяльності парку та можливість впливу на неї. Щодо цих двох пропозицій, громадські активісти обіцяли подумати.
Маленькою ж перемогою активістів у зустрічі стала можливість детальної перевірки діяльності Ічнянського НПП. Так, згідно з ухваленим рішення, директор парку Олександр Шульга має впродовж тижня подати звіт про свою діяльність до спеціально створеної комісії при НПП (до якої увійшли представники громадських організацій) та до міністерства. Вже за результатами поданого звіту комісія з числа спеціалістів та громадських активістів проведе саму перевірку. Директор парку Олександр Шульга встиг «подякувати» активістам за їхню активність, публічно назвавши їх «соціальним сміттям».
